Справа № 761/11630/26
Провадження № 1-кс/761/8041/2026
27 березня 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
підозрюваного ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 ,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22024000000000978 від 18.10.2024, за підозрою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Шпола Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що 2 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000978 від 18.10.2024 та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 201-2, ч. 1 ст. 263 КК України.
Процесуальне керівництво досудовим розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
У відповідності до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Пунктом 9 ст. 1 Закону України «Про національну безпеку» визначено, що національна безпека України - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
У відповідності до п. 2 ст. 1 указаного Закону, воєнна безпека - це захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз.
Згідно з п. 44 рішення Ради національної безпеки та оборони України від 14.09.2020, основним завданням у сфері воєнної безпеки є розвиток потенціалу стримування. Безумовним пріоритетом є боєздатні Збройні Сили України, підготовлений і вмотивований військовий резерв та ефективна територіальна оборона, які у поєднанні зі спроможностями інших органів сектору безпеки і оборони здатні завдати таких неприйнятних для противника втрат на землі, у повітрі, на морі та у кіберпросторі, що унеможливить реалізацію його агресивних намірів.
Пунктом 22 частини III Стратегії забезпечення державної безпеки, ухваленої рішенням Ради національної безпеки та оборони України від 16.02.2022 визначено, що державна політика у сфері державної безпеки спрямовується на попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам державній безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних, диверсійних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що призводять до цих загроз та причин їх виникнення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оборону України» військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Збройна агресія - застосування іншою державою або групою держав збройної сили проти України. Вторгнення або напад збройних сил іншої держави або групи держав на територію України, а також окупація або анексія частини території України вважається збройною агресією.
Статтею 4 вищевказаного Закону визначено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цим же Законом особливий період визначено як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Пунктом 8 ст. 4 цього ж Закону передбачено, що з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення) Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Президент російської федерації оголосив 24.02.2022 про своє рішення почати так звану «військову операцію в Україні», після чого був відданий наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України, які цього ж дня, незаконно перетнувши лінію державного кордону України, розташовану в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та шляхом застосування зброї, здійснили напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, а також здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до теперішнього часу та призводить до тяжких наслідків.
З метою відсічі військовій агресії, починаючи з 24.02.2022 Указами Президента України у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX (дія якого продовжена на даний час), у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, оголошено проведення загальної мобілізації.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі Порядок), визначено: механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов'язаних та резервістів до місць проходження військової служби.
Разом з тим, згідно із п.п. 1.1, 1.2. глави 1 розділу I «Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 (надалі Положення), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних. Військово-лікарська експертиза це медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей, військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом.
Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення передбачає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно до п.п. 2.6.1 та п.п. 2.6.2 пункту 2.6 глави 2 розділу I Положення, госпітальні ВЛК створюються при ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, а гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України відповідно.
Нормами п. 6.1. глави 6 розділу II Положення визначено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
Прямі начальники від командира окремої частини, йому рівних та вище мають право направляти підпорядкованих військовослужбовців на медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров'я (установи), у разі виявлення у військовослужбовця під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби.
Згідно з п. 23.5 глави 23 розділу II Положення після закінчення огляду кожний лікар записує в картку обстеження та медичного огляду діагноз та висновок щодо ступеня придатності до військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного обстеження ВЛК приймає остаточне рішення щодо ступеня придатності кандидата за станом здоров'я до військової служби.
Досудовим розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 24.04.2024, виник злочинний умисел на особисте незаконне збагачення шляхом організації схеми ухилення від військової служби за грошову винагороду, що полягає в підробці документів військово-лікарських комісій стосовно військовослужбовців з метою формування незаконних підстав для звільнення їх з військової служби та виключення з військового обліку, що включає складання, видачу та використання офіційних документів із завідомо неправдивими відомостями.
З цією метою, ОСОБА_3 ,. використовуючи широке коло знайомств у ЗС України, здійснював пошук осіб з числа діючих військовослужбовців ЗС України, які мають намір незаконно отримати статус особи не придатної до військової служби та в подальшому, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, в умовах особливого періоду, пов'язаного зі збройною агресією російської федерації проти України, вчинив дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, шляхом забезпечення незаконного звільнення військовослужбовців з військової служби за станом здоров'я із використанням завідомо підроблених офіційних документів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення шляхом перешкоджання збройним силам України, ОСОБА_3 на протязі 2024 року у невстановлені досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.04.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи технічні засоби, реквізити та електронні макети медичних документів які знаходились у його фактичному володінні, а також підроблені печатки лікарів та штампи НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України, виготовив шість підроблених свідоцтв про хворобу щодо конкретних військовослужбовців, які за своїм зовнішнім оформленням, реквізитами, відбитками печаток і підписами лікарів створювали видимість законних офіційних медичних документів, та сприймались уповноваженими посадовими особами як належна і достатня підстава для звільнення військовослужбовців з військової служби та передав їх в подальшому за грошову винагороду зазначеним військовослужбовцям ЗС України, з метою незаконного звільнення останніх з військової служби.
Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.04.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Cвідоцтво про хворобу № 796 від 24.04.2024 на ім'я ОСОБА_7 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 24.04.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_7 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_1 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командиром військової частини НОМЕР_1 видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_7 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_7 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
В подальшому, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.05.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Свідоцтво про хворобу № 1173 від 30.05.2024 на ім'я ОСОБА_11 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 30.05.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_11 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_2 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командиром військової частини НОМЕР_2 видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_11 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_11 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
В цей же час, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.05.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Свідоцтво про хворобу № 746 від 30.05.2024 на ім'я ОСОБА_12 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 30.05.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_12 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_3 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командиром військової частини НОМЕР_3 видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_12 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_12 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Далі, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.07.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Свідоцтво про хворобу № 63567/243 від 05.07.2024 на ім'я ОСОБА_13 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 05.07.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_13 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_4 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командиром військової частини НОМЕР_4 видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_13 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_9 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_13 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Після чого, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Свідоцтво про хворобу № 63629/285 від 20.08.2024 на ім'я ОСОБА_14 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 20.08.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_14 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_4 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командиром військової частини НОМЕР_6 видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_14 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_14 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
В цей же час, ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2024, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою створення підстав для незаконного звільнення діючого військовослужбовця військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , з військової служби та виключення його з військового обліку, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 , виготовив Свідоцтво про хворобу № 63617/283 від 20.08.2024 на ім'я ОСОБА_15 , яке за своїм змістом та оформленням надавало документу вигляду офіційного (справжнього), до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо стану здоров'я останнього, а також забезпечив його оформлення шляхом проставлення відтисків печаток та штампів НВМКЦ «ГВКГ» та ЦВЛК ЗС України та особистих печаток і підписів від імені лікарів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , кліше яких перебували у його фактичному володінні та використані без законних підстав.
Після виготовлення зазначеного свідоцтва про хворобу, за обставин, які на даний час досудовим розслідуванням не встановлені, у невстановлений час, але не пізніше 20.08.2024, ОСОБА_3 передав за грошову винагороду вказаний документ військовослужбовцю ОСОБА_15 , який у подальшому подав його до військової частини НОМЕР_7 , де проходив військову службу.
На підставі зазначеного фіктивного свідоцтва про хворобу, командувачем військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_12 » видано відповідний наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_15 з військової служби за станом здоров'я відповідно до вимог законодавства України, після чого його виключено зі списків особового складу та направлено на для постановки на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_13 , яким в подальшому останнього виключено з військового обліку.
Таким чином, ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом виготовлення та передачі підроблених медичних документів ОСОБА_15 , допоміг останньому незаконно звільнитись з військової служби, що створило передумови для зниження мобілізаційного потенціалу Збройних Сил України та, як наслідок, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Разом із тим, у процесі досудового розслідування встановлено, що жодна із вищезазначених осіб військово-лікарську комісію в НВМКЦ «ГВКГ» не проходила, свідоцтва про хворобу з відповідними реквізитами не видавались та в облікових документах госпіталю не реєструвались, а також ЦВЛК ЗС України не затверджувались.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, кваліфікуються за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у чиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України підтверджується:
? повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2024;
? протоколом обшуку від 20.03.2025;
? протоколом огляду від 22.07.2025;
? протоколом огляду від 23.07.2025;
? протоколом огляду від 29.09.2025;
? протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 26.03.2026;
? протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 26.03.2026;
? протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2026;
? протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 26.03.2026;
? протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2026;
? протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 26.03.2026;
? протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2026;
? протоколом проведення НСРД від 11.12.2024;
? протоколом проведення НСРД від 10.01.2025;
? іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно здійснення впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене слідчий просить слідчого суддю задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на необґрунтованість пред'явленої підозри та відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Зазначав про позитивну характеристику підозрюваного та стан його здоров'я.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В матеріалах клопотання слідчим наведено достатньо даних, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, з метою дотримання належної процесуальної поведінки, слідчий суддя вважає, що відносно останнього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується тією обставиною, що ОСОБА_3 у випадку доведеності його вини загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів»;
-ризик знищити, спотворити, сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання предметів та документів, що можуть бути використані як речові докази у кримінальному провадженні, що дає обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження;
-ризик незаконного впливу на свідків, обґрунтовується тим, що з метою зміни останніми своїх показань ОСОБА_3 шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом може вчиняти вплив на таких осіб.
Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім того слідчому судді не надано доказів того, що ОСОБА_3 , за станом здоров'я, не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України до підозрюваного слід також визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Також відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 197, КПК України
Клопотання слідчого ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити тривалістю 60 (шістдесят) днів з моменту затримання підозрюваного, тобто до 24.05.2026 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у вигляді 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) гривень.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, в межах строку досудового розслідування.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1