Справа № 761/443/26
Провадження № 2/761/7548/2026
30 березня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пономаренко Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Служба безпеки України про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, -
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Служба безпеки України про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній цивільній справі, призначено у справі підготовче судове засідання.
26.03.2026 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пономаренко Н.В. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки у позивача є сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді Пономаренко Н.В. при розгляді справи. У заяві позивач вказуючи на те, що у нього є сумнів у неупередженості та об'єктивності зазначеного судді, оскільки він подав до правоохоронних органів заяву щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинені цим суддею кримінальні правопорушень та винесені ухвали слідчих судів щодо про почато кримінальних проваджень відносно головуючої судді.
Так, відповідно до положень ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено вимогами ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Разом із тим, слід зазначити, що визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
При цьому, аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи.
Таким чином, можливо зробити висновок про те, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факти порушення порядку у визначення складу суду.
При цьому, відповідно до положень національного законодавства, зокрема, вимогами ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.
При цьому, суд не вбачає об'єктивної необхідності у зупиненні провадження у цій справі.
За таких обставин, дослідивши заяву, перевіривши матеріали справи, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Пономаренко Н.В. при вирішенні даної цивільної справи.
Розглянувши питання про відвід судді Пономаренко Н.В. в порядку, визначеному ч.8 ст. 40 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, вважаю, що заявлений відвід є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки підстав для відводу судді, передбачених положеннями чинного цивільного процесуального законодавства України, не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 36, 38-40, 182, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Визнати заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Пономаренко Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора України, Київської міської прокуратури, Державного бюро розслідувань, Територіального управління Державного бюро розслідувань, Держави Україна, Державної казначейської служби України, треті особи: Президент України, Адміністрація Президента України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Служба безпеки України про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої внаслідок незаконної дії або бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду - необґрунтованою.
Передати заяву про відвід для її вирішення іншому судді у відповідності до вимог ч.3 ст. 40 та ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя: