вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"03" квітня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/721/26
Суддя А.Р. Ейвазова, розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства «Держвуглепостач»
(01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4)
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
(08711, Київська обл., Обухівський р-н, с-ще Козин,
вул. Рудиківська, буд. 49)
про стягнення 37 323 217,84грн
Державне підприємство «Держвуглепостач» (далі - позивач, ДП «Держвуглепостач») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач, ПАТ «Центренерго») про стягнення 37 323 217,84грн, з яких: 18 499 537,76грн - основний борг; 3 613 066,42грн - 3% річних за період з 18.08.2019 по 01.03.2026; 13 884 512,65грн - втрати від інфляції за період з 18.08.2019 по 01.03.2026; 1 326 101,01грн - пеня за період з 18.08.2019 по 20.02.2020.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки вугілля від 17.07.2019 №111/33 в частині оплати переданого товару та відшкодування вартості доставки у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 відповідна позовна заява залишена без руху та позивачу встановлено строк для усунення виявлених недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 23.03.2026 о 12:14.
В силу п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відповідна ухвала вважається врученою позивачу 23.03.2026.
02.04.2026 (сформовано в системі «Електронний суд» 01.04.2026) у строк, встановлений зазначеною ухвалою, позивач подав заяву про усунення недоліків з додатками та доказами направлення такої заяви з додатками відповідачу.
Судом встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі 447 878,61грн з поданої позовної заяви, однак, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, пов'язане із зупиненням у 2020 році господарської діяльності ДП «Держвуглепостач» через відсутність у державних вугледобувних підприємств пропозицій щодо продажу вугілля та наявності у таких підприємств заборгованості перед позивачем. Крім того, у заявленому клопотанні позивач наголошує на тому, що звертався до органу управління - Фонду державного майна України з листами відносно вирішення питання про припинення юридичної особи шляхом її ліквідації, за результатами розгляду яких розглядається можливість звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також, позивач наголошує на відсутності у 2025 році прибутку підприємства та те, що рухоме майно передано у податкову заставу, а будь-якого іншого майна, за рахунок якого можна було б сплатити судовий збір з даної позовної заяви, недостатньо,
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, його таким, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст.129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, правові засади відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначено положеннями ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
- розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
- позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
- предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
- заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Проте, предметом спору за поданим позовом не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а позивач не відноситься до кола осіб, визначених відповідною нормою.
Водночас, в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зокрема, у п.71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону №3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист».
У відповідній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на справу «Телтронік-КАТВ» проти Польщі» де ЄСПЛ наголосив на необхідності особливо ретельного контролю за фінансовими обмеженнями доступу до суду, коли такі обмеження не пов'язані з перспективами успіху позову чи його суттю, а також коли відмова у звільненні від сплати судового збору відбувається на стадії прийняття позовної заяви, що унеможливлює будь-який розгляд справи по суті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою надання розстрочення або відстрочення сплати судового збору, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) від 07.02.2025 №95590444 згідно з актом опису майна від 23.10.2021 №490/26-15-13-02-27 зареєстровано публічне обмеження у вигляді податкової застави майна терміном дії до 23.10.2026.
З довідки від 28.08.2025 за вих.№77/4-09/110862/2025, яка надана Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», вбачається, що: з 03.02.2020 рахунки позивача заблоковані на підставі постанов про арешт коштів боржника; останній рух коштів по рахункам відбувся 27.10.2021, а залишок на таких рахунках становить 0грн. При цьому, в листі від 20.11.2025 за вих. №77/4-09/148645/2025 банком повідомлено про закриття таких рахунків з 09.12.2025 через відсутність на них руху коштів.
Як встановлено судом, відповідно до витягом з журналу реєстрації і повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей позивач має три відкриті рахунки в АБ «Укргазбанк», інші рахунки - закриті.
З довідки АБ «Укргазбанк» від 11.09.2025 №11513/30712/2025 вбачається, що на відкритих рахунках підприємства залишок коштів у номінальній валюті складає 0грн та 0 доларів США.
Отже, з наданих доказів вбачається відсутність у позивача грошових активів за рахунок яких можна було б сплатити судовий збір з поданої позовної заяви на даний час.
При цьому, надана податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 03.01.2026 не містить відміток про її подання (в електронному чи паперовому варіантах) до контролюючого органу.
Отже, сплата судового збору у розмірі 447 878,61грн з поданої позовної заяви на даний час, враховуючи надані докази, які свідчать про скрутний фінансовий стан підприємства, може становити непосильне обмеження.
За відповідних обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору та відстрочити позивачу сплату судового збору за подання даної позовної заяви до 02.07.2026, оскільки відповідна сума судового збору має бути внесена до державного бюджету до прийняття рішення у справі. При цьому, суд враховує, що середня тривалість розгляду справи у загальному позовному провадженні в суді першої інстанції становить десь три місяці.
В силу ч.1 ст.12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного (загального або спрощеного) провадження.
Як визначено ч.ч.1,2 ст.247 ГПК України: у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Так, згідно п.8 ч.4 ст.247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у даній справі перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 (1 664 000грн), тому відповідна справа підлягає розгляду виключно у порядку загального позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити дату і час підготовчого засідання та встановити строки для вчинення певних процесуальних дій учасниками справи.
Окрім того, для належної підготовки справи до судового розгляду суд вважає за необхідне визнати обов'язковою явку сторін в підготовче засідання.
Згідно ч.1 ст.120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120-121, 176, 181, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання Державного підприємства «Держвуглепостач» (вх.№1652/26 від 02.04.2026) та відстрочити сплату судового збору у розмірі 447 878,61грн за подання позовної заяви до 02.07.2026.
2. Відкрити провадження у справі за поданою позовною заявою.
3. Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
4. Призначити проведення підготовчого засідання на 04.05.2026 о 14:00.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області (м.Київ, вул. С. Петлюри, 16/108)
5. Викликати в підготовче засідання позивача, визнавши його явку в підготовче засідання обов'язковою.
У разі неможливості явки позивач має повідомити суд про причини неявки в підготовче засідання; у разі неявки позивача суд може залишити позов без розгляду.
6. Викликати в підготовче засідання відповідача, визнавши його явку в підготовче засідання обов'язковою.
Роз'яснити відповідачу, що він зобов'язаний повідомити про причини своєї неявки, а також те, що у випадку його неявки в підготовче засідання, суд може провести засідання за відсутності його представника та розглянути справу за наявними у ній доказами.
7. Встановити строки для подання:
відповідачу - відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення, а також доказів направлення відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
8. Роз'яснити учасникам справи, що:
- докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подала, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї;
- копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи; суд не бере до уваги докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;
- докази, які раніше не додані до позовної заяви чи відзиву на неї, якщо інше не передбачено ГПК України, подаються через канцелярію суду або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи;
- клопотання про витребування доказів судом надається у строки, визначені в чч.2, 3 ст.80, ст.81 ГПК України;
- письмові докази відповідно до ч.2 ст.91 ГПК України подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
- клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку, в силу ч.2 ст.119 ГПК України, подається до закінчення такого строку.
9. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в силу ч.2 ст.178 ГПК України, а у разі ненадання копії відзиву на позов іншому учаснику справи - постановити ухвалу про стягнення штрафу відповідно до п.4 ч.1 ст.135 ГПК України.
10. Повідомити, що у суду наявна технічна можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
11. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо.
Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
Суддя А.Р. Ейвазова