Справа № 286/4078/25
25 березня 2026 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л. ,
із секретарем Максимець О. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 ,
представника третьої
особи Барановської Т. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав , -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи тим, що відповідач - ОСОБА_3 є батьком їхньої неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В сім'ї було відсутнє взаєморозуміння, тому вони припинили спільне проживання. В 2021 році відповідач виїхав за кордон. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01.12.2022 шлюб між ними було розірвано. Відповідач з 2021 року не підтримує жодних стосунків з донькою, не утримує її матеріально. Він не займається навчанням, здоров'ям доньки. Вона відвідує сімейного лікаря разом з нею.
Відповідно до акту обстеження умов проживання від 17.10.2025 встановлено, що ОСОБА_3 у вересні 2021 року виїхав за кордон, з 2021 року не бере участі у вихованні та фінансовому забезпеченні доньки - ОСОБА_5 . ОСОБА_4 проживає з мамою у власному будинку та знаходиться на її повному утриманні.
Фактично відповідач залишив дитину, не займається її вихованням та утриманням. Тобто, відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, свідомо нехтує своїми обов'язками по відношенню до неї.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, з підстав зазначених в позовній заяві. При цьому, позивач зазначила, що відповідач виїхав у 2021 році за кордон, а в 2022 році вони розлучилися. Спочатку з дитиною він спілкувався, а після розлучення взагалі перестав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином, відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням та оголошенням про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Овруцької міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення сторони позивача, показання свідків, враховуючи позицію органу опіки та піклування та думку дитини, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та с 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.
Згідно із ч.ч.2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав закріплені в ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 16 Постанови від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що передбачені ст.166 СК України.
Частинами 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 753/2025/19 (постанова від 6 травня 2020 року).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю є ОСОБА_1 , тобто позивач, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.06.2015 (а. с. 2).
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 01.12.2022 по справі №286/2318/22 було розірвано шлюб, зареєстрований 6 серпня 2012 року виконавчим комітетом Зарічанської сільської ради Овруцького району Житомирської області, між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (актовий запис №2) (а. с. 3-4).
Згідно довідки про склад сім'ї, виданої старостою Зарічанського старостинського округу №6 виконавчого комітету Овруцької міської ради Л. Струтовською №910 від 10.11.2025, ОСОБА_1 зареєстрована і проживає по АДРЕСА_1 . До складу її сім'ї входять: дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та брат - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 5).
З довідки-характеристики, виданої старостою Зарічанського старостинського округу №6 Л. Струтовською за №855 від 17.10.2025, вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . З вересня 2021 року вказаний громадянин виїхав за кордон. З 2021 року він не бере участі у вихованні та фінансовому забезпеченні доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з мамою - ОСОБА_1 у її власному будинку (а. с. 8).
17.10.2025 комісією в складі старости Зарічанського округу №6 - Л. Струтовської було проведено обстеження умов проживання та виховання дітей в сім'ї ОСОБА_1 (а. с. 9).
Відповідно до акту обстеження сім'ї, в будинку проживає троє осіб: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно результатів обстеження також встановлено, що ОСОБА_3 , батько дитини - ОСОБА_4 , у вересні 2021 року виїхав за кордон. З 2021 року він не бере участі у вихованні та фінансовому забезпеченні доньки, яка проживає з мамою - ОСОБА_1 у її власному будинку і є на її повному утриманні (а. с. 9).
Копія довідки КНП «Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги» №2575 від 20.10.2025 свідчить, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно відвідує сімейного лікаря з мамою - ОСОБА_1 (а. с.6).
З характеристики, виданої директором Овруцького ліцею №3 Овруцької міської ради ОСОБА_8 на ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_5 навчається у закладі з 2023 року. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має високі досягнення у навчанні, є учасником учнівського самоврядування класу, бере активну участь у позаурочному житті класу. Дуже дружня, добра дитина, по товариськи відноситься до усіх дітей у класі, має лідерські здібності.
Мати - ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає у організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує високий рівень навчання дитини.
Батько - ОСОБА_3 із дитиною не спількується, з сім'єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв'язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся (а. с. 7).
Виконавчий комітет Овруцької міської ради надав висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 №64 від 26.02.2026, в якому зазначили, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Овруцької міської ради, яке відбулося 12.02.2026 розглядалося питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 на засідання комісії не з'явився, зв'язатися з ним не вдалося, зі слів ОСОБА_1 він перебуває за кордоном з 2021 року, що також підтверджено характеристикою старости Зарічанського старостинського округу.
На комісії ОСОБА_1 пояснила, що батько дитини не спілкується з дитиною, не бере участі участі у її вихованні, не цікавиться життям та здоров'ям доньки, не допомагає утримувати дитину, аліменти не сплачує. ОСОБА_9 перешкод батьку у спілкуванні та взятті участі у житті дитини не чинила. Було заслухано думку дитини - ОСОБА_4 . Дівчинка пояснила, що вона не заперечує щодо позбавлення батьківських прав її батька, оскільки він з нею не спілкується, не телефонує, не цікавиться її життям, не дарує подарунків, навіть на день народження.
10.02.2026 комісією було обстежено умови проживання ОСОБА_1 та встановлено, що ОСОБА_9 одна виховує доньку та є піклувальником для свого рідного брата - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Для дітей створені належні умови для проживання, виховання та розвитку, вони забезпечені всім необхідним, ОСОБА_5 навчається в Овруцькому ліцеї №3.
26.02.2026 виконавчим комітетом Овруцької міської ради було прийнято рішення №64 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ».
Тому, зважаючи на ухилення батька від виконання батьківських обов'язків та захищаючи права та інтереси малолітньої дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його доньки.
У ст. 19 СК України законодавець закріпив, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дітей. Тобто, висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей не є обов'язковим для суду, від його висновку суд має право мотивовано відступити.
Оцінюючи обставини справи та досліджені докази у справі, надаючи правову оцінку висновку органу опіки та піклування вважає, що цей висновок не є достатньо обґрунтованим та містить відомості, які частково не відповідають обставинам, встановленим в судовому засіданні. Тому, його не може бути покладено в основу доказіввв, які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав батька стосовно дитини, яка проживає з матір'ю.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19.
Допитана в судовому засіданні свідок - ОСОБА_10 , староста Зарічанського старостинського показала, що ОСОБА_1 з дітьми проживають напроти ФАПУ, а вона там раніше працювала до 2021 року. Вона майже ніколи не бачила ОСОБА_11 . Ще до 2021 року він появлявся, а з 2021 року вона його взагалі не бачила. Де він знаходиться їй точно не відомо.
Свідок - ОСОБА_12 , вчителька початкових класів дитини, показала, що їй відомо, що ОСОБА_5 згадувала про тата, що скучає, хоче, щоб він повернувся, але він нею взагалі не опікується. Вона навчала її 2 роки (3-й та 4-й клас, 2023 та 2024 роки). На родинні свята до школи запрошувалися батьки, але була тільки мама. Мама надавала номер телефону тата, але вони з ним не зв'язувалися, так як знали, що він за кордоном. На даний час вона зустрічається з дівчинкою в школі, тата дитина не згадувала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї.
Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Разом з тим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.
Під час судового розгляду справи була заслухана думка неповнолітньої доньки сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повідомила, що вона не проти позбавлення тата батьківських прав. Поряд з тим вказала, що коли вона пішла в 1-й клас, то тато поїхав за кордон. Спочатку він їй телефонував, присилав планшет, обіцяв прислати ноутбук, але не прислав. Після цього вони спілкувалися. Він телефонував їй травні 2025 року, на день народження, коли їй було десять років. На даний час не телефонує. Говорив, що працює до самої ночі.
Відтак, судом не встановлено обставин, які б свідчили переконливо про те, що відповідач не бажає спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, яка залишилася проживати з матір'ю. Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається мати, не свідчить безумовно про те, що батько дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов'язками.
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, враховуючи відносини сторін, які не спілкуються між собою, позивач не зверталася за допомогою до відповідача, не подавала на стягнення аліментів, відсутність факторів, які б свідчили про неблагонадійність відповідача, суд вважає, що можливо змінити його поведінку у кращу сторону.
За таких обставин, аналізуючи всі обставини справи; норми права, що регулюють спірні правовідносини, та враховуючи факт перебування відповідача за кордоном, що суттєво ускладнює можливість виконувати батьківські обо'язки, його бажання спілкуватися з дитиною, дарувати їй подарунки, суд приходить до висновку про можливість зміни поведінки батька дитини у кращу сторону, і відповідно про доцільність застосувати положення ч.18 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №3 та відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини: забезпечувати її матеріально, спілкуватися з нею в необхідному обсязі, та поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп. в дохід держави.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , про позбавлення батьківських прав, відмовити.
Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про необхідність змінити ставлення до виховання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і покласти на орган опіки і піклування Овруцької міської ради контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повний текст рішення складено 03.04.2026.