154/758/26
3/154/395/26
03 квітня 2026 м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., з участю секретаря судових засідань - Тивонюк А.О., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Лесика С.І., розглянувши в м. Володимирі матеріали, що надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, ФОП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13 лютого 2026, о 17 год. 14 хв., по вул. Привокзальній в м. Володимир, Володимирського району, Волинської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Вольксваген Гольф, р.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Драгер, Алкотест 6280. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів огляду, результати якого становить 0,47проміле.
Своїми діями, які виразилися у керуванні транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник в судовому засіданні свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він ніколи в стані сп'яніння за кермо не сідає, а алкотестер показав 47 проміле лише тому, що він в цей день надихався парів лаку та ґрунтовки, оскільки займається столярними виробами.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні також пояснив, що свою вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнає, вважає її не доведеною, а матеріали справи такими, що не відповідають вимогам закону. Додатково подав письмове клопотання про закриття провадження у справі відносно його підзахисного мотивуючи його тим,що працівниками поліції було грубо порушено порядок проведення огляду, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я, не роз'яснено таке право та не зафіксовано відмову від нього. На думку захисту, результати огляду на місці є недопустимим доказом.
На підставі викладеного, оскільки факт перебування у стані алкогольного сп'яніння не доведений у спосіб, визначений законом, а отримані докази є недопустимими, просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення та доводи ОСОБА_1 , його представника - адвоката Лесика С.І., дослідивши матеріали справи, подане письмове клопотання, оцінивши їх в сукупності, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно дост.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.9 а ПДР України передбачено, що водію заборонено керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного або іншого оп'яніння або перебувати під дією лікарських препаратів, які знижують увагу і швидкість реакції.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду визначено Інструкціїєю про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року (Інструкція).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота;порушення координації рухів;порушення мови;виражене тремтіння пальців рук;різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться : поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря -фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Оскільки поліцейським було виявлено запах алкоголю із порожнини рота ОСОБА_1 тобто встановлено ознаки алкогольного сп'яніння, останньому поліцейським на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Із відеозапису з реєстратора та боді-камери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він погодився. Оскільки результати огляду показали наявність алкоголю, а саме 47 проміле, з якими ОСОБА_1 погодився і їх не оспорював, працівником поліції було відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищенаведених доказів в судовому засіданні встановлено, що 13 лютого 2026, о 17 год. 14 хв., по вул. Привокзальній в м. Володимир, Володимирського району, Волинської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки Вольксваген Гольф, р.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу - газоаналізатора Драгер, Алкотест 6280. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком щодо результатів огляду, результати якого становить 0,47проміле.
Щодо тверджень захисника про порушення порядку проведення огляду в частині незабезпечення права на огляд у закладі охорони здоров'я, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 6 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів.
Огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у двох випадках:
у разі незгоди водія на проведення огляду на місці;
у разі незгоди з результатами огляду, проведеного за допомогою технічних засобів.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» надав добровільну згоду. Після отримання позитивного результату тесту, ОСОБА_1 власноручно в акті огляду та у протоколі вказав, що з результатом згоден, підписавши відповідні документи без жодних зауважень чи висловлення незгоди.
Щодо роз'яснення права на альтернативний огляд, доводи адвоката про те, що поліцейські не роз'яснили право на поїздку до лікарні, не можуть бути підставою для закриття провадження. Чинне законодавство (ст. 266 КУпАП) не покладає на поліцейського обов'язок повторно пропонувати огляд у медичному закладі, якщо водій вже погодився з результатом, отриманим на місці.
Оскільки ОСОБА_1 не заявив про свою незгоду з показниками приладу «Drager», у працівників поліції не виникло правового обов'язку щодо його доставки до медичного закладу.
Суд також відхиляє твердження захисту про недопустимість результатів огляду на місці, оскільки в матеріалах справи міститься роздруківка результату тесту, а відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції, встановлення стану сп'яніння здійснюється на підставі цифрового показника більше 0,2 проміле. Позитивний результат тесту ОСОБА_1 не був спростований жодним належним доказом (наприклад, незгода з результатом огляду на місці зупинки, або ж самостійним зверненням до лікарні протягом двох годин).
Таким чином, доводи захисника Лесика С.І. про порушення процедури огляду є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на суб'єктивному та вибірковому тлумаченні норм права з метою уникнення відповідальності його підзахисного.
На підставі викладеного, суд вважає процедуру огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння такою, що повністю відповідає вимогам ст. 266 КУпАП.
Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що на момент зупинки він не перебував у стані алкогольного сп'яніння, а зафіксований приладом показник пояснюється вдиханням випарів лаку та інших хімічних речовин під час обробки деревини, то суд розцінює їх критично та до уваги не приймає. Такі твердження повністю спростовуються результатами огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» (0,47 ‰) та не підтверджені жодними об'єктивними доказами чи висновками спеціалістів. За таких обставин, вказані пояснення суд розцінює як намагання правопорушника обрати такий спосіб захисту, щоб уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, відображенням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або відвідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які застосовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані суду докази (в тому числі відеозапис) відображають подію адміністративного правопорушення та відповідність відомостям, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 відсутності обставин, що пом'якшують його відповідальність, чітко сформований спосіб його протиправної поведінки та нехтування встановленим правопорядком, що значно посилює його суспільну небезпеку, враховуючи всі обставини справи, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. та позбавити його права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,80 грн.
Керуючись ст.ст.130,283, 284 КУпАП,ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», суддя-
У задоволенні клопотання захисника, адвоката Лесика Сергія Ігоровича про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - відмовити.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .
Суддя: Олександр МУШКЕТ