печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4892/26-к
31 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
представника заявника - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням Фонду державного майна України про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015 року по справі 757/31676/15-к у кримінальному провадженні №42014000000001262 від 13.11.2014, на майно, -
27.01.2026 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015 року по справі 757/31676/15-к у кримінальному провадженні №42014000000001262 від 13.11.2014, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує на те, що у кримінальному провадженні № 42014000000001262 Фонд державного майна України не є особою, щодо якої було застосовано арешт, а відповідні активи стягнуто в дохід держави згідно з Законом України «Про санкції», Фонд, у свою чергу, є власником відповідного майна. Тому з метою виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 24.10.2025 у справі № 991/10013/25 вважає, що в подальшому застосуванні арешту на майно відпала необхідність, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо вимог клопотання та просив відмовити у його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду,дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001262 від 13.11.2014 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, ч. 2 ст. 111 КК України, ч. 3 ст. 436-2 КК України, а також за фактами вчинення ним та іншими особами злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1-4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 368, ч. 1 ст. 109, ч. 1 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 01.09.2015 накладено арешт у кримінальному провадженні № 42014000000001262 від 13.11.2014 на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;
- 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 ;
- гараж, машиномісце в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_3 ;
- гараж, машиномісце в підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_4 , - шляхом заборони розпоряджатись вказаним майном.
- на грошові кошти, наявні на банківському рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в ПАТ «Перший український міжнародний банк», МФО 334851, юридична адреса: м. Донецьк, вул. Університетська, 2а, головний офіс якого розташовано за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, шляхом зупинення видаткових операцій по даному рахунку;
- на грошові кошти, наявні на банківському рахунку № НОМЕР_3 , що відкритий у Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, шляхом зупинення видаткових операцій по даному рахунку;
- на грошові кошти, наявні на банківських рахунках № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 , що відкриті у ПАТ «Державний експортно-імпортний банк», МФО 322313, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 127, шляхом зупинення видаткових операцій по даним рахункам.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та недопущення його відчуження.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.
Під час судового розгляду встановлено, що прокурорами Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42014000000001262 від 13.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 212, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 368 (чинна до 04.06.2014), ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358 (в ред. від 05.04.01) КК України.
За результатами розслідування, 04.08.2015 колишньому Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42014000000001262 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України.
У подальшому, 04.11.2015 з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001262 від 13.11.2014 в окреме кримінальне провадження за № 42015000000002430 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 368 КК України. Згідно з додатком до вказаної постанови виділена була і зазначена вище ухвала про арешт майна.
Таким чином, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015 (судова справа 757/31676/15-к), якою накладений арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: на квартири за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 42015000000002430, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора.
З урахуванням викладеного, питання про скасування арешту майна підозрюваного ОСОБА_5 , на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015 у справі 757/31676/15-к, не може бути вирішено в рамках кримінального провадження № 42014000000001262, а має вирішуватись в рамках кримінального провадження № 42015000000002430 від 04.11.2015.
Разом з тим, порядок та підстави для скасування арешту майна визначено ч. 1 ст. 174 КПК України, згідно з якою із клопотанням про скасування арешту майна до слідчого судді може звертатися підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні під час розгляду клопотання про арешт майна, а також якщо вони доведуть, що у застосуванні такого заходу як арешт майна відпала необхідність, або арешт накладено необґрунтовано.
Водночас, Фонд державного майна України не є учасником вказаного кримінального провадження та юридичною особою, стосовно якої здійснюється провадження, а також на момент накладення арешту не був власником цього майна, у зв'язку з чим не може звертатися із клопотанням до слідчого судді про скасування арешту майна.
Крім того, ч. 1 ст. 174 КПК України визначено перелік підстав для скасування арешту майна, до якого не відноситься така підстава як «арешт майна є перешкодою для виконання рішення суду», а також «унеможливлює здійснення Фондом повноважень з управління та розпорядження майном», а у клопотанні про скасування арешту майна не наведено обставини, які свідчать про те, що у застосуванні такого заходу як арешт майна відпала необхідність, або арешт накладено необґрунтовано.
Посилання на те, що збереження арешту на майно у кримінальному провадженні втратило свою актуальність, є безпідставними, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено.
Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає слушними доводи прокурора в частині того, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено 05.01.2025, тобто до прийняття Закону України «Про санкції» та внесення до нього змін щодо можливості звернення стягнення на майно, на яке вже накладено арешт, на підставі якого Вищим антикорупційним судом України і прийнято рішення від 24.10.2025 у справі № 991/10013/25, яким арештоване у кримінальному провадженні майно ОСОБА_5 було стягнуто в дохід держави.
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, враховуючи доводи, викладені у запереченнях прокурора, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2015 року по справі 757/31676/15-к у кримінальному провадженні №42014000000001262 від 13.11.2014, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1