04 лютого 2026 року Справа №160/2213/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-2) про визнання дій та бездіяльність протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
30.01.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у неврахуванні під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 довідки про заробітну плату від 09.02.2005 №9, яка видана ПТ «КРОК»;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , нарахування та виплати пенсії за віком з 01.01.2026;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , з 01.01.2026, зарахувавши до загального страхового стажу періоди роботи відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 від 22.09.1977;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 з дати призначення, а саме з 04.11.2025, з урахуванням довідки про заробітну плату від 09.02.2005 №9, яка видана ПТ «КРОК».
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Так, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Великою Палатою Верховного Суду в справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року в справі № 640/7310/19.
Як слідує з позовної заяви, позивачем у якості відповідачів визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1) та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-2), проте заявлені позовні вимоги звернуті лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Таким чином, в порушення вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява подана до декількох відповідачів не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Крім цього, зі змісту позовних вимог слідує, що позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення нарахування та виплати позивачеві пенсії за віком з 01.01.2026, водночас, як слідує з долученого до позовної заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010307-8/11296 від 20.01.2026 року, питання припинення виплати пенсії позивача було вирішено шляхом прийняття відповідного рішення, копія якого надавалася позивачеві додатком до цього листа.
Відтак, фактично позивач не погоджується з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення виплати пенсії, проте не додає до позовної заяви копії такого рішення та не заявляє позовних вимог щодо його скасування, що, в свою чергу, свідчить про неконкретизованість заявлених позовних вимог.
За таких обставин, позивачеві необхідно подати уточнену позовну заяву, в якій чітко зазначити кого саме він вважає відповідачем (відповідачами) у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, і у разі визначення декількох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, а також уточнити позовні вимоги щодо оскарження припинення виплати позивачеві пенсії, зазначивши відповідні реквізити рішення. прийнятого з цього приводу, що фактично оскаржується позивачем, та подати копії цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі (у разі подання уточненої позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет, надати докази надсилання копії цієї уточненої позовної заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому ч.7 ст.161 КАС України передбачено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Водночас, в порушення ч.7 ст.161 КАС України до позовної заяви не додано копію оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення виплати пенсії позивачу для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Будь-яких обставин, які б унеможливлювали самостійне надавання позивачем копії вищевказаного оскаржуваного рішення, а також заходи, які позивач вживав для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання такого доказу, позивачем наведено не було. Натомість, як зазначено вище, з долученого до позовної заяви листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010307-8/11296 від 20.01.2026 року слідує, що питання припинення виплати пенсії позивача було вирішено шляхом прийняття відповідного рішення, копія якого надавалася позивачеві додатком до цього листа, про що у ньому безпосередньо зазначено.
При цьому КАС України не визначає обов'язку суду самостійно збирати докази в обґрунтування та/або підтвердження обґрунтування обставин викладених позивачем на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відтак, позивачеві слід надати завірені належним чином копії оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення виплати пенсії позивачу для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі.
Також частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем сплачено не в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3 328,00 грн.
Приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання до адміністративного суду позову з однією вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 331, 20 грн. (3 328,00 грн х 0,4).
При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме:
- щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у неврахуванні під час призначення пенсії за віком ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 09.02.2005 №9, яка видана ПТ «КРОК», та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача з урахуванням цієї довідки;
- щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсії за віком з 01.01.2026 (через не зарахування до страхового стажу позивача спірного періоду роботи) та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії позивача, в тому числі з урахуванням до страхового стажу позивача спірного періоду роботи.
Зважаючи на приписи пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за звернення до суду з вищевказаною позовною заявою з двома позовними вимогами немайнового характеру має бути сплачений у розмірі 2 662,40 грн (1 331, 20 грн х 2).
Однак, в матеріалах справи міститься квитанція №45МВ-А1К2-RSSE від 29.01.2026 про сплату позивачем судового збору на суму 1 331,20 грн.
За таких обставин, позивачеві слід надати документ про доплату судового збору за подання до суду позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру в розмірі 1 331,20 грн.
Судовий збір має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (відповідач-2) про визнання дій та бездіяльність протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій чітко зазначити кого саме позивач вважає відповідачем (відповідачами) у цій справі та до кого спрямовує свої позовні вимоги, і у разі визначення декількох відповідачів - зазначити позовні вимоги щодо кожного з них, а також уточнити позовні вимоги щодо оскарження припинення виплати позивачеві пенсії, зазначивши відповідні реквізити рішення, прийнятого з цього приводу, що фактично оскаржується позивачем, та подати копії цієї уточненої позовної заяви та додатків до неї відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі (у разі подання уточненої позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет, надати докази надсилання копії цієї уточненої позовної заяви іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України);
- завірених належним чином копій оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про припинення виплати пенсії позивачу для суду та відповідно до кількості осіб, що беруть участь у справі;
- оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1 331,20 грн.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Турова