Справа № 357/4479/26
1-кс/357/644/26
30 березня 2026 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 5 в м. Біла Церква клопотання представника заявника ОСОБА_3 в інтересах Селянського (Фермерського) господарства «Світанок» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112030000327 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло вищезазначене клопотання представника заявника ОСОБА_3 в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Світанок» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112030000327 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42024112030000327 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. Потерпілою стороною у вказаному кримінальному провадженні є Селянське (фермерське) господарство «Світанок». Досудовим розслідуванням встановлено: 19.08.2024 року близько 14 години, невідома особа шляхом незаконних операцій з використанням електронно- обчислювальної техніки, з рахунку СФГ «Світанок» заволоділа грошовими коштами під приводом оплати товару. Кошти були виведені з рахунку потерпілого та перераховані на транзитні рахунки фізичних осіб-підприємців:
- на рахунок ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_1 , було здійснено п'ять платежів на загальну суму 1 031 088 грн. (а саме: 78 980,00 грн., 87 560,00 грн., 129 890,00 грн., 354 849,00 грн., 379 809,00 грн.)
- на рахунок ФОП ОСОБА_5 НОМЕР_2 , було здійснено п'ять платежів на загальну суму 1 181 478 грн. (а саме: 98 790,00 грн., 127 970,00 грн., 276 978,00 грн., 298 790,00 грн., 378 950,00 грн.
19.08.2024 року грошові кошти в сумі 81000 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_5 були перераховані на картку № НОМЕР_3 , яка емітована в банку ПУМБ та належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
19.08.2024 року грошові кошти в сумі 400 000 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_5 були перераховані на картку № НОМЕР_4 , яка емітована в банку ПУМБ та належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В ході подальшого розслідування, у тому числі завдяки залученню фахівців Департаменту кіберполіції, було встановлено складну схему виведення викрадених коштів, яка включала їх перекази на рахунки підставних осіб та подальшу конвертацію в криптовалюту з метою унеможливлення їх відстеження. Незважаючи на складність схеми та виведення основної частини коштів у криптовалюту, завдяки діям банківських установ частину активів, що належать потерпілому, вдалося своєчасно заблокувати до їх повної конвертації.
-831088,00 грн. - на рахунку ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_1 , в АТ «Універсалбанк»;
-81000,00 грн. - на картці ОСОБА_6 № НОМЕР_3 , в АТ «ПУМБ».
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 28.08.2024 року накладено арешт в межах кримінального провадження №42024112030000327 від 20.08.2024р. на грошові кошти в сумі 1 031 088,00 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4 , відкритий а АТ «Універсалбанк», код ЄДРПОУ 21133352, заборонивши користуватися та розпоряджатися ними в будь-який спосіб.
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 05.09.2024 року накладено арешт в межах кримінального провадження №42024112030000327 від 20.08.2024р. на грошові кошти в сумі 81 000,00 грн., які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_3 , яка емітована в АТ «ПУМБ» та належить ОСОБА_6 , заборонивши користуватися та розпоряджатися ними в будь-який спосіб.
Досудовим розслідуванням доведено, що арештовані кошти є грошовими коштами, викрадених у СФГ «Світанок». Право власності СФГ «Світанок» на грошові кошти, що були викрадені 19 серпня 2024 року, є беззаперечним та підтверджується Угодою -CMDLE-649932 від 05.09.2019, укладеною з АТ «Райффазен Банк Аваль» та банківськими виписками.
В рамках кримінального провадження відповідно до постанов слідчого від 26 серпня 2024 року грошові кошти на рахунках ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_4 та на картці ОСОБА_6 , які незаконно викрадені з рахунку СФГ «Світанок» були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
В рамках даного кримінального провадження, на думку представника заявника, можна обґрунтовано стверджувати, що потреба у подальшому утриманні коштів під арештом об'єктивно відпала з наступних підстав:
Відповідно до ухвали слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 28.08.2024 року про накладення арешт на грошові кошти в сумі 1 031 088,00 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4 , відкритий в АТ «Універсалбанк» та ухвали слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 05.09.2024 року про накладення арешту на грошові кошти в сумі 81000,00 грн., які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_3 , яка емітована в АТ «ПУМБ» та належить ОСОБА_6 , основною метою арешту було збереження доказів. На даний момент ця мета є повністю досягнутою.
Відповідно до листа АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» №БТ/10384 від 04.12.2025 грошові кошти в сумі 831088 (вісімсот тридцять одна тисяча вісімдесят вісім) гривень, що знаходились на рахунку ОСОБА_4 були перенесені з призначенням платежу «Перенесення коштів на балансовий рахунок № НОМЕР_5 на підставі п.10.4.3.1. УіП у зв'язку з розірванням Договору за ініціативою Банку» на рахунок № НОМЕР_6 .
В рамках даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення, доказове значення грошових коштів полягає не у фізичному носії - грошових знаках як таких - а в інформації про фінансові операції, пов'язані з їх незаконним перерахуванням. Завдяки оперативній роботі органу досудового розслідування, відповідні дані вже зафіксовані у матеріалах кримінального провадження у вигляді банківських виписок, довідок та даних отриманих від кіберполіції, тобто мета збереження доказу як джерела інформації - досягнута.
Крім того, додатковим підтвердженням факту того, що необхідність у подальшому утриманні арештованих коштів відпала, є звернення слідчого в рамках кримінального провадження № 42024112030000327 від 20.08.2024 до слідчого судді Тетіївського районного суду в Київській області з клопотанням про скасування арешту накладеного: на грошові кошти в сумі 831088,00 грн., які знаходились на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_4 , та були перенесені з призначенням платежу «Перенесення коштів на балансовий рахунок № НОМЕР_5 на підставі п.10.4.3.1. УіП у зв'язку з розірванням Договору за ініціативою Банку» на рахунок № НОМЕР_6 відкритий а АТ «Універсалбанк», та на грошові кошти в сумі 81000,00 грн., які знаходяться на банківській карті № НОМЕР_3 , яка емітована в АТ «ПУМБ» та належить ОСОБА_6 . Незважаючи на те, що ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 27.12.2024 року було відмовлено у задоволенні цього клопотання виключно з формальних підстав - з огляду на те, що слідчий не є належним суб'єктом звернення згідно з вимогами ч. 1 ст. 174 КПК України - факт подання такого клопотання свідчить про відсутність у органу досудового розслідування потреби у подальшому застосуванні арешту. Таким чином, орган досудового розслідування підтверджує, що подальше застосування арешту грошових коштів не є об'єктивно необхідним: проведення слідчих (розшукових) дій за їх участі не планується, їх доказове значення зафіксоване належним чином, і збереження коштів під арештом не переслідує жодної процесуальної мети. Подальший арешт грошових коштів, які є власністю потерпілого, не потрібен для забезпечення інших завдань кримінального провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В рамках кримінального провадження № 42024112030000327 від 20.08.2024 подальший арешт грошових коштів з цих підстав не є актуальним та підлягає скасуванню:
-щодо збереження речових доказів - дана мета, яка слугувала першочерговою підставою для арешту, на сьогоднішній день є повністю досягнутою. Доказове значення коштів полягало у фіксації інформації про їх незаконний рух. Цей рух повністю задокументований матеріалами справи. Жодних подальших слідчих дій, які б вимагали фізичного утримання коштів на рахунках третіх осіб, не потребується. Таким чином, потреба в арешті з цією метою відпала;
-щодо забезпечення спеціальної конфіскації - спеціальна конфіскація застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. В рамках кримінального провадження № 42024112030000327 від 20.08.2024 арештовані кошти не є власністю підозрюваних чи обвинувачених осіб, вони є власністю потерпілого - СФГ «Світанок». Застосувати спеціальну конфіскацію до майна потерпілого неможливо, оскільки це суперечить самій суті цього заходу;
-щодо забезпечення конфіскації майна як виду покарання - конфіскація як вид покарання застосовується виключно за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і стосується майна, що є у власності засудженого. СФГ «Світанок» є потерпілою стороною в рамках даного кримінального провадження;
-відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди - арешт для забезпечення цивільного позову накладається на майно відповідача (правопорушника), щоб у майбутньому задовольнити вимоги позивача (потерпілого). В даному випадку грошові кошти, на які накладено арешт, вже є власністю потерпілого. Потерпілий не може вимагати відшкодування шкоди за рахунок свого ж власного майна. Метою потерпілого є не отримання компенсації, а повернення свого власного майна, яке було викрадене.
Підсумовуючи викладене, аналіз фактичних обставин справи та правових норм дає підстави для однозначного висновку, що подальший арешту грошових коштів СФГ «Світанок» є незаконним та необґрунтованим.
Досудовим розслідуванням доведено, що арештовані кошти є власністю потерпілого - СФГ «СВІТАНОК» і є частиною активів, викрадених у нього внаслідок злочину. Мета арешту, яка полягала у збереженні речових доказів, наразі повністю вичерпана, оскільки вся доказова інформація щодо руху коштів зібрана та задокументована. Інші можливі підстави для арешту, такі як забезпечення конфіскації чи цивільного позову, не можуть бути застосовані до власного майна потерпілої особи за визначенням.
Таким чином, подальший арешт грошових коштів втратив свою мету. Його подальше існування не несе жодної користі для завдань кримінального провадження, натомість створює надмірний тягар для потерпілого, завдаючи прямої шкоди його господарській діяльності. Враховуючи об'єктивну складність та невизначену тривалість розслідування щодо встановлення всіх причетних осіб, такий захід є очевидно неспівмірним (непропорційним).
Скасування арешту з грошових коштів, які знаходяться на рахунках третіх осіб - ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - які є учасниками злочинної схеми виведення викрадених грошових кошів, не призведе до ефективного захисту прав потерпілого та фактичного повернення викрадених грошових коштів, такий крок створить вкрай небезпечну ситуацію. Якщо арешт буде скасовано без одночасного зобов'язання банківських установ перерахувати кошти на рахунок СФГ «Світанок», це спровокує виникнення «додаткових можливостей» для учасників злочинної схеми. Власники рахунків, які, як встановило слідство, є ланками у злочинному ланцюгу виведення грошових коштів, або особи, що їх контролюють, отримають ще одну можливість негайно зняти чи перерахувати ці грошові кошти далі, виникне реальна загроза завершення злочинного умислу та остаточного виведення грошових коштів, які на даний момент вдалося зберегти. Якщо судом не буде зобов'язано банківську установу перерахувати грошові кошти на рахунок потерпілого, за таких умов це може призвести до їх остаточної втрати. Це позбавить СФГ «Світанок» будь-якої можливості користуватися та розпоряджатися належними йому грошовими коштами. З огляду на викладене, для реального поновлення прав потерпілого та запобігання подальшим протиправним діям необхідно не лише скасувати арешт, а й одночасно вирішити питання щодо долі грошових коштів, що є власністю потерпілого, зобов'язавши банківські установи перерахувати їх на рахунок законного володільця СФГ «Світанок».
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що на даний час відсутні будь-які об'єктивні та обґрунтовані підстави для подальшого застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна, мета арешту, яка полягала у збереженні речових доказів, є повністю досягнутою, а інші легітимні цілі для такого втручання у право власності потерпілого відсутні, у зв'язку із чим представник заявника звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна.
У судове засідання представник заявника ОСОБА_3 не з'явився, проте попередньо подав заяву про розгляд справи у його відсутність, своє клопотання підтримав, просив задовольнити.
Начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив розгляд клопотання проводити без його участі. Проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення поліції №3 Білоцерківського районного відділу поліції ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112030000327 від 20.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи 19.08.2024 близько 14 год. вчинили крадіжку грошей в сумі 2 212 566 грн., шляхом транзакції з перерахуванням коштів з банківського рахунку СФГ «Світанок» відкритого в АТ «Райфайзен Банк», заподіявши майнового збитку СФГ «Світанок» на вищезазначену суму, що становить особливо великі розміри.
Даний факт внесений до ЄРДР №42024112030000327 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 28.08.2024 року накладено арешт в межах кримінального провадження №42024112030000327 від 20.08.2024р. на грошові кошти в сумі 1 031 088,00 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4 , відкритий а АТ «Універсалбанк», код ЄДРПОУ 21133352, заборонивши користуватися та розпоряджатися ними в будь-який спосіб.
Ухвалою слідчого судді Тетіївського районного суду Київської області від 05.09.2024 року накладено арешт в межах кримінального провадження №42024112030000327 від 20.08.2024р. на грошові кошти в сумі 81 000,00 грн., які знаходяться на банківській картці № НОМЕР_3 , яка емітована в АТ «ПУМБ» та належить ОСОБА_6 , заборонивши користуватися та розпоряджатися ними в будь-який спосіб.
Слідчий суддя при постановленні ухвали від 28.08.2024 та 05.09.2024 про арешт майна прийшов до висновку, що зазначені в клопотаннях грошові кошти підпадають під ознаки майна, передбаченого статтею 98 КПК України, оскільки є об'єктом кримінально протиправних дій, отримане (набуте) внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Майно, на яке просить накласти арешт слідчий є предметом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. Ці обставини доведено слідчим доданими до клопотання доказами, а відтак існують реальні підстави для накладення арешту на майно, з метою збереження і використання як доказів у кримінальному провадженні.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Однією із загальних засад кримінального провадження, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК, є законність, що передбачає обов'язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції, цього кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до дефініції, що міститься у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
В той же час, пунктом 5 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, системний аналіз наведених норм КПК дає підстави дійти висновку про те, що до компетенції слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування.
Статтею 100 (Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію) КПК України, чітко розмежовано компетенцію слідчого судді та суду щодо вирішення питання долі речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, речові докази відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК є процесуальним джерелом доказів у кримінальному провадженні. При цьому їх зберігання є однією з гарантій реалізації завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, та умовою дотримання прав осіб, права котрих було обмежено, у тому числі й майнові, щодо речей чи майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні і на яке ухвалою слідчого судді уже накладено арешт.
Статтею 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 100 КПК України, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Як слідує з п. 4 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171 - 174 цього Кодексу. При цьому: майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Згідно п. 21 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 речові докази у вигляді грошей (у готівковій формі) у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання, крім зберігання в індивідуальних сейфах, уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання (далі - уповноважений банк), з їх описом із зазначенням найменування та номіналу, номерів банкнот, який додається до супровідного листа. У разі коли гроші (у готівковій формі) у національній валюті України чи іноземній валюті не містять слідів кримінального правопорушення, вони можуть передаватись уповноваженому банку без зазначення їх номіналу та номерів банкнот та зараховуватися на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) або у разі письмової відмови банку передаватися для зберігання в індивідуальних сейфах уповноваженого банку.
Окрім того, згідно ч. 1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зі ст. 174 ч.1 КПК України вбачається, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Так, у справах "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.
Згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зважаючи на встановлені обставини кримінального провадження, приймаючи до уваги, що вилучені грошові кошти ідентифіковані, їх походження встановлене, процесуальний статус визначений, а їх збереження забезпечене, з моменту постановлення ухвали судді про накладення арешту на грошові кошти від 28.08.2024 та ухвали судді про накладення арешту на грошові кошти від 05.09.2024 та попередньої ухвали суду від 27.12.2024 про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, минув тривалий проміжок часу, який свідчить про втрату актуальності заходу забезпечення кримінального провадження та призводить до надмірного порушення прав власника, оскільки вказані кошти мають статус речових доказів (ст. 98 КПК), вони перебувають у спеціальному режимі кримінально-процесуального регулювання. Стаття 100 КПК чітко визначає, що речові докази повинні бути збережені до набрання рішенням суду законної сили. Банківська установа не наділена повноваженнями щодо визначення титулу власності на арештовані активи. Право на повернення майна законному власнику (ч. 9 ст. 100 КПК) є безумовним у разі скасування арешту, незалежно від того, на чиєму рахунку ці кошти фізично опинилися внаслідок неправомірних дій третіх осіб або технічних процедур банку, а оскільки їх тривале фізичне зберігання на рахунку банку суперечить інтересам правосуддя та принципу розумності, оскільки знецінення активів внаслідок інфляційних процесів призводить до фактичної втрати їхньої вартості, що порушує право власності (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини), слідчий суддя дійшов до переконання, що органом досудового розслідування не доведено, що дані грошові кошти потребують подальшого вжиття заходів для їх збереження, у зв'язку з чим, клопотання про скасування арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 98, 107, 170 - 174, 309, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання представника заявника ОСОБА_3 в інтересах Селянського (фермерського) господарства «Світанок» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024112030000327 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, задовольнити.
Скасувати арешт на грошові кошти, що знаходились на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_1 в АТ «Універсалбанк» та були перенесені з призначенням платежу «Перенесення коштів на балансовий рахунок №2903 на підставі п. 10.4.3.1 УіП у зв'язку з розірванням Договору за ініціативою Банку» на рахунок № НОМЕР_6 .
Визначити долю речових доказів, а саме грошових коштів у розмірі 831 088 (вісімсот тридцять одна тисяча вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, які перебувають на рахунку НОМЕР_7 № НОМЕР_6 АТ «Універсалбанк» (МФО 322001) , шляхом повернення їх на розрахунковий рахунок Селянського (фермерського) господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 30368168 на рахунок НОМЕР_8 в АТ «Райффайзен Банк».
Зобов'язати АТ «Універсалбанк» (МФО 322001) здійснити перерахунок грошових коштів у сумі 831 088 (вісімсот тридцять одна тисяча вісімдесят вісім) гривень 00 копійок з рахунку № НОМЕР_6 на розрахунковий рахунок законного володільця - Селянського (фермерського) господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 30368168 на рахунок НОМЕР_8 в АТ «Райффайзен Банк».
Скасувати арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківській картці № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 та емітована АТ «ПУМБ».
Визначити долю речових доказів, а саме грошових коштів у розмірі 81000 (вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, які перебувають на рахунку банківській картці № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_6 та емітована АТ «ПУМБ», шляхом повернення їх на розрахунковий рахунок законного володільця - Селянського (фермерського) господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 30368168 на рахунок НОМЕР_8 в АТ «Райффайзен Банк».
Зобов'язати АТ «ПУМБ» (МФО334851) здійснити перерахунок грошових коштів у сумі 81000 (вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з банківської картки № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , на розрахунковий рахунок законного володільця - Селянського (фермерського) господарства «Світанок» код ЄДРПОУ 30368168 на рахунок НОМЕР_8 в АТ «Райффайзен Банк».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 30.03.2026 в 17:30 год..
Слідчий суддяОСОБА_9