Провадження № 11-сс/821/158/26 Справа № 712/3478/26 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2026 рокупро часткове задоволення скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених службових осіб Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
У березні 2026 року представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга мотивована тим, що 04.03.2026 представником ОСОБА_6 засобами поштового зв'язку на ім'я начальника Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, за фактом злісного ухилення ОСОБА_8 від сплати, встановлених рішенням суду, коштів на утримання дитини (аліментів).
Зазначав, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05.07.2021 з ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі виконавчого листа № 712/3534/21 від 03.09.2021 відкрито виконавче провадження № ВП 67527759 від 17.11.2021.
В скарзі вказував, що станом на січень 2026 року ОСОБА_8 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 140 221,00 грн.
Вважає, що ОСОБА_8 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України.
Згідно відомостей АТ «Укрпошта», заява була отримана органом поліції 06.03.2026, проте відомості до ЄРДР внесені не були.
В скарзі просив зобов'язати компетентних посадових осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести до ЄРДР відомості за заявою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 від 04.03.2026 та надати заявнику витяг з ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.03.2026 скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області у найкоротший строк, але не пізніше 24 годин з моменту отримання копії цієї ухвали, розглянути в порядку ст. 214 КПК України заяву ОСОБА_6 , подану в її інтересах адвокатом ОСОБА_7 , від 04.03.2026 про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею не встановлено факт розгляду цієї заяви в порядку ст. 214 КПК України. Представник Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, не надав пояснень щодо внесення чи невнесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий суддя врахував, що обов'язок, передбачений ч. 1 ст. 214 КПК України, щодо внесення відомостей до ЄРДР виникає не формально з факту надходження будь-якого звернення, а після попередньої оцінки (аналізу) змісту заяви (повідомлення) на предмет наявності в ньому відомостей (обставин), що можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, із можливістю попередньої правової кваліфікації та визначення предмета й меж перевірки засобами кримінального процесу.
Разом із тим слідчий суддя зауважив, що під час судового розгляду скарги у порядку ст. ст. 303, 304, 305, 306 КПК України суд перевіряє саме наявність чи відсутність бездіяльності щодо внесення відомостей до ЄРДР, а також дотримання визначеної законом процедури реагування на заяву. Для здійснення такої перевірки необхідно встановити, чи проводилась уповноваженою особою органу досудового розслідування або прокурором первинна оцінка змісту звернення та який її результат: внесено відомості до ЄРДР або відмовлено у внесенні.
У матеріалах, наданих слідчому судді, відсутні відомості, які б свідчили, що за заявою ОСОБА_7 , поданою в інтересах ОСОБА_6 , від 04.03.2026 уповноваженою особою Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області проводилась така первинна оцінка та приймалось процесуальне рішення шляхом внесення відомостей до ЄРДР або належного реагування у спосіб, передбачений законом.
Слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню шляхом покладення на уповноважену особу Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області обов'язку розглянути заяву у порядку ст. 214 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 оскаржив її в апеляційному порядку та просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за заявою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 від 04.03.2026 з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 164 КК України та зобов'язати надати заявнику витяг з ЄРДР.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд постановив зобов'язати розглянути заяву, однак це не передбачено КПК України.
Стаття 307 КПК України передбачає лише скасування рішення, зобов'язання вчинити дію, а саме: внести відомості до ЄРДР.
Вказує, що ухвала слідчого судді не відновлює право скаржниці.
Зазначає, що поліція знову може нічого не зробити, а заявниця знову змушена буде звертатись до суду, що фактично є процесуальним замкненим колом.
Разом з іншим, суд встановив відсутність будь-якої реакції поліції, відсутність доказів внесення до ЄРДР, проте не визнав бездіяльність протиправною.
У заяві про злочин вказується про ухилення від сплати аліментів (ст. 164 КК України). Водночас це є порушення прав дитини, триваюче правопорушення, суспільно небезпечне діяння.
Відмова у внесенні відомостей, на думку представника скаржниці, фактично легалізує ухилення боржником від сплати аліментів та відсутності покарання. З урахуванням зазначеного, вважають, що ухвала від 24.03.2026 суперечить ст. 214 КПК України, практиці Верховного Суду, не забезпечує ефективного захисту та є помилковою.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
01.04.2026 представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав через підсистему «Електронний суд» до апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, що представник скаржниці з 30.03.2026 по 09.04.2026 знаходиться у заздалегідь запланованій щорічній відпустці у зв'язку з необхідністю обстеження та лікування. Крім того, ОСОБА_6 у зв'язку з сімейними обставинами також не може прийняти участь у розгляді скарги.
Участь учасників процесу в рамках апеляційного перегляду оскаржуваної скаржником ухвали слідчого судді в контексті вимог процесуального закону не є обов'язковою, у зв'язку із чим колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності прокурора, ОСОБА_6 та скаржника.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подаючи заяву про відкладення розгляду справи приведеного змісту, не долучає доказів перебування його у відпустці саме у день судового засідання, 02.04.2026. Також, не долучає будь-яких доказів поважності причин відсутності ОСОБА_6 .
Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2026 представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 засобами поштового зв'язку на ім'я начальника Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, за фактом злісного ухилення ОСОБА_8 від сплати, встановлених рішенням суду, коштів на утримання дитини (аліментів). Про прийняте рішення просив повідомити його у визначений термін та надати копію витягу з ЄРДР.
Згідно копії фіскального чеку від 04.03.2026 та роздруківки із сайту АТ «Укрпошта» рекомендований лист вручено одержувачу адресату Черкаський РУП 06.03.2026.
Матеріали справи не містять доказів, що на даний час відомості до ЄРДР по вище зазначеному повідомленні про кримінальне правопорушення внесено.
Такими є встановлені обставини справи, а зазначене питання щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення має наступне правове регулювання.
Частина 1 ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно якої до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення саме кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
Слідчий суддя, частково задовольняючи скаргу ОСОБА_6 , зазначив, що суддею не встановлено факту розгляду заяви скаржниці в порядку ст. 214 КПК України, що позбавило слідчого суддю можливості встановити фактичний стан виконання даної заяви.
Згідно висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
На час розгляду слідчим суддею скарги матеріали справи не містили дані (матеріали перевірки) про невнесення відомостей до ЄРДР за скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , отже слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про відсутність можливості перевірити підстави відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, що узгоджується з викладеною вище позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18.
Надаючи оцінку представленим матеріалам у даній справі, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, оскільки матеріали справи не містять даних про невнесення даних з повідомлення до ЄРДР, та саме відсутність процесуального документу унеможливлює слідчого суддю перевірити бездіяльність уповноваженої особи з приводу невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до чинного КПК України виключно орган досудового розслідування наділений повноваженнями визначити кваліфікацію дій чи бездіяльності особи за конкретною частиною статті КК України.
За таких умов слідчий суддя був об'єктивно позбавлений можливості перевірити законність бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР, а тому обґрунтовано дійшов висновку про необхідність зобов'язання уповноважених осіб Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області розглянути в порядку ст. 214 КПК України заяву скаржниці, тобто вирішити таким чином питання про внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 (за наявності підстав для цього після проведення перевірки), що дасть можливість у майбутньому, у випадку відмови, перевірити законність підстав для відмови у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 не підлягає до задоволення, а ухвала слідчого судді від 24.03.2026 має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2026 року- залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4