печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17920/26-к
01 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025000000001051 від 23.10.2025 підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
01.04.2026 слідчий першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62025000000001051 від 23.10.2025 підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано та в подальшому продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою слідчого судді не представляється можливим, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні та продовженні дії запобіжного заходу до підозрюваного, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказуючи на його необґрунтованість та безпідставність, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
При цьому, абсолютність права на свободу не передбачена ні Конституцією України, ні іншими джерелами права, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001051 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України.
Вказане кримінальне провадження 23.10.2025 виділено з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000001029 від 25.11.2013.
26.02.2026 матеріали досудових розслідувань № 62025000000001051 від 23.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 та № 62025000000001177 від 01.12.2025 за підозрою ОСОБА_8 об'єднано із присвоєнням об'єднаному кримінальному провадженню єдиного реєстраційного номеру № 62025000000001051 від 23.10.2025.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах та підтверджується:
- висновком від 24.04.2014 про результати службового розслідування, проведеного МВС України за фактами перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем окремими керівниками ГУМВС, УМВС та ДТМ, згідно з яким в діях працівників спецпідрозділів «Беркут» МВС України виявлені порушення чинного законодавства України при організації комплексного використання в забезпеченні охорони громадського порядку всіх сил і засобів органів внутрішніх справ, зокрема, при спробі силового звільнення Майдану Незалежності та прилеглої території «район урядового кварталу» 18.02.2014 спецпідрозділам «Беркут» МВС України та внутрішніх військ;
- копією інформаційного листа командира БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_9 №26/15-576 від 14.07.2014, у якому зазначено, що з 22.01.2014 по 22.02.2014 до міста Києва для охорони громадського порядку був відряджений особовий склад БПС ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області. Відповідальним за озброєння БПС ЗМУ старшині міліції ОСОБА_10 видано помпові рушниці «ФОРТ 500», заводський номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , старшому інспектору ГКЗ ОСОБА_5 було видано помпову рушницю «Форт-500», заводський номер НОМЕР_3 та «Форт -500А», заводський номер НОМЕР_4 з набоями 12 калібру «ТЕРЕН-12К» - 98 штук, та «ТЕРЕН-12П» - 98 штук; 22.02.2014 до КЗЗ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області були здані вказані рушниці з набоями 12 калібру «ТЕРЕН-12К» у кількості 74 штуки та «ТЕРЕН-12П» у кількості 44 штуки;
- відомостями Журналу видачі та приймання озброєння та спецзасобів ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області (форма №5), відповідно до яких 22.01.2014 ОСОБА_5 видано помпову рушницю «Форт-500», заводський номер НОМЕР_3 і «Форт-500А», заводський номер НОМЕР_4 та ОСОБА_10 були видані дві помпові рушниці «Форт-500», заводські номери НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;
- наказом начальника Бердянського МВ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_11 № 96 від 23.01.2014 про відрядження особового складу роти ПС в кількості 30 осіб до м. Києва для охорони громадського порядку з 11.12.2013 до особливого розпорядження, де старшим відповідно наказу визначено командира роти ПС Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 ;
- відомостями Журналу видачі та приймання озброєння та спецзасобів Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області, відповідно до якого 23.01.2014 командир роти ПС Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 отримав помпову рушницю «Форт-500» з серійним номером НОМЕР_5 із набоями до неї, а саме «Терен-12П» у кількості 30 штук;
- листом заступника начальника Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_13 , згідно якого з 23.01.2014 по 22.02.2014 до міста Києва для охорони громадського порядку за усним наказом керівництва ГУМВС України в Запорізькій області була відряджена рота патрульної служби Мелітопольського МВ та командиру роти ОСОБА_14 згідно акту в присутності постійно діючої комісії було видано помпову рушницю «Форт 500» із заводським номером НОМЕР_6 , без набоїв, яку повернуто до КЗЗ Мелітопольського МВ 22.02.2014 без явних ознак використання;
- копія акту прийому-передачі на тимчасове зберігання, озброєння, боєприпасів, засобів індивідуального захисту та активної оборони, військово-хімічного та інженерного майна, яке перебуває на обліку в Мелітопольському МВ ГУМВС України в Запорізькій області від 23.01.2014, відповідно до якого командир роти патрульно-постової служби Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 23.01.2014 отримав у присутності комісії у складі голови комісії - заступника начальника МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_15 та членів комісії: заступника начальника міськвідділу - начальника міліції ГБ ОСОБА_16 , начальника штабу ОСОБА_17 , інспектора чергової частини штабу - ОСОБА_18 , серед іншого, гладкоствольну помпову рушницю «ФОРТ 500», заводський номер НОМЕР_6 , Газ - ТЕРЕН 4 М у кількості 26 шт та інші спецзасоби та екіпірування;
- копією інформаційного листа заступника начальника Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_13 у якому зазначено, що з 23.01.2014 по 22.02.2014 до міста Києва для охорони громадського порядку за усним наказом керівництва ГУМВС України в Запорізькій області була відряджена рота патрульної служби Мелітопольського МВ на чолі з командиром роти ОСОБА_14 , якому згідно акту в присутності постійно діючої комісії було видано помпову рушницю «ФОРТ 500» ( НОМЕР_6 ).
- списком особового складу патрульної служби ГУМВС України в Запорізькій області, який перебував у відрядженні у м. Києві, відповідно до наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 23.01.2014 №246 дск, згідно якого визначений наказом особовий склад патрульної служби ГУМВС України в Запорізькій області станом на 18.02.2014 перебував у відрядженні у місті Києві, у тому числі колишній заступник начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 ;
- наказом ГУМВС України в Запорізькій області від 23.01.2014 №246 дск, згідно якого визначений наказом особовий склад патрульної служби ГУМВС України в Запорізькій області станом на 18.02.2014 перебував у відрядженні у місті Києві, у тому числі колишній старший інспектор зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 ;
- показаннями свідка ОСОБА_19 - колишнього заступника ППС ГУМВС України в Запорізькій області від 08.08.2025, який під час допиту вказав, що 18.02.2014 перебував у відрядженні в місті Києві. Додав, що ОСОБА_8 керував особовим складом зведеного загону ГУМВС України в Запорізькій області, зокрема на вулицях Шовковичній та Інститутській м. Києва. На час відрядження деяким міліціонерам видавались помпові рушниці «Форт-500»; завданням перебування у центральній частині міста було недопущення переміщення мітингувальників до будівлі Верховної Ради України;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_19 , який підтвердив раніше надані показання та вказав, що 18.02.2014 зведений загін ГУМВС України в Запорізькій області ніс службу в центральній частині міста Києва, зокрема на вулиці Шовковичній, з метою недопущення учасників акцій протесту до будівлі Верховної Ради України та знаходився у підпорядкуванні заступника начальника ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_20 ; на озброєнні зведений загін, серед іншого, мав помпові рушниці «Форт-500»;
- протоколом огляду відеозаписів від 17.09.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках;
- протоколом огляду відеозаписів від 17.09.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках;
- протоколом огляду відеозаписів від 12.09.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках;
- протоколом огляду відеозаписів від 27.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів від 26.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів від 26.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів від 05.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів від 05.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- протоколом огляду відеозаписів від 05.08.2025 подій 18.02.2014 під час протистоянь між учасниками акцій протесту та працівниками правоохоронних органів за участю колишнього інспектора ППС ГУМВС України у Запорізькій області ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який, серед іншого, на вулиці Шовковичній в місті Києві впізнав заступника начальника УГБ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та старшого інспектора зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 , який перебував із рушницею в руках, в тому числі під час стрільби в сторону протестувальників;
- показаннями колишніх співробітників ППС ГУМВС України в Запорізькій області, а саме: свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 від 27.08.2025, 28.08.2025, 12.09.2025, 17.09.2025, які, серед іншого, повідомили, що перебували у відрядженні в місті Києві; 18.02.2014 перебували на вулиці Шовковичній в місті Києві, де в тому числі ніс службу зведений загін ППС ГУМВС України в Запорізькій області, командиром якого був ОСОБА_8 ; під час розслідуваних подій на місці подій був присутній ОСОБА_5 , який був із рушницею в руках; завданням перебування у центральній частині міста Києва було недопущення переміщення мітингувальників до Верховної Ради України;
- слідчими експериментами, що проведені 26.08.2025, 27.08.2025, 28.08.2025, 12.09.2025, 17.09.2025 з колишніми співробітниками ППС ГУМВС України у Запорізькій області а саме: свідками ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , які на місці, а саме на вулиці Шовковичній у місті Києві, вказали, що перебували у відрядженні в місті Києві; 18.02.2014 перебували на вулиці Шовковичній; що під час розслідуваних подій на місці подій був присутній ОСОБА_5 , який був із рушницею в руках; завданням перебування у центральній частині міста Києва було недопущення переміщення мітингувальників до Верховної Ради України;
- показаннями колишнього заступника начальника управління по роботі з особовим складом Східного ТрК ВВ МВС України ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , від 26.09.2025, який зазначив, що на вулиці Шовковичній у місті Києві 18.02.2014, крім підрозділів внутрішніх військ, перебував невідомий йому підрозділ із Запорізької області, 3-4 співробітники якого мали рушниці; під час перебування на вулиці Шовковичній 18.02.2014 неодноразово бачив, як співробітники міліції із Запорізької області вели прицільну стрільбу в сторону протестувальників;
- слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_32 від 26.09.2025, який на вулиці Шовковичній у місті Києві вказав місця розташування осіб із числа підрозділу міліції із Запорізької області, які здійснювали прицільну стрільбу в бік мітингувальників;
- висновком експертів за результатами проведення комплексної судової експертизи зброї, слідів та обставин її використання та матеріалів, речовин та виробів № 8130/24-31/8131/24-34 від 22.01.2025, відповідно до якого встановлено, що помпові рушниці 12 калібру «Форт-500МІ» (НОМЕР_7, НОМЕР_8), «Форт-500» (НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12) та «Форт-500А» (НОМЕР_13), які перебували на озброєння у зведеному загоні ППС ГУМВС України в Запорізькій області, відносяться до гладкоствольної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом; на внутрішній поверхні вказаних рушниць встановлено наявність слідів хімічних елементів, які є продуктами розкладу капсульного заряду, тобто являються продуктами пострілу; із вказаних рушниць могли бути відстріляні картеч, шрот та/або кулі 12 калібру, які виготовлені зі сплавів на основі свинцю та заліза, а також латунні кулі 12 калібру;
- висновками судово-медичних експертиз, з яких слідує, що тілесні ушкодження у потерпілих ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 виникли в результаті отримання вогнепальних поранень внаслідок пострілів з помпових рушниць «Форт-500» 12 калібру патронами «Терен-12К» та «Терен-12П»;
- висновками експертів за результатами проведення комплексних судово-медичних та судово-балістичних експертиз № 31-402-2025//КСЕ-19/111-25/46615-БЛ від 03.11.2025, № 31-403-2025//КСЕ-19/111-25/46612-БЛ від 03.11.2025, № 31-401-2025//КСЕ-19/111-25/46618-БЛ від 03.11.2025, відповідно до яких вогнепальні поранення, які 18.02.2014 отримали потерпілі ОСОБА_54 , ОСОБА_55 та ОСОБА_56 , утворилися внаслідок дії елементів еластичного шроту («картечин»), які входили до складу патронів «Терен-12К», при пострілах з гладкоствольної вогнепальної зброї; при цьому особи, які проводили постріли, перебували у секторі вулиці Шовковичної, за перехрестям з вулицею Інститутською, де 18.02.2014 розташовувався зведений загін патрульно-постової служби ГУМВС України в Запорізькій області та старший інспектор зі службової підготовки групи кадрового забезпечення БПС Запорізького міського управління ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 .
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені, у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні сторони обвинувачення та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 06.04.2026, проте завершити розслідування у кримінальному провадженні у визначений ухвалою строк не представляється можливим, оскільки необхідно провести слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно ознайомити сторін з матеріалами кримінального провадження.
Стороною обвинувачення доведено, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України:
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, суд враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Разом з цим, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Відтак, ризик втечі підозрюваного, на думку слідчого судді, виключати не можна, з урахуванням обставин провадження та особи підозрюваного, а тому він є наявним.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгаріі» від 26 липня 2021 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, з-поміж іншого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365;
ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 258 КК України, які спричинили настання тяжких наслідків у вигляді отримання тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості 21 (двадцяти одним) протестувальником, за вчинення яких Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та в подальшому суду.
14.10.2025 ОСОБА_5 не з'явився за повісткою про його виклик до Офісу Генерального прокурора для проведення за його участі необхідних процесуальних дій - вручення письмового повідомлення про підозру.
ОСОБА_5 не має на території України нерухомого майна та транспортних засобів, не має неповнолітніх дітей.
Відповідно до п. 8 листа Верховного Суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.
Очевидно, що в умовах, які на даний час існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у ОСОБА_5 збільшуються можливості для ухилення від органів досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку підозрюваного.
При цьому необхідно врахувати і ту обставину, що ОСОБА_5 постійно проживає на території м. Запоріжжя, яке перебуває у зоні активних бойових дій, у безпосередній близькості до тимчасово неконтрольованих Україною окупованих російською федерацією територій Запорізької області, що, в свою чергу, може бути використано підозрюваним при незаконному перетині державного кордону України з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, Печерським районним судом м. Києва на даний час за процедурою «in absentia» здійснюється судовий розгляд обвинувальних актів у кримінальних провадженнях стосовно командира роти ППС Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_14 (обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025000000000163 від 11.02.2015 скеровано до Печерського районного суду міста Києва) та командира роти ППС Бердянського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 (обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62025000000000853 від 19.08.2025 скеровано до Печерського районного суду міста Києва), у групі з якими підозрюваний ОСОБА_5 вчиняв інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
28.11.2025 повідомлено про підозру колишньому керівнику Зведеного загону та співучаснику ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , який був співорганізатором вчинення кримінальних правопорушень 18.02.2014 стосовно протестувальників та, маючи міцні соціальні зв'язки як серед колишніх, так і чинних правоохоронців, може разом із ОСОБА_5 вживати заходів до спільного переховування від органу досудового розслідування та суду.
На цей час ОСОБА_14 та ОСОБА_12 перебувають у розшуку, підозрюваний ОСОБА_5 може вийти із ними на зв'язок з метою спроби виїзду з України, в тому числі на тимчасово окуповану територію.
У кримінальному провадженні № 62025000000001177, яке на цей час об'єднано із №62025000000001051, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 757/63335/25-к до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався та на цей час такий діє до 22.04.2026.
Крім того, ОСОБА_5 вчиняв інкриміновані йому злочини у співучасті з іншими керівниками державних та правоохоронних органів, які на теперішній час також ухиляються від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку із чим оголошені у розшук, а також судом стосовно них, у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, зокрема: 24.03.2015 постановою слідчого Генеральної прокуратури України підозрюваний ОСОБА_57 оголошений у розшук, а 01.04.2020 - оголошений у міжнародний розшук; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 підозрюваному ОСОБА_58 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 09.07.2014 постановою слідчого Генеральної прокуратури України підозрюваний ОСОБА_59 оголошений у розшук, а 03.02.2020 - оголошений у міжнародний розшук; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 22.06.2020 підозрюваному ОСОБА_60 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 12.03.2015 постановою слідчого Генеральної прокуратури України підозрюваний ОСОБА_20 оголошений у розшук, а 12.08.2019 - оголошений у міжнародний розшук; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 11.10.2019 підозрюваному ОСОБА_20 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; 26.02.2015 постановою слідчого Генеральної прокуратури України підозрюваний ОСОБА_61 оголошений у розшук; ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 15.08.2019 підозрюваному ОСОБА_62 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до листа ГУБКОЗ СБ України від 02.12.2020 № 14/12/5-4186 інші підозрювані ОСОБА_63 , ОСОБА_61 , ОСОБА_64 , ОСОБА_59 , ОСОБА_65 , ОСОБА_20 , спільно з якими ОСОБА_5 вчиняв злочини, у лютому 2014 року вибули за межі України та до теперішнього часу на територію України не повертались.
При цьому також необхідно врахувати і те, на цей час у кримінальному провадженні № 42017000000002014 за обставинами вчинення неправомірних дій під час подій 18-20.02.2014 стосовно інших співучасників підозрюваного ОСОБА_5 , а саме керівників органів внутрішніх справ, які 18.02.2014 віддавали незаконні накази, зокрема ОСОБА_66 , ОСОБА_20 та інших триває стадія судового розгляду.
У той же час варто врахувати, що співучасники ОСОБА_5 мають міцні зв'язки із вищезазначеними керівниками та працівниками правоохоронних органів, в тому числі з колишнім Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_67 , який на даний час переховується від органів слідства та суду на території російської федерації та очолює благодійний фонд «Юго-Восток».
Встановлено, що діяльність зазначеного фонду, зокрема, спрямована на надання фінансової та безоплатної правової допомоги колишнім працівникам МВС України, причетним до вчинення незаконних дій у листопаді 2013 року-лютому 2014 року, у тому числі тим, які переховуються від досудового розслідування та оголошені в розшук, а також координація їхньої діяльності.
Таким чином на території російської федерації створені умови для можливості переховування колишніх правоохоронців від органу досудового розслідування та надання їм можливості перешкоджати кримінальному провадженню.
При цьому необхідно врахувати і ту обставину, що на офіційному сайті благодійного фонду «Юго-Восток» наявні ряд публікацій щодо втечі співробітників підрозділів МОП «Беркут» з України після подій Революції Гідності з метою переховування від органів досудового розслідування та суду і уникнення кримінальної відповідальності. Зазначене підтверджується протоколом огляду відповідного сайту від 06.12.2023, в ході якого виявлено ряд публікацій з даного приводу, серед яких - «Знаходитись в Україні стало небезпечно. Четверо екс-беркутівців втекли в росію» від 15.04.2017 (із відеозаявою відповідних співробітників від 14.07.2014), «Запресували пацанів ні за що» від 02.05.2017, «Був би «Беркут» - стаття знайдеться» від 30.11.2016, у яких йдеться про втечу в рф та переховування від органів досудового розслідування та суду, в числі інших, чотирьох колишніх співробітників саме БМОП «Беркут» ГУМВС України в Харківській області (колишніх підлеглих ОСОБА_68 ), а саме - ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 . Вказана обставина, у свою чергу, також вказує на наявність підвищеного ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.
За вказаними фактами слідчими Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001960 від 08.12.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України та іншими статтями КК України.
При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Окрім того, на цей час органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 до інкримінованих останнім кримінальних правопорушень та стадія відкриття останнім матеріалів досудового розслідування тільки сприятиме переховуванню підозрюваних від слідчого, прокурора та суду.
Зокрема, підозрювані відчуваючи невідворотність покарання за вчинені дії, будуть намагатися у будь-який спосіб уникнути кримінальної відповідальності.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним.
Наряду з вказаним, сторона обвинувачення вказує, що наразі слідчими Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора продовжується здійснення досудового розслідування за усіма фактами перешкоджання посадовими особами державних та правоохоронних органів у період листопада 2013 року-лютого 2014 року проведенню зібрань громадян у місті Києві, що призвело до масових жертв серед протестувальників, а також за фактами їх вбивств та інших злочинів, пов'язаних із незаконною протидією протестним акціям. Таким чином, слідчими та прокурорами продовжується збір доказів: вилучення документів, допити свідків та потерпілих, проведення слідчих експериментів, призначення експертиз тощо, а тому загроза протидії встановленню усіх обставин подій є актуальною, а за окремими фактами зареєстровано ряд кримінальних проваджень.
Відповідно до п. 8 листа Верховного Суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.
З часу застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України значно ПОСИЛИВСЯ.
Так, згідно листа від 22.10.2025 Запорізького районного Управління поліції ГУНП в Запорізькій області - у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022 всі журнали та справи Запорізького РУП знищені шляхом спалювання, що свідчить про реальний ризик знищення або спотворення доказів, про місцезнаходження яких може знати ОСОБА_5 .
І такий ризик є не потенційним, а реальним, оскільки ОСОБА_8 було достовірно відомо зміст письмового повідомлення про підозру його співучасника ОСОБА_5 , який є його підлеглим і зараз та працює з ним в управлінні воєнізованої охорони акціонерного товариства «Мотор Січ».
У день повідомлення ОСОБА_8 про підозру за місцем проживання останнього, колишніх працівників Зведеного загону - ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , - проведено санкціоновані обшуки, в ході яких вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та огляду його мобільного телефону встановлено факти його спілкування з дружиною підозрюваного ОСОБА_5 щодо змісту письмового повідомлення останнього про підозру та з колишніми колегами по службі в органах МВС України з приводу характеристик патронів, які використовували під час охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва 18.02.2014 співробітники Зведеного загону, командиром якого був ОСОБА_8 , який безпосередньо на місці вчинення ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та іншими співробітниками Зведеного загону злочинів віддавав усні накази та вказівки.
Під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_19 вилучено носій інформації із фотознімками подій участі співробітників Зведеного загону в охороні громадського порядку в центральній частині міста Києва у 2014 році.
При цьому, ОСОБА_8 та ОСОБА_19 раніше займали високі посади в органах МВС України та мають міцні соціальні зв'язки як з колишніми правоохоронцями, так і чинними, використавши які разом із ОСОБА_5 , можуть вчиняти дії, направлені на знищення і спотворення доказів у кримінальному провадженні та перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Під час допиту свідок ОСОБА_10 , який відповідно до наявних в матеріалах кримінального провадження документах, як і ОСОБА_5 , отримував помпові рушниці під час охорони громадського порядку в місті Києві, у своїх показаннях повідомив, що 18.02.2014 не застосовував видані останньому помпові рушниці; не бачив, щоб хтось із підрозділу застосовував помпові рушниці, які були закріпленні за ним та ОСОБА_5 .
При цьому ОСОБА_5 вже після повідомлення останньому про підозру надавав подібні показання, які відрізняються від раніше наданих ним показань в якості свідка у кримінальному провадженні № 42013110000001029.
Натомість під час перегляду відеозаписів подій 18.02.2014 більша частина свідків впізнали та вказали на особу із помповою рушницею в руках як на співробітника ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_5 ; свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_73 під час проведення за їх участі слідчих експериментів безпосередньо на перехресті вулиць Шовковичної та Інститутської вказали, з якого місця ОСОБА_5 здійснював постріли в бік мітингувальників.
Під час надання показань 27.01.2026 колишній заступник керівника зведеного загону ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_19 , перелічуючи підпорядкованих йому співробітників ГУМВС в Запорізькій області станом на 18.02.2014, випадково зазначив, що йому відомо про допит окремих колишніх співробітників зведеного загону ГУМВС України в Запорізькій області. Натомість на запитання прокурора ОСОБА_19 так і не повідомив, звідки останньому стало відомо, що ряд колишніх співробітників вже запрошувалися до міста Києва для проведення за їх участі слідчих дій.
Окрім того, 27.01.2026 в якості свідка допитано колишнього співробітника ГУМВС в Запорізькій області ОСОБА_74 , який, як і ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , на цей час працює у ВОХР АТ «Мотор Січ». При цьому ОСОБА_75 під час відрядження зведеного загону БПС ГУМВС в Запорізькій області до міста Києва у 2014 році був водієм ОСОБА_8 та ОСОБА_19 як керівників БПС ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області під час подій масових протестів у 2013-2014 роках у місті Києві.
Під час надання показань ОСОБА_75 не повідомив про активне застосування співробітниками зведеного загону БПС ГУМВС в Запорізькій області помпових рушниць до мітингувальників 18.02.2014.
Отже, вищенаведене не виключає факт того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 активно спілкувалися під час досудового розслідування до повідомлення останнім про підозру зі свідками з метою уникнення кримінальної відповідальності та спотворення доказів у кримінальному провадженні.
Відтак, наведені підстави значно посилюють ризик можливого впливу ОСОБА_8 на ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_74 та на інших свідків із числа колишніх колег по службі тощо.
Тобто це доводить подальшу можливість встановлення нових доказів, які приховують колишні підлеглі та колеги ОСОБА_8 , і у разі звільнення та відсутності у ОСОБА_8 запобіжного заходу на час досудового розслідування - як можливість впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні, так і можливість здійснення ОСОБА_5 та ОСОБА_8 спроб знищити або спотворити інші речі і документи, які можуть мати значення для досудового розслідування та можуть бути речовими доказами.
Крім того, відповідно до п. 8 листа Верховного Суду від 03.03.2022 №1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні як відповідний ризик.
Так, відповідно до листа Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області від 22.10.2025 у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні 24.02.2022 всі журнали та справи Запорізького РУП знищені шляхом спалювання, що свідчить про посилення ризику знищення або спотворення доказів, про місцезнаходження яких може знати ОСОБА_5 .
Також встановлено, що 18-20.02.2014 у центральній частині міста Києва посадовими особами Управління громадської безпеки ГУМВС України в м. Києві за усним наказом ОСОБА_20 знищувались службові документи, які у тому числі стосувались залучення та використання у цей період підрозділів органів внутрішніх справ та застосування співробітниками спеціальних засобів до мітингувальників (арк. 30 висновку службового розслідування МВС України від 24.04.2014).
Крім того, висновком службового розслідування від 25.07.2014 за фактом відсутності службової документації, встановлена відсутність книг обліку тимчасової видачі особовому складу інвентарного майна та спецзасобів, обліку видачі довідок про переміщення особового складу полку в інші підрозділи або звільненні, книг обліку та закріплення озброєння за особовим складом оперативної роти, видачі та прийому озброєння та спеціальних засобів, видачі і приймання засобів зв'язку; журнали спорядження магазинів до автоматичної зброї, реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з табельною зброєю; плани-розрахунки комплексного використання сил та засобів, радіопозивних та інших чисельних документів у яких зафіксовані відомості про службову діяльність ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві у період зокрема з грудня 2013 по березень 2014 року.
Відповідно до висновку за результатами службового розслідування від 15.06.2015 за фактами подій, які мали місце у 2014 році за участю працівників ПМОП «Беркут» ГУМВС України в м. Києві службова документація ПМОП «Беркут» рахується втраченою у період з 20 по 25.02.2014 року.
Відповідно до витягу із службового розслідування від 12.11.2014 проведеного на підставі наказу ГУМВС України в Львівській області від 11.11.2014 № 2658 за фактом пожежі 20.02.2014 в приміщенні кімнати зберігання зброї БМОП «Беркут», а також акту про пожежу від 21.02.2014 серед іншого було втрачено службову документацію, а саме: журнали обліку та закріплення озброєння БМОП «Беркут»; журнал обліку видачі та прийняття озброєння та спеціальних засобів БМОП «Беркут».
В ході службового розслідування за вказаним фактом було встановлено, що двері шафи № 16, в якій зберігались помпові рушниці «Форт 500», на момент інвентаризації були відчинені, майно відсутнє, замок на дверях пошкоджений.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_5 може спробувати знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 працює інспектором Управління воєнізованої охорони в акціонерному товаристві «Мотор Січ», де в тому числі працюють колишні керівники зведеного загону патрульної служби ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , серед яких останній також має авторитет, будучи старанним працівником в правоохоронних органах.
28.11.2025 повідомлено про підозру колишньому керівнику Зведеного загону та співучаснику ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , який був співорганізатором вчинення кримінальних правопорушень 18.02.2014 стосовно протестувальників та, маючи міцні соціальні зв'язки як серед колишніх, так і чинних правоохоронців, може разом із ОСОБА_5 вживати заходів до впливу на свідків у кримінальному провадженні, в тому числі на майбутніх свідків.
Перед колишніми колегами, яких допитано в якості свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_5 має міцний авторитет та може впливати на останніх з метою надання ними неправдивих показань, викривлення результатів інших слідчих дій, проведених за їх участі.
Після повідомлення ОСОБА_8 , якого повідомлено про підозру пізніше на місяці від ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні проведено ряд слідчих (розшукових) дій, у тому числі за участю ОСОБА_10 , який, як і ОСОБА_5 , отримував вогнепальну зброю «Форт-500» перед відрядженням у 2014 році до міста Києва, інших колишніх співробітників Зведеного загону, серед яких ОСОБА_73 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 та інші, які 18.02.2014 перебували під керівництвом ОСОБА_8 на перехресті вулиць Шовковичної та Інститутської, колишніх співробітників ПМОП «Беркут» та військовослужбовців внутрішніх військ.
Деякі зі свідків, які допитані після повідомлення ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про підозру, заперечують вже встановлені досудовим розслідування очевидні обставини, що дає стороні обвинувачення підстави вважати існування впливу на останніх з боку ОСОБА_5 та ОСОБА_8 .
Характер та обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , характеризують його як особу із зв'язками в правоохоронних органах України, здатну до протидії досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, фальсифікації доказів причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення. При цьому зазначені кримінальні правопорушення вчинялись підозрюваним із іншими працівниками правоохоронних органів, у тому числі керівниками, які на теперішній час переховуються від органів досудового розслідування та суду.
Зокрема син підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_78 - на цей час є діючим поліцейським, а тому, залучивши останнього в своїх інтересах, підозрюваний ОСОБА_8 разом із ОСОБА_5 можуть встановлювати місцезнаходження свідків, впливати на них з метою отримання органом досудового розслідування недостовірної інформації під час досудового розслідування тощо.
У зв'язку з цим слід врахувати також і ризик перешкоджання з боку підозрюваного, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілих, свідків, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі.
Також ОСОБА_5 матиме змогу впливати на інших обвинувачених, в групі з якими він вчинив зазначені злочини і обвинувальні акти щодо яких перебувають на розгляді в судах, які обвинувачуються у вчиненні інкримінованих у тому числі ОСОБА_5 злочинів.
Співучасники ОСОБА_5 на даний час переховуються від слідства і суду та перебувають на території російської федерації та на тимчасово окупованій території.
Зазначене в сукупності вказує на актуальність ризиків, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики є сталими та доведеними та на момент розгляду клопотання не зменшились.
Відтак, даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано в повній мірі існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.
Разом з цим, суд звертає увагу, що доцільність необхідності подальшого утримання підозрюваного під вартою буде перевірена через нетривалий час з урахуванням результатів подальшого розгляду кримінального провадження у судовому розгляді, під час якого також будуть перевірені доводи сторони захисту.
Під час досудового розслідування не встановлено будь-яких даних про те, що підозрюваний не може утримуватися в державній установі «Київському слідчому ізоляторі», не встановленого того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України віл 15.08.2014 №1348/5/572 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за №990/25767 свідчать про неможливість тримання підозрюваної під вартою.
Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо закінчити досудове розслідування, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання сторони обвинувачення, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, та, як наслідок, не знаходить підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою підозрюваному.
Враховуючи норми кримінального процесуального закону та обставини інкримінованого підозрюваному діяння, наслідки його вчинення, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави при продовженні строків тримання під вартою підозрюваному, з огляду на право суду, що закріплено у абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити підозрюваному у кримінальному провадженні № 62025000000001051 від 23.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 30 травня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_79