Справа № 357/20732/25
Провадження № 2/357/1018/26
02 квітня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Телющенка Павла Петровича, звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договорами позики: 1) № 01710022 від 17.10.2022 - 600 000 грн; 2) № 01408023 від 14.08.2023 - 593 500 грн; 3) № 02502024 від 25.10.2024 - 612 000 грн; 4) № 00304025 від 13.04.2025 - 570 800 грн. Також просить стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову вказано, що між позивачем та відповідачем укладено договори позики, відповідно до умов яких ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в загальному розмірі 2 376 300 грн за договорами позики № 01710022 від 17.10.2022, № 01408023 від 14.08.2023, № 02502024 від 25.02.2024, № 00304025 від 03.04.2025, а відповідач зобов'язався повернути вказані кошти, що підтверджено письмовими розписками. Однак свої зобов'язання щодо повернення коштів ОСОБА_2 не виконав, а вимога про повернення коштів залишилась без задоволення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
23.12.2025 ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження в підготовчому відкритому судовому засіданні 03.02.2026.
03.02.2026 у підготовчому судовому засіданні відповідач підтвердив отримання ним позик від позивача та визнав позов у повному обсязі. Пояснив, що позивач є його батьком, але їм не вдалося домовитись. У відповідача немає зобов'язань щодо повернення коштів за судовим рішенням та в межах виконавчих проваджень. Іпотек у нього також немає.
Представник позивача у підготовчому судовому засіданні просив ухвалити рішення суду в підготовчому судовому засіданні, враховуючи визнання позову відповідачем.
03.02.2026 в судовому засіданні суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про ухвалення рішення суду в підготовчому судовому засіданні, зважаючи на ціну позову та родинні відносини сторін, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті 02.04.2026.
02.04.2026 представник позивача - адвокат Телющенко П.П., звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі представника позивача та позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
02.04.2026 відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
17.10.2022 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики № 01710022, за умовами якого Позикодавець надав на безвідсотковій основі грошові кошти Позичальнику у вигляді позики в сумі 600 000 грн безстроково, а останній зобов'язався повернути надані кошти на вимогу Позикодавця.
14.08.2023 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики № 01408023, за умовами якого Позикодавець надав на безвідсотковій основі грошові кошти Позичальнику у вигляді позики в сумі 593 500 грн безстроково, а останній зобов'язався повернути надані кошти на вимогу Позикодавця.
25.02.2024 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики № 02502024, за умовами якого Позикодавець надав на безвідсотковій основі грошові кошти Позичальнику у вигляді позики в сумі 612 000 грн безстроково, а останній зобов'язався повернути надані кошти на вимогу Позикодавця.
03.04.2025 між ОСОБА_1 (Позикодавець) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено договір позики № 00304025, за умовами якого Позикодавець надав на безвідсотковій основі грошові кошти Позичальнику у вигляді позики в сумі 570 800 грн безстроково, а останній зобов'язався повернути надані кошти на вимогу Позикодавця.
Оригінали розписок від 17.10.2022, 14.08.2023, 25.02.2024 та 03.04.2025 про отримання ОСОБА_2 коштів за вказаними договорами позики надано стороною позивача та міститься в матеріалах справи.
25.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення коштів. Копія вказаної вимоги є також додатком до позову.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації 09.03.2011.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з нормами ст. 1046 та ст. 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно з встановленими судом фактичними обставинами справи, між сторонами досягнуто згоди щодо істотних умов договорів позики № 01710022 від 17.10.2022, № 01408023 від 14.08.2023, № 02502024 від 25.02.2024, № 00304025 від 03.04.2025, передання коштів за якими оформлено шляхом написання відповідачем розписок.
Так, сторони досягли згоди про те, що відповідач зобов'язався здійснити повернення коштів у загальному розмірі 2 376 300 грн на вимогу Позичальника. Докази повернення грошових коштів у справі відсутні, отже свої зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, тому слід стягнути вказані кошти з відповідача в судовому порядку.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
У даній справі суд зауважує, що будь-яких відомостей (доказів) щодо порушення прав та інтересів третіх (інших) осіб матеріали справи не містять.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 15 140 грн.
Керуючись ст. 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами позики: № 01710022 від 17.10.2022 у розмірі 600 000 грн; 2) № 01408023 від 14.08.2023 у розмірі 593 500 грн; 3) № 02502024 від 25.02.2024 у розмірі 612 000 грн; 4) № 00304025 від 03.04.2025 у розмірі 570 800 грн, та судовий збір у розмірі 15 140 грн.
Позивач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду з дня підписання рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А. Ю. Цуранов