Справа № 524/135/26
Провадження № 2/524/2034/26
02.04.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н.П.,
за участі секретаря судового засідання Шаполової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Іннова Нова» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 61870,00 грн та 2422,40 грн сплаченого судового збору за подання позову до суду. У позові зазначено, що позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
На обгрунтування позову зазначено, що 04.07.2025 між ТОВ «Іннова Нова» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про надання грошових коштів у позику № 8694060725 в сумі 23000,00 грн (далі - договір).
На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова Нова», у зв'язку із чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором станом на дату підготовки позовної заяви включно становить 61870,00 грн, з яких: 23000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35420,00 грн - заборгованість за процентами; 3450,00 грн - комісія за надання кредиту. Проценти нараховувались з 04.07.2025 по 04.12.2025 включно.
07.01.2026 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
12.01.2026 відкрите провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Витребувано від АТ «Ощадбанк» інформацію за клопотанням сторони позивача, що надійшла до суду 06.03.2026.
24.02.2026, 02.04.2026 у судове засідання не з'явились:
представник позивача повідомлений належним чином про дату, час, місце розгляду справи належним чином. У прохальній частині позову клопотав про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити, проти заочного розгляду не справи не заперечував;
відповідач не з'являвся, про дату, місце, час розгляду повідомлений належним чином на підставі п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, згідно якого днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На підставі ст. ст. 280, 281, ч. 5 ст. 259 ЦПК України суд ухвалив провести на підставі наявних доказів заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими гл. 11 ЦПК України.
З'ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх позовних вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достатність, взаємозв'язок у сукупності, з'ясувавши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.
Установлено укладення між сторонами кредитного договору у формі електронного документа підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором «4398» з дотримання вимог ч. 1 ст. 205 ЦК України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», із погодженням усіх істотних умов договору, в тому числі наслідків невиконання зобов'язання.
Ідентифікація та верифікація відповідача. з метою укладення договору відбувалась за допомогою системи «BankID» Національного банку України відповідно до п.п. 1.20, 2.18 кредитного договору. Система «BankID» Національного банку України - це спосіб верифікації позичальника, що полягає в отриманні через вказану систему ідентифікаційних даних позичальника. Перед укладенням цього договору Товариством здійснена електронна ідентифікація позичальника для входу в особистий кабінет, відповідно до п. п. 2.1 договору та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника (в тому числі з метою укладення попередніх правочинів між сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно - правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, як отримання ідентифікаційних даних через вказану систему. Проходження відповідачем ідентифікації при укладенні з ТОВ «Іннова Фінанс» договору про надання грошових коштів у кредит підтверджується роздруківкою з інформаційно - телекомунікаційної системи позивача, долученої до відповіді на відзив. Позивач долучає також анкету клієнта (відповідача), сформованої при укладенні договору, з наданими нею ідентифікаційними даними.
Згідно умов договору відповідачу наданий кредит в сумі 23000,00 грн строком на 360 днів зі сплатою 1 % на добу на засадах зворотності, платності та забезпеченості, відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом.
Розмір денної процентної ставки відповідає розміру, визначеному Законом України «Про споживче кредитування».
Перерахування позичальнику кредитних коштів здійснене шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , вказаної відповідачем під час укладення договору.
Перерахування коштів стверджується квитанцією про перерахування коштів із використанням платіжного сервісу «EasyPay» із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів ОСОБА_1 , виданою ТОВ ФК «Контрактовий дім», суми переказу: 23000,00 грн, дати операції: 04.07.2025 о 20:42:13, платника: ТОФ «Іннова Фінанс», надавача платіжних послуг6 «ТОВ ФК «Контрактовий дім», ІД операції: 1634817809. Довідка «EasyPay» є допустимим доказом, містить усі необхідні реквізити (номер, дату здійснення операції, суму видачі коштів, призначення платежу із зазначенням фінансового номера позичальника, скороченого рахунка отримувача).
ТОВ «ФК «Контрактовий дім» співпрацює із ТОВ «Іннова Фінанс», як клієнтом, на підставі договору № 160523/1 від 16.05.2023 про надання послуг в системі «EasyРау».
Процес видачі кредитних коштів Товариством за допомогою платіжного сервісу «EasyPay» через технологічного партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснюється та регулюється Законом України «Про платіжні послуги».
Згідно витребуваної від АТ «Ощадбанк» інформації вбачається, що на ім'я відповідача емітована платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку зараховані кошти в сумі 23000,00 грн. Долучена також виписка по банківській картці із зазначенням вказаної інформації та копія платіжної інструкції.
Згідно розрахунку заборгованості, долученого до позову, слідує:
надання кредиту на суму 23000,00 грн, обумовлену сторонами договору,
нараховані проценти - 35420,00 грн із використанням процентної ставки у розмірі 1,0 % за період з 04.07.2025 по 04.12.2025, що відповідає умова договору та Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо стягнення із відповідача комісії в сумі 3450,00 грн.
10.06.2017 набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», ст. 11 якого викладена в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення ч.ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Згідно п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банківської установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка може включати плату за надання інформації про стан кредиту, що споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Протилежна умова договору є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.11.2023 по справі № 204/224/21.
Виходячи з аналізу п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», викладених у постанові від 13.07.2022 по справі № 496/3134/19, така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Згідно п. 2.7 договору комісія за надання кредиту становить 15,0 % від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором у день надання кредиту. З розрахунку заборгованості, долученого до позову, слідує одноразове нарахування комісії за надання кредиту в сумі 3450,00 грн, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова Нова», у зв'язку із чим 08.09.2025 відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ст. 207 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 626, 628 ЦК України).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
З аналізу наведених норм, слідує, що будь-який вид укладеного договору на підставі ЦК України може мати електронну форму та є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 по справі № 732/670/19, від 23.03.2020 по справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19.
Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), п. 6 ч.1 ст. 3 якого визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно - цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦПК України, інших актів законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. ст. 610, 611 ЦК України).
Судом установлені порушення відповідачем умов договору шляхом неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.
Досліджені по справі докази дають достатні підстави для висновку, що після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Свої договірні зобов'язання кредитодавець виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Відповідач зобов'язання у визначений договором строк не виконав, контррозрахунку суми заборгованості та процентів за користування кредитними коштами не надано. Існування заборгованості перед позивачем стверджується доданими до позову документами.
Протягом строку дії кредитного договору відповідач не звернувся до суду із заявою про розірвання кредитного договору чи визнання його (або його окремих положень) недійсним (ми).
Доказів протилежного матеріали справи не містять, суду не надано. Відповідачем протилежного не доведено, наведені позивачем обставини та факти не спростовані. Клопотань, заяв відповідачем не заявлено, у тому числі про участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Кредитний договір є оспорюваним правочином, а оскільки ця презумпція не спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, останні вважаються правомірними.
Положеннями ст. 204 ЦК України закріплена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 по справі № 191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010).
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Указані вимоги процесуального закону покладають тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах № 910/18036/17 від 02.10.2018, № 917/1307/18 від 23.10.2019.
У постановах Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 450/1686/17 та від 15.07.2019 по справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.
Під час розгляду справи, судом забезпечено сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості (ст. 129 Конституції України).
Європейський суд з прав людини вказав, що Суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції з прав людини зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (параграф 23 рішення Європейського суду з прав людини «Pronina v. Ukraine», n. 63566/00, 18.07.2006).
Оскільки позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України слід стягнути 2422,40 грн судового збору.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 5, 12,13,81,77-80, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за договором від 04.07.2025 № 8694060725 на загальну суму 61870 грн 00 коп та 2422 грн 40 коп судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня розгляду заяви про перегляд заочного рішення у разі його не скасування. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 10;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Мельник