Справа № 240/2992/24
провадження 2-а/287/19/26
03 квітня 2026 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Олевського районного суду Житомирської області з Житомирського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа № 240/2992/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано судді Нижнику Г.П. для розгляду.
Ухвалою суду від 15.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків, та одночасно роз'яснено, що у разі неусунення недоліків в установлений цією ухвалою строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Вказана ухвала суду надіслана позивачу 19.01.2026 на адресу, вказану нею у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яким було надіслано позивачу копію вказаної ухвали, повернувся на адресу суду з причин невручення - «адресат відсутній».
12.02.2026 зазначена ухвала була повторно надіслана позивачу за адресою, вказаною нею у позовній заяві, проте конверт із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення також повернувся на адресу суду з причин невручення - «адресат відсутній».
З огляду на викладене, судом вжито усі необхідні заходи щодо повідомлення позивача та його представника про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За правилами пунктів 15, 18, 81, 82, 102, 103 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази на вибір користувача можуть прийматися для пересилання з повідомленням про їх вручення через текстове повідомлення технічних засобів оператора поштового зв'язку або повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або шляхом заповнення бланку (форми) повідомлення. Поштові картки, листи з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством.
Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв'язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв'язку формою.
Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками "Судова повістка", "Повістка ТЦК"), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження "не повертати".
Невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - такими, що не виплачені. Невручені поштові відправлення, невиплачені поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення строку, встановленого оператором поштового зв'язку, але не менше одного місяця.
Протягом зазначеного строку відправник/адресат (одержувач) може звернутися до оператора поштового зв'язку щодо одержання такого поштового відправлення, коштів за таким поштовим переказом.
Відповідно до частини 1 статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця знаходження, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
Водночас суд зазначає, що до повноважень судів не віднесено установлення місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Отже, враховуючи те, що ухвала про залишення позовної заяви без руху направлялась на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві, проте поштові відправлення повернулись з причин невручення - "одержувач відсутній за вказаною адресою", тобто з незалежних від суду причин, позивач вважається належним чином повідомленою про залишення його позовної заяви без руху. Повідомлення про зміну місця проживання (перебування, знаходження) позивача у матеріалах справи відсутнє.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 28.01.2021 у справі №820/1400/17, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а та в ухвалах від 23.12.2020 у справі №640/15288/20, від 13.05.2021уу справі №9901/18/21, від 09.02.2022 у справі №9901/499/21 та в ухвалах від 07.08.2023 у справі №640/30075/21, від 08.05.2024 у справі №9901/236/21 та від 27.05.2024 у справі №990/152/24.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами 1, 3 статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», Європейська Конвенція Про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28 жовтня 1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проте, позивач у строк, визначений ухвалою суду від 15 січня 2026 року, до суду не звернулася, недоліки позовної заяви не усунула.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Оскільки, позивач або його представником у наданий суддею строк не усунуто недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Суддя вважає необхідним роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Г. П. Нижник