Справа № 159/2000/26
Провадження № 1-кс/159/452/26
03 квітня 2026 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув клопотання слідчого СВ Ковельського РУП Волинській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026030550000239 від 01.04.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України про арешт майна, -
До суду надійшло клопотання слідчого за погодженням з прокурором про накладення арешту на автомобіль марки FIAT IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1 білого кольору з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
З метою збереження речових доказів, а також забезпечення спеціальної конфіскації слідчий просить накласти на вказане майно арешт.
На розгляд справи слідчий , прокурор не з'явились, кожен зокрема подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, просять клопотання задоволити.
ОСОБА_4 у користуванні якого перебував автомобіль, на розгляд справи не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою зокрема забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З протоколу огляду вбачається, що виявлено та вилучено автомобіль зазначений автомобіль у ОСОБА_4 під час керування та без відповідного дозволу.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, вказані речі є предметом цього кримінального правопорушення. Отже вони мають ознаки речового доказу, визнані слідчим речовим доказом який підлягає збереженню в рамках цього кримінального провадження.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 170 - 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Ковельського РУП Волинській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12026030550000239 від 01.04.2026р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК - задовольнити.
Накласти арешт на вилучений 01.04.2026р. у ОСОБА_4 автомобіль
марки «FIAT IVECO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з позбавленням права відчуження, користування та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1