Справа № 552/4116/21 Номер провадження 11-кп/814/286/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021170000000012 за апеляційними скарг ами прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_9 та захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2022 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кобеляки Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, особи з інвалідністю 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
засуджено за ч. 2 ст.369-2 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
В період часу до 11.01.2021 ОСОБА_10 декілька разів звертався із запитами про отримання інформації до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації. Під час отримання відповідей на вказані запити ОСОБА_10 познайомився з ОСОБА_8 , який перебував на посаді начальника відділу земельних і природних ресурсів вищевказаного департаменту та являвся службовою особою і займав посаду державної служби категорії «Б».
Після даного знайомства, 06.01.2021 з метою отримання відповіді на заяву подану 30.12.2020 ОСОБА_10 прибув до м.Полтава, де зустрівся з ОСОБА_8 . Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 лист №41/03.3-07 від 06.01.2021 за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 , про надання запитуваної ним інформації.
В ході подальшої розмови ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8 , що в подальшому він знову планує звертатися до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації із подібними запитами про надання інформації щодо земельних ділянок, які його цікавлять.
Почувши це, в ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_10 для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, в тому числі на т.в.о директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 та пропозицію здійснити такий вплив з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_10 за надання такої вигоди.
Після цього ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_10 надати йому неправомірну вигоду в розмірі 1 тисяча гривень за кожну із земельних ділянок, які будуть зазначені в запитах, за здійснення вищевказаного впливу на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_10 та видачу йому відповідей на його запити в найкоротші строки за надання такої вигоди.
У подальшому 11.01.2021 ОСОБА_10 звернувся до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації із заявою про надання інформації щодо наявності у межах земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами: 5323484200:00:003:0005; 5323484200:00:003:0009; 5323483000:00:001:0999, з цільовим призначенням «для ведення фермерського господарства» та «землі запасу», які розташовані на території Нехворощанської та Малоперещепинської об'єднаних територіальних громад Полтавського (Новосанжарського) району, територій та об'єктів, які згідно вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд» підлягають охороні.
Після цього, 15.01.2021 ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_8 , прибув до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, де від головного спеціаліста відділу земельних і природних ресурсів Департаменту ОСОБА_13 , отримав лист №114/01-11 від 13.01.2021 за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 , про позитивне рішення та надання йому запитуваної інформації щодо земельних ділянок, які зазначені в його заяві.
У подальшому 26.01.2021 ОСОБА_10 знову звернувся із заявою про надання інформації щодо наявності у межах земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами: 5323483400:00:004:0296; 5323483001:01:001:0221; 5323483000:00:001:0997; 5323483000:00:001:1088; 5323483000:00:001:2270, з цільовим призначенням «для сінокісся випасу худоби», «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» та «землі запасу», які розташовані на території Нехворощанської об'єднаної територіальної громади Полтавського (Новосанжарського) району територій та об'єктів, які згідно вимог ЗУ «Про природно-заповідний фонд» підлягають охороні.
Після цього 28.01.2021, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди для себе, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_10 та повідомив йому, що мається позитивна відповідь на заяву, подану ним до Департаменту 26.01.2021 та він може її отримати.
У подальшому, 29.01.2021 ОСОБА_10 , за вказівкою ОСОБА_8 знову прибув до відділу земельних і природних ресурсів Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, де від головного спеціаліста відділу ОСОБА_13 отримав лист №346/01-11 від 28.01.2021 за підписом т.в.о. директора екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 , про позитивне рішення та надання йому запитуваної інформації щодо земельних ділянок, які зазначені в його заяві.
У подальшому ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_14 , та в ході розмови останній, з метою реалізації раніше виниклого умислу, повідомив ОСОБА_10 про необхідність зустрічі та повідомив про місце її проведення.
Після цього, близько 12 год. 10 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи неподалік будівлі СТО за адресою м. Полтава, вул. Горького 1-А, діючи умисно, з корисливих мотивів, особисто одержав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 5 тисяч гривень (10 купюр номіналом по 500 гривень) як неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 з метою прийняття ними позитивного рішення на користь ОСОБА_10 та видачу йому відповідей на його заяви щодо земельних ділянок в найкоротші строки.
Того ж дня, після одержання вказаної неправомірної вигоди, ОСОБА_8 приблизно о 12 год. 10 хв. затримано за адресою м. Полтава, вул. Горького 1-А та вилучено всю суму одержаних грошових коштів у сумі 5 тисяч гривень (10 купюр номіналом по 500 гривень).
На вирок суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить вирок скасувати у зв'язку з невідпоівдністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд при призначенні покарання недостатньо врахував суспільну небезпечність вчиненого злочину та особу обвинуваченого, те що злочин відноситься до корупційних злочинів, вчинений особою, яка тривалий час. перебувала на державній службу, обізнаний про вимоги Закону України «Про запобігання корупції», загальні правила етики поведінки державного службовця, що вцілому вказує про особливу суспільну небезпечність особи та потребує більш суворого показання з реальним його відбуванням. При цьому прокурор зазначав про неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати, визнати ОСОБА_8 невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 269-2 КК України, кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України закрити.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що поза увагою залишилося те, що відносно ОСОБА_8 мала місце провокація злочину зі сторони правоохоронних органів, на що вказує поведінку ОСОБА_10 , який бажав швидкого отримання відповідей на його запити, постійно ініціював телефонні розмови та розмови при зустрічах, отримані відповіді ОСОБА_10 не використовував. Доручення СУ ГУНП в Полтавській області на адресу УСБУ в Полтавській області направлено 12.01.2021, а виконано воно було на добу раніше. Відсутні документи про надання процесуального статусу грошовим коштам в сумі 5000 тис. грн, що були використані працівниками правоохоронних органів під час проведення негласної слідчої дії. Заява про вимагання грошей в сумі 5000 грн ОСОБА_8 за надання інформації по п'яти земельним ділянкам ОСОБА_10 подав до УСБУ в Полтавській області 11.01.2021, а саме звернення до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА записав 26.01.2021.
В показаннях ОСОБА_10 є суттєві розбіжності та суперечності, зокрема між показаннями у протоколі допиту від 12.01.2021 та протоколі допиту від 29.01.2021 є невідповідності.
При цьому, написанню останнього звернення ОСОБА_10 до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА передували ще два звернення: заява від 30.11.2020 щодо однієї земельної ділянки та заява від 11.01.2021 щодо 5-ти земельних ділянок. У свою чергу, в протоколі допиту від 29.01.2021 ОСОБА_10 зазначав, що за відповідь на звернення від 11.01.2021 він не передав ОСОБА_8 гроші в сумі 3000 грн за відповідь щодо 5-ти земельних ділянок, що не відповідає твердженням про начебто вимагання та домовленість по 1000 грн за одну земельну ділянку.
Вважає, що матеріали справи не мають прямих, достатніх та належних доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, тобто вказує на відсутність доказів того, що ОСОБА_8 отримав неправомірну вигоду за здійснення впливу на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації та наявність у обвинуваченого таких можливостей, пов'язаних зі своїми службовими повноваженнями. Єдиною посадовою особою, яка уповноважена підписати відповідь на заяву ОСОБА_10 є т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 на якого ОСОБА_8 не мав впливу та більше того вони були у неприязних відносинах. ОСОБА_12 в судовому засіданні не допитаний.
Зазначає, що не встановлено джерело походження коштів, використаних у справі як неправомірна вигода, так як ці кошти повинні були отримані органом досудового розслідування як витрати спеціального призначення, у той час як ОСОБА_10 зазначав, що він витратив власні кошти. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_8 взяв у ОСОБА_10 грошові кошти.
Стверджує, що в діях ОСОБА_8 відсутні ознаки суб'єктивної сторони інкримінованого діяння, а саме: прямого умислу та корисливого мотиву.
Також вказує про неправильну кваліфікацію. За зверненням ОСОБА_10 в ЄРДР були внесені відомості за ч.3 ст. 368 КК України і лише 29.01.2021 було змінено кваліфікацію на ч.2 ст. 396-2 КК України, яка є нетяжкою і унеможливлює проведення НС(р)Д. Стверджує, що дії ОСОБА_10 також утворюють склад злочину.
Зазначає, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.03.2021, протоколи за результатами НСРД № 14/1615, №14/1616, №14/1614, № 14/1517, № 14/1612 від 01.03.2021, № 14/2255, №14/2254, № 14/2253, № 14/2252 від 29.03.2021, та протокол огляду, вручення та помітки грошових купюр від 29.01.2021, є неналежними та недопустимими доказами, оскільки вони отримані не в порядку, передбаченому КПК України. Самі НСРД проведені слідчим, прокурором, оперативними працівниками, які не мають допуску до державної таємниці.
Використання матеріалів НС(р)Д з одного кримінального провадження у іншому відбулося без дозволу слідчого судді апеляційного суду, що тягне за собою їх недопустимість.
Крім цього вважає неналежними та недопустимими доказами матеріали виконання доручення у порядку ст. ст. 40, 71 КПК України № 10247115/24/05-2021 від 05.03.2021, оскільки оперативний підрозділ не має права передоручати доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій іншим оперативним підрозділам.
Оскільки зняття інформації з мобільного телефону ОСОБА_13 відбулося без відповідної ухвали слідчого судді, а телефонів ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з ухвалами, але без вказаних ідентифікаційних ознак, протоколи огляду вказаних мобільних телефонів вважає такими, що отримані не в порядку, передбаченому КПК України та є недопустимими.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Під час апеляційного розгляду від захисника надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України, прокурора, який не заперечив проти закриття кримінального провадження, перевіривши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до положень ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як вбачається зі змісту положень ст.49 КК України та ч.3 ст.285 КПК України, за наявності підстав та умов, передбачених ст.49 КК України та за наявності згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності саме з підстав закінчення строків давності - звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 місцевим судом визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, яке згідно з положеннями ст.12 КК України є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
За правилами п.3 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
З матеріалів провадження вбачається, що оскаржуваним вироком ОСОБА_8 засуджений за ч.2 ст. 369-2 КК України за вчинення кримінального правопорушення 29.01.2021.
Будь-яких даних про вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, колегією суддів не встановлено.
Таким чином, на момент перегляду вироку Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2022 року в суді апеляційної інстанції, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за висунутим обвинуваченням закінчилися, що є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснені правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності, на що він надав свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.49 КК України, що відповідно до положень ч.3 ст.285 КПК України є умовою звільнення від кримінальної відповідальності.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку за необхідне, у відповідності до вимог ст.288 КПК України, звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження із підстав визначених п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
У зв'язку з цим вирок місцевого суду підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що колегією суддів задоволено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, наслідком чого закривається кримінальне провадження, колегія суддів не перевіряє доводи апеляційних скарг і рішення по поданим апеляційним скаргам не ухвалює.
Також необхідно вирішити питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 01 листопада 2022 року щодо ОСОБА_15 - скасувати.
ОСОБА_8 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст. 369-2 КК України закрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, у зв'язку із закінченням строків давності, визначених ст.49 КК України.
Речові докази по справі: а саме грошові кошти звернути на користь держави, СД диски зберігати при матеріалах кримінального провадження, інші повернути за належністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1961,40 грн. в рахунок відшкодування судових витрат за проведення судових експертиз.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4