Справа №760/35619/25 2/760/2021/26
02 квітня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Нестеренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Панкєєвої Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
11.12.2025 року до Солом'янського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позивач зазначає, що 08 серпня 2024 року між сторонами зареєстровано шлюб органом реєстрації актів цивільного стану Аджарії, про що складено відповідний актовий запис. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказано у позовній заяві, спільне сімейне життя сторін припинено з січня 2025 року, спільне господарство не ведеться, сторони не підтримують сімейних відносин, відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не бере, місце його проживання позивачу достеменно не відоме.
Посилаючись на неможливість подальшого спільного життя та збереження шлюбу, позивач просить суд розірвати шлюб між сторонами, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання до Солом'янського районного суду надійшла заява від представника позивача про розгляд без участі, також в заяві просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та що час на примирення позивач не потребує.
Відповідач в судові засідання призначені на 03.03.2026 та 02.04.2026 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Відповідач причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не направляв, своїм правом на написання відзиву не скористався. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.
Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.
На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї додатки, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 08 серпня 2024 року між сторонами зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис
№ 77243002509 згідно свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 від 06.05.2025, який перекладний на українську мову з німецької та підпис перекладача завірений нотаріально з апостилем.
Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис про народження
№ G596/2025 (копія витягу з актового запису про народження, на який виданий апостиль 30 червня 2025 року).
Спільне сімейне життя сторін фактично припинено з січня 2025 року, сторони спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, відповідач участі у вихованні та утриманні дитини не бере.
За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами відсутні сімейні відносини, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та дитини.
Відповідно до статей 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України шлюб підлягає розірванню за рішенням суду у разі встановлення неможливості подальшого спільного життя подружжя.
Відповідно до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України з урахуванням усіх змін передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 3статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей не суперечить вимогам законодавства України та не порушує будь-яких інтересів, а насамперед інтересів дітей.
Також, суд враховує, що одним із найголовніших та найважливіших обов'язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів суспільства, а й чинного законодавства, є виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Вирішуючи спір, суд керується пріоритетом інтересів дітей та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки заявлений розмір аліментів.
Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з нього аліментів у розмірі, визначеному позивачем, а саме 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти підлягають стягненню від дня пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок в дохід держави.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 113, 180-182 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 08.08.2024 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований ЮОПП Службою громадянського реєстру Аджарії, про що зроблено відповідний актовий запис № 77243002509 згідно свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 від 06.05.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи стягнення з 11.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_1 )
Суддя Т.В. Нестеренко