Справа № 676/2595/26
Провадження № 1-кс/676/616/26
04 квітня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новодністровськ Чернівецької області, українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , із вищою освітою, який одружений, утриманців не має, працює електромонтером, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України,
Щодо клопотання.
03.04.2026 начальник ВРЗЗС СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні зазначає, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Указом Президента України №24/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строком на 30 діб з подальшими продовженнями воєнного стану, який діє по теперішній час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, 24.02.2022 указом Президента України №69/2022 оголошено загальну мобілізацію та постановлено здійснити призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Відповідно до частини 9 статті 1, частини 1 статті 27, частини 1 статті 31 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
У запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відтак, під час мобілізації призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі віком від 18 років, які перебувають у запасі Збройних Сил України та не мають у встановленому Законом порядку права на звільнення від призову.
Поряд з цим, згідно зі статтею 22 даного Закону передбачено, що граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві) - до 60 років.
Пунктом 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюються в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, - споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Порушенням державного кордону України є перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Отже, на період введення воєнного стану в Україні на законодавчому рівні обмежено виїзд за межі території України осіб, які підлягають мобілізації для несення військової служби відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Не зважаючи на викладене ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , достовірно знаючи про обмеження щодо виїзду громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років за кордон на період дії воєнного стану, діючи групою осіб, вирішили організувати та сприяти громадянам України чоловічої статі у незаконному переправленню через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, у тому числі з корисливих мотивів.
Зокрема ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи громадянами України, добре розуміючи порядок перетину державного кордону України громадянами України та іноземними громадянами, на порушення встановленого Законами України «Про державний кордон України» та «Прикордонний контроль» та правовий режим воєнного стану, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україну», порядок виїзду за межі території України громадян України чоловічої статі призовного віку та порядку перетину державного кордону України з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, з невстановленого досудовим розслідуванням часу вчиняли дії по організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України за наступних обставин.
Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, створили та забезпечили функціонування протиправної схеми з організації незаконного переправлення громадян України на територію Республіки Молдова, яка полягала у наданні засобів, а також здійсненні супроводу порадами та вказівками вказаних осіб до державного кордону України та подальшого перетину останніми кордону з Республікою Молдова поза пунктами пропуску.
Так, ОСОБА_5 на початку квітня 2026 року (точної дати та час органом досудового розслідування не встановлено), реалізовуючи свій протиправний умисел по організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи акаунт в месенджері «WhatsApp», повідомив ОСОБА_9 , що може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом надання засобів, а також здійснення телефонного супроводу порадами та вказівками щодо маршруту руху для пересування з місця його проживання, що за адресою: м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, до кордону із Республікою Молдова з метою переходу державного кордону поза пунктом пропуску, а також порад і вказівок щодо моделі поведінки та про подальші дії з легалізації на території Республіки Молдова.
При цьому, в ході спілкування та листування ОСОБА_5 повідомив, що вартість вказаних послуг становитиме 12 000 доларів США, на що ОСОБА_9 погодився.
В подальшому, 02.04.2026 близько 17 год. 40 хв. ОСОБА_5 , використовуючи акаунт в месенджері «WhatsApp» повідомив ОСОБА_9 , додаткові вказівки щодо подальшої реалізації злочинного умислу на незаконне переправлення через державний кордон України, а саме про готовність до виїзду зранку 03.04.2026, оскільки за останнім приїде ОСОБА_5 на автомобілі, який в подальшому доставить його безперешкодно до населеного пункту Ломачинці Дністровського району Чернівецької області для подальшого його переправлення через річку за допомогою надувного човна, де він діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нададуть наступні вказівки, поради та засоби з метою переходу державного кордону поза пунктом пропуску.
В подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , 03.04.2026 вранці, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, домовилися, що ОСОБА_5 на автомобілі марки Фольксваген Пассат, д.р.н. НОМЕР_2 приїде до магазину «Hold» по вул. Драй Хмари, 9, в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, до якого сяде ОСОБА_9 та в супроводі останнього направиться в сторону населеного пункту Ломачинці Дністровського району Чернівецької області, для подальшої реалізації злочинного умислу на незаконне переправлення через державний кордон України до Республіки Молдова, де на нього вже там чекатиме ОСОБА_8 , та він на надувному човні, щоб переправляти ОСОБА_9 через річку поза пунктом пропуску.
Після цього, 03.04.2026 близько 10 год. 30 хв., перебуваючи неподалік с. Іванківці Кам'янець-Подільського району Хмельницької області та н. п. Ломачинці Дністровського району Чернівецької області, злочинні дії групи осіб, до складу якої входять ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , були викриті працівниками правоохоронних органів під час проведення затримання 03.04.2026 в порядку статті 208 КПК України.
Щодо пояснень.
Під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно у зв'язку із запобіганням можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, оскільки він усвідомлює, що за злочин, у вчиненні якого він підозрюється, законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 9 років з конфіскацією майна; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, оскільки на даний час можуть бути встановлені не всі учасники групи; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він вчинив тяжкий злочин в період воєнного стану з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб. Крім того ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків та інших підозрюваних з метою зміни показань, оскільки йому відомі їхні контактні дані.
Допитаний при розгляді клопотання ОСОБА_5 причетність до вчинення кримінального правопорушення підтвердив частково, зауваживши, що жодних переписок не вів, не знав, що вчиняє злочин, оскільки мав за проханням товариша ОСОБА_8 перевезти чоловіка з м. Кам'янець-Подільський до річки. Здогадувався, що чоловік може мати намір перетнути кордон. З чоловіком не знайомий.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання категорично заперечував, посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків. Також просив врахувати позитивну характеристику підозрюваного з місця роботи, його важливість для підприємства, а також утримання ним матері, яка має похилий вік та інвалідність, тому вважав доцільним обрати підозрюваному запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, а у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, визначити також альтернативний запобіжний захід у виді застави, визначивши її у мінімальному розмірі.
Щодо провадження.
Слідчим відділом Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, за процесуального керівництва Кам'янець-Подільської окружної прокуратури Хмельницької області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026242230000038 від 16.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
03.04.2026 ОСОБА_5 затримано.
03.04.2026 ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Підозра ОСОБА_5 обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомленням від 16.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 про виявлене кримінальне правопорушення; повідомленням від 16.03.2026 УСБУ в Хмельницькій області про вчинення кримінального правопорушення; повідомленням за результатом виконання доручення слідчого; протоколами затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , якими встановлено обставини перебування останніми на місці вчинення кримінального правопорушення; протоколом від 03.04.2026 допиту свідка ОСОБА_9 , який повідомив про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом обшуку автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat», бежевого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_5 для безпечного та безперешкодного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України до Республіки Молдова з доданим описом вилучених речей; іншими доказами у їх сукупності: заявою ОСОБА_9 про дозвіл на проведення відносно нього аудіо та відеоконтролю; матеріалами щодо виготовлення та використанні несправжніх (імітаційних) засобів, що імітують долари США; повідомленнями про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, постановами про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання.
На час розгляду клопотання дії ОСОБА_5 кваліфіковано за частиною 3 статті 332 КК України як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння вчиненню таких дій порадами, вказівками та надання засобів, вчинена за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.
Щодо підозрюваного.
При дослідженні особи (соціальні зв'язки) встановлено, що ОСОБА_5 одружений, офіційно працевлаштований, проживає з дружиною не за місцем реєстрації; на спец обліках не перебуває; раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Щодо норм права.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Щодо мотивів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя вважає необхідним обрати підозрюваному запобіжний захід, як то передбачено частиною 1 статті 177 КПК України. Так, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу необхідно з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності та покарання з огляду на покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення у виді безальтернативного позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки підозрюваний у період дії в Україні воєнного стану вчинив тяжкий умисний корисливий злочин за попередньою змовою групою осіб; впливати на свідка та інших підозрюваних або перешкоджати провадженню іншим чином з метою перешкодити встановленню істини у справі.
Слідчий суддя вважає доведеним, що повідомлена ОСОБА_5 підозра станом на час розгляду даного клопотання повністю відповідає вимогам КПК та стандартам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», оскільки наданими доказами доведено, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. До того ж, аналіз наданих документів об'єктивно зв'язують підозрюваного з вказаним правопорушенням на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та в суді.
За наведених обставин, клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Одночасно, враховуючи встановлені обставини, на підставі положень частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного також альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, який буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою розслідуванню кримінального провадження, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Межі розміру застави залежать, зокрема, від ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється. При чому у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, що перевищує встановлені в законі граничні розміри.
Враховуючи обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332800,00 грн., оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 та виконання ним покладених на нього обов'язків у разі його звільнення під заставу.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп.
У випадку внесення ОСОБА_5 застави, вважати обраним підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду.
Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, крім участі у слідчих (процесуальних ) діях;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали - до 01 червня 2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1