печерський районний суд міста києва
757/9800/26-к
1-кс-15771/26
31 березня 2026 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 24.09.2025 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 12025000000002427 від 16.09.2025,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000002427 від 16.09.2025, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 24.09.2025 працівниками Головного слідчого управління Національної поліції України, спільно з працівниками Департаменту кіберполіції НП України проведено обшук нежитлового приміщення площею 464,4 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено, серед іншого, Apple Macbook Pro s/n: C77DX44FRH; Apple iPhone чорного кольору із чохлом чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_4 .
Заявник вважає, що вказане майно вилучено без належних правових підстав, дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , ухвала слідчого судді № 757/45925/25-к не містила, арешт на майно у встановленому законом порядку не накладено, у зв'язку з чим воно підлягає невідкладному поверненню законному володільцю.
У судове засідання особа, в інтересах якої подано скаргу, не з'явилася, про розгляд провадження повідомлена належним чином, подала до суду заяву про розгляд скарги у його відсутності, скаргу підтримує, просить задовольнити.
У судове засідання слідчий не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Старший слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_5 через канцелярію суду подав заперечення на вказану скаргу, зазначивши, що постановою слідчого вилучене майно в ході проведення обшуку визнано речовими доказами, так як на комп'ютерній техніці, мобільних телефонах, електронних носіях інформації та вилученій документації, може зберігатися інформація, електронні документи, листування, файли та інші цифрові дані, які містять відомості щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування і доказування у кримінальному провадженні.
Окрім цього, під час досудового розслідування в порядку ст. 40 КПК України оперативному підрозділу ДКП НП України надано доручення, щодо огляду вилучено майна.
На теперішній час досудове розслідування триває, вилучена техніка передана оперативному підрозділу ДКП НП України для огляду з метою виявлення інформації, яка має значення для досудового розслідування, та після їх детального аналізу, стосовно вказаних вище речових доказів буде прийнято рішення відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Таким чином, доводи викладені у скарзі не містять об'єктивних даних, які б на даному етапі досудового розслідування свідчили про не дотримання норм кримінально процесуального законодавства, а зміст скарги зведено до незгоди з діями і рішеннями органу досудового розслідування під час здійснення досудового розслідування.
Частиною третьою статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих документів.
Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Майнові права захищаються в Україні як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частинами першою, п'ятою статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас слідчий суддя при вирішенні даної скарги враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Така позиція узгоджується із частиною п'ятою статті 9 КПК України, відповідно до якої кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000002427 від 16.09.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 176 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.09.2025 у справі № 757/45925/25-к у межах кримінального провадження № 12022000000001324 від 03.12.2022 надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе (Кирилівська) (Обол., Поділ., Шевч. р-ни), 15/1, нежилі приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 32), з № 1 по № 8 (групи приміщення № 33) (в літ. Г) заг. пл. - 102,40 кв.м., що відповідно до відомостей належить ТОВ «Юридична компанія «Юроптімал».
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 459864078 від 11.01.2026 ТОВ «Виробнича компанія «Діспомед» (код ЄДРПОУ 32250962) є власником нежилих приміщень №№ 1, 2, 3, 4 (в літ. А), загальною площею 536,40 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.
16.12.2024 між ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» (код ЄДРПОУ 32250962) як орендодавцем та ФОП ОСОБА_6 як орендарем укладено Договір оренди № 10-О-2024, відповідно до якого орендодавець передав а орендар прийняв в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 464,4 м.кв., яке розміщується на п?ятому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
24.09.2025 працівниками Головного слідчого управління Національної поліції України, спільно з працівниками Департаменту кіберполіції НП України проведено обшук нежитлового приміщення площею 464,4 м.кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ТОВ «Виробнича компанія Діспомед» (код ЄДРПОУ 32250962), та використовувалося ФОП ОСОБА_6 на підставі договору оренди. При проведенні обшуку виявлено та вилучено, серед іншого, Apple Macbook Pro s/n: C77DX44FRH; Apple iPhone чорного кольору із чохлом чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 , що належать ОСОБА_4 .
Фактичне проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ) підтверджується доданими до скарги матеріалами справи, зокрема: письмовими поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , договором оренди № 10-О-2024 від 16.12.2024, інформаційною довідкою з ДРРПНМ № 459864078 від 11.01.2026, листом ТОВ «Виробнича компанія «Діспомед» від 13.03.2026 року № 13/03/2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.
Частиною 3 ст. 233 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Частиною 1 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Згідно із ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Матеріали провадження за скаргою не містять даних, які б вказували на те, що вилучені в ОСОБА_4 : Apple Macbook Pro s/n: C77DX44FRH; Apple iPhone чорного кольору із чохлом чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 мають відношення до вчинення кримінальних правопорушень.
Окрім того, арешт на тимчасово вилучене майно, в порядку та на підставах, передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, не пізніше наступного дня накладено у передбаченому законом порядку не було. В провадженні суду не було клопотань про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який було проведено до постановлення ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, а також клопотань про арешт тимчасово вилученого майна, яке належить ОСОБА_4 .
Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість поданої скарги щодо бездіяльності, яка полягає у неповерненні майна, оскільки, вбачається порушення права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин, виходячи з встановлених обставин та вимог КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення вимог скарги.
Керуючись статтями 1-35, 100, 167, 169, 170, 236, 303, 305-307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12025000000002427 від 16.09.2025, повернути ОСОБА_4 майно, вилучене 24.09.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: Apple Macbook Pro s/n: C77DX44FRH; Apple iPhone чорного кольору із чохлом чорного кольору, IMEI НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1