Справа № 592/867/23 Номер провадження 11-кп/814/1005/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
01 квітня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021205520000228 за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури м. Суми ОСОБА_6 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 28.10.2025,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Семенівка, Липоводолинського району, Сумської області, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв?язку з недоведеністю, що він вчинив кримінальне правопорушення.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Путивль, Путивльського району, Сумської області, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
визнано невинуватим та виправдано за ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв?язку з недоведеністю, що він вчинив кримінальне правопорушення.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, за наступних обставин.
Так, 15 лютого 2021 року близько 13 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні їдальні за адресою: вул. Роменська, буд. 87, м. Суми, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, на ґрунті виниклого між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 конфлікту, ОСОБА_9 наніс удар по голові ОСОБА_10 , заздалегідь заготовленим предметом ззовні схожим на бейсбольну биту, а в подальшому, ОСОБА_9 , діючи у групі з ОСОБА_8 , почали наносити чисельні удари руками та ногами в область голови, верхньої частини тулубу ОСОБА_10 . У результаті чого ОСОБА_10 спричинили легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Виправдовуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, місцевий суд зазначив, що наявні у кримінальному провадженні докази не доводять причетності ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
У своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального правопорушення, неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням вимог закону України про кримінальну відповідальність, дослідити докази, які містять у матеріалах справи та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 винуватими у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання ОСОБА_8 у виді 4 років позбавлення волі, а ОСОБА_9 у виді 5 років позбавлення волі.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що під час ухвалення виправдувального вироку місцевим судом не надано належну оцінку висновку експерта №171 від 17.03.2021, показанням експерта, показання потерпілого ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_12 , протоколу огляду предметів від 02.02.2022 з відеозаписом, зробленим на телефон свідка ОСОБА_12 , які повністю у своїй сукупності доводять винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, потерпілого, який просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора, обвинувачених та захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Доводи прокурора про те, що вирок ухвалений з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є слушними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Сумського районного суду Сумської області від 25.10.2025 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані невинуватими та виправдані за ч. 4 ст. 296 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв?язку з недоведеністю, що вони вчинили кримінальне правопорушення.
Переглядаючи вирок Сумського районного суду Сумської області від 28.10.2025, колегія суддів вбачає, що місцевий суд не встановив усі обставини, що мають значення для кримінального провадження та передчасно дійшов висновку про не винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 296 КК України, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), вчиненому групою осіб, із застосування предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання щодо винуватості обвинувачених, суду першої інстанції необхідно звернути увагу на висновки, викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №10 «Про судову практику у справах про хуліганство», згідно з яким суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до п. 5 зазначеної постанови за ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.
Під час апеляційного розгляду прокурор просив звернути увагу, що потерпілий ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_12 логічно та послідовно розповідають про обставини вчиненого щодо ОСОБА_10 кримінального правопорушення.
Крім того, до матеріалів кримінального провадження долучено відеозапис, зроблений на телефон «Айфон 11» ОСОБА_12 , на якому зафіксовано конфліктну ситуацію, яка виникла між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де ОСОБА_11 після сварки з потерпілим просить невідомих осіб вивести ОСОБА_10 з приміщення цеху, після чого відеозапис переривається.
При цьому потерпілий та зазначений свідок в суді першої інстанції повідомили, що саме після конфлікту ОСОБА_10 з ОСОБА_11 , останній запросив до приміщення, де здійснювали спільну підприємницьку діяльність потерпілий та ОСОБА_11 , своїх охоронців ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , які спричинили ОСОБА_10 тілесні ушкодження та яких у подальшому впізнали ОСОБА_12 та ОСОБА_10 під час проведення слідчої дії - впізнання.
Також у матеріалах кримінального провадження наявні акт судово-медичного обстеження №172 від 17.03.2021, акт судово-медичного обстеження №171 від 17.03.2021 та висновки судово-медичного експерта №379 від 23.06.2021 і №807 від 06.10.2021, з яких вбачається, що у ОСОБА_10 наявні легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися від дії тупих предметів, при нанесенні ударів руками, взутими ногами, дерев'яною битою та подібними предметами та виключається можливість їх утворення при падінні з вертикального положення на площину.
При цьому, зазначені висновки підтвердив у судовому засіданні експерт ОСОБА_13 , який також зазначив, що наявні у потерпілого тілесні ушкодження не могли утворитися під час падіння з висоти власного зросту.
На думку колегії суддів, місцевий суд ухвалив виправдувальний вирок, не надавши належної оцінки зазначеним доказам у їх сукупності.
Тому колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказані питання стосуються правильного встановлення фактичних обставин кримінального провадження, доведеності обсягу висунутого обвинувачення та правильності кваліфікації інкримінованих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 дій, а тому потребують ретельного дослідження й аналізу доказів у справі.
Враховуючи викладене вище та те, що усунути ці порушення під час апеляційного розгляду неможливо, вирок суду необхідно скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України суд може скасувати або змінити судове рішення у разі невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Згідно з положеннями ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив вирок з порушенням вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Оскільки вирок скасовується у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, колегія суддів, згідно положень ч. 2 ст. 415 КПК, не має права наперед вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Під час нового судового розгляду, суду першої інстанції необхідно врахувати зазначене у даній ухвалі апеляційного суду, усунути порушення вимог кримінального процесуального закону, які стали підставою для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду, повно, всебічно і об'єктивно дослідити всі зібрані докази по справі, ретельно перевірити усі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, дати кожному зібраному доказу належну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК, взявши до уваги доводи прокурора, заявлені під час апеляційного розгляду.
Тому, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 412 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 28.10.2025, щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4