Справа № 991/3001/26
Провадження 1-кс/991/3017/26
02 квітня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд),
отримавши скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на
бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)
у кримінальному провадженні №42025000000001123 від 27.11.2025
1. Стислий опис судового провадження.
31.03.2026 до ВАКС надійшла скарга адвоката ОСОБА_2 (далі-скаржник) в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 на бездіяльність НАБУ ОСОБА_4 , для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад скарги.
Скаржник у скарзі просив: «1. Скаргу - задовольнити. 2. Зобов'язати детектива (старшого групи детективів) Національного антикорупційного бюро України, який здійснює досудове розслідування у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2025 за №42025000000001123, вчинити дії - забезпечити адвокату ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 12171/10 від 08.10.2025): (i) можливість ознайомитися з матеріальним носієм секретної інформації Micro №SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи №15/104т від 12.01.2026; (ii) - зробити копії з матеріального носія секретної інформації Micro № SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи № 15/104т від 12.01.2026, у тому числі із залученням спеціаліста компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання необхідної технічної допомоги під час копіювання інформації, у строк не більше трьох днів з моменту постановления ухвали.»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро Украіни (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42025000000001123 від 27.11.2025 у якому 14.01.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу (далі - КК) України…
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від 11.03.2026 у справі №991/1839/26 надано адвокату ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 12171/10 від 08.10.2025) тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), із можливістю ознайомитися та зробити копії матеріального носія секретної інформації Micro №SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи №15/104т від 12.01.2026.
Таким чином, стороні захисту надано право на вчинення двох окремих та самостійних процесуальних дій, поєднаних сполучником «та», а саме: ознайомлення з матеріальним носієм інформації та виготовлення копій інформації, що на ньому міститься, кожна з яких підлягає забезпеченню володільцем документів під час виконання судового рішення.
Тому, 20.03.2026 до НАБУ у межах кримінального провадження було направлено звернення (клопотання) на офіційну електронну пошту - ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо: (1) забезпечення можливості ознайомитися з матеріальним носієм секретної інформації Micro № SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи №15/104твід 12.01.2026; (2) забезпечення можливості зробити копії з матеріального носія секретної інформації Micro № SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи № 15/104т від 12.01.2026, у тому числі із можливістю залучення спеціаліста компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання необхідної технічної допомоги під час копіювання інформації…
Частини 1, 2 статті 220 КПК передбачають, що клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання…
Отже, вказане звернення (клопотання) сторони захисту мало бути розглянуто, відповідно до приписів ст. 220 КПК, протягом 3 днів із часу надходження. Проте, незважаючи на законодавче встановлення строків його розгляду (протягом трьох днів), станом на час подання цієї скарги, НАБУ не розглянуто порушенні питання та жодної відповіді не надано.
Таким чином, НАБУ допущено бездіяльність, яка полягає у не розгляді питання здійснення процесуальних дій, в порядку та строки, визначені ст. 220 КПК…
Тому, у зв'язку зі встановленням факту очевидної бездіяльності НАБУ, наявні усі підстави для звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 зі скаргою про зобов'язання детектива (старшого групи), у порядку ст. 307 КПК, вчинити дії вказані в клопотанні/зверненні від 20.03.2026 та визнанні необхідними в ухвалі слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 від 11.03.2026 у справі № 991/1839/26.
Відсутність у детектива НАБУ процесуальної дискреції щодо забезпечення вчинення описаних у клопотанні від 20.03.2026 процесуальних дій, у силу того, що вони мають бути здійсненні на виконання ухвали від 11.03.2026 у справі №991/1839/26, означає, що слідчий суддя вправі, у порядку п. З ч. 2 ст. 307 КПК, зобов'язати вчинити конкретні процесуальні дію (вказані в ухвалі та зазначені у зверненні від 20.03.2026)».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.
Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні (а саме 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу), а згідно з частиною 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Системне тлумачення цих норм свідчить, що КПК передбачає право під час досудового розслідування звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність чи рішення слідчого, дізнавача, прокурора, а лише передбачених їх безпосередніми обов'язками, конкретний строк виконання яких регламентований КПК.
3.2. Частинами 1 статті 93 КПК визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом, а абзацом 2 частини 3 статті 93 КПК визначено, що ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статті 220 цього кодексу.
Частинами 1, 2 статті 220 КПК визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 223 КПК слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.
Таким чином, клопотання про ознайомлення із матеріалами певного кримінального провадження та їх копіювання не належить до категорії клопотань про виконання будь-яких процесуальних дій, оскільки до таких належать винятково слідчі (розшукові) дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК шляхом збирання доказів.
3.3. Окрім того, КПК встановлює особливий порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування для учасників кримінального провадження, для недопущення вчинення протиправних дій, що можуть зашкодити досудовому розслідуванню, а саме процесуальний інститут нерозголошення відомостей досудового розслідування, який регламентується статтею 222 КПК, згідно з якою відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Тобто на стадії досудового розслідування саме слідчий або прокурор є уповноваженою особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і ухвалює рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей чи самостійно їх розголошує, оскільки частиною 1 статті 36 та частиною 5 статті 40 КПК визначено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відтак вирішення питання щодо надання прокурором або слідчим відомостей досудового розслідування будь-якій особі або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості й у який спосіб та на якій стадії досудового розслідування можуть бути розголошені, враховуючи що розголошення таких може негативно вплинути на хід і результати досудового розслідування, дати можливість винному приховати або знищити сліди злочину, речі, предмети і документи, що можуть бути джерелами доказів, сфальсифікувати докази, ухилитися від правоохоронних органів і суду тощо, тобто може завдати шкоди не тільки швидкому й об'єктивному дослідженню обставин кримінального провадження, а й законним інтересам заявника, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження.
Згодом, відповідно до частини 1 статті 290 КПК, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Також, згідно з частиною 2 статті 303 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК.
3.4. Також належить визнати неспроможними посилання скаржника на ухвалу слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 від 11.03.2026 у справі №991/1839/26, яка надано скаржнику тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_5 із можливістю ознайомитися та зробити копії матеріального носія секретної інформації Micro №SD 4794т від 12.01.2026, який є додатком до Протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи № 15/104т від 12.01.2026, оскільки, по-перше, така ухвала 01.04.2026 скасована Апеляційною палатою (АП) ВАКС, а по-друге, навіть у разі чинності згаданої ухвали стаття 166 КПК прямо визначає, що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями цього кодексу з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів. У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту, слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу Національної поліції за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього кодексу.
3.5. Відповідно до частин 4, 5 статті 304 КПК, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Вимоги скаржника щодо надання для ознайомлення певних матеріалів досудового розслідування та їх копіювання не підпадають під будь-яку підставу оскарження бездіяльності чи рішення або дій слідчого, дізнавача або прокурора, визначених пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК, відтак належить відмовити у відкритті провадження за скаргою, оскільки оскарження такого не передбачене КПК.
Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд
Відмовити у відкритті провадження та повернути скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _________