пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
03 квітня 2026 року Справа № 903/769/24
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., розглянувши без виклику сторін заяву Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен»
про ухвалення додаткового рішення
по справі № 903/769/24
за позовом ОСОБА_1 , смт. Рокині, Волинська область
до відповідача - 1: Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен», смт. Рокині, Волинська область
до відповідача - 2: Луцької міської ради
до відповідача - 3: Волинської обласної ради
до відповідача - 4: ОСОБА_2 , м. Луцьк
третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, державного реєстратора Луцької районної військової адміністрації Волинської області
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування реєстраційного запису та визнання засновником комунальної організації,
рішенням Господарського суду Волинської області від 23.03.2026 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 повністю.
24.03.2026 через систему “Електронний суд» від відповідача-1 - Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому відповідач-1 просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким судові витрати відповідача-1 на правничу допомогу в суді першої інстанції при першому розгляді справи в розмірі 15000 грн та при новому розгляді справи в розмірі 15000 грн покласти на позивача - ОСОБА_1 .
Згідно із ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 27.03.2026 прийнято заяву до розгляду, постановлено розглядати заяву без повідомлення учасників справи; запропоновано позивачу до 01.04.2026 подати суду письмові пояснення на заяву Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» про ухвалення додаткового рішення.
30.03.2026 від позивача надійшли заперечення на заяву Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить відмовити у задоволенні заяви.
Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Як визначено ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Загальне правило розподілу судових витрат наведене у частині четвертій статті 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Ухвалюючи рішення від 23.03.2026 у справі №903/769/24, суд не вирішував питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
Однак, під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Волинської області від 23.03.2026 було задоволено позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування реєстраційного запису та визнання засновником комунальної організації, а тому судові витрати в такому випадку покладаються на відповідачів.
За таких обставин, коли встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 23.03.2026 під час нового розгляду справи №903/769/24 було задоволено позов ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування реєстраційного запису та визнання засновником комунальної організації, враховуючи приписи ч. 4 ст.129 ГПК України про те, що у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, правові підстави для задоволення заяви відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача на користь відповідача-1 витрат на професійну правничу допомогу відсутні.
Керуючись ст.129, ст.ст.221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні заяви відповідача-1 Комунальної організації “Музей історії сільського господарства Волині-Скансен» про ухвалення додаткового рішення у справі № 903/769/24 та покладення витрат відповідача-1 на правничу допомогу в суді першої інстанції при першому розгляді справи у розмірі 15000 грн. та при новому розгляді справи у розмірі 15000 грн. на позивача відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255 ГПК України в порядку та строки, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Ухвала підписана 03.04.2026.
Суддя І. О. Якушева