С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 2/760/8236/26
В справі 753/23633/23
І. Вступна частина
02 квітня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
ІІ. Описова частина
В грудні 2023 року Позивач ТОВ «ЄАПБ» звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 81042,76 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги Позивач зазначив, що Відповідачка порушила умови кредитного договору №Е07.00609.007605798 від 17.02.2021, не повернула суму кредиту та не сплатила нараховані відсотки за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим за нею рахується заборгованість у загальному розмірі 81042,76 грн.
На момент подачі позову заборгованість не погашена, а тому Позивач просить стягнути з Відповідачки заборгованість в судовому порядку.
22.12.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М.
29.12.2023 ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М. заявлено самовідвід від розгляду справи.
08.01.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Дарницького районного суду м. Києва Лужецьку О.Р.
11.01.2024 ухвалою Дарницького районного суду м. Києва справу передано за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
19.02.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
20.02.2024 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження.
11.03.2024 від Відповідачки надійшов відзив на позовну заяву у якому вона просила відмовити у задоволенні позову. У відзиві зазначила, що вона з 1999 року є діючим військовослужбовцем, тому на неї розповсюджуються пільги, передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає, що відсотки за користування кредитними коштами є прихованими. Станом на липень 2021 року ОСОБА_1 частково сплатила заборгованість за кредитним договором у розмірі 13520,00 грн. В червні 2021 року ОСОБА_1 подала до АТ «ІдеяБанк» своє перше звернення з метою перерахування заборгованості за кредитним договором згідно ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». В подальшому ОСОБА_1 неодноразово письмово зверталась до кредитора з аналогічними заявами.
14.03.2024 від представника Позивача надійшла відповідь на відзив.
27.03.2024 від Відповідачки надійшли заперечення на відповідь на відзив.
12.04.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненого на підставі Розпорядження керівника апарату Солом'янського районного суду м. Києва №1256 від 11.04.2024, головуючим у справі визначено суддю Солом'янського районного суду м. Києва Коробенка С.В.
17.04.2024 ухвалою суду справу прийнято до розгляду.
Відповідачка належним чином повідомлялась про наявність даного позову.
ІІІ. Мотивувальна частина
Дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступне.
17.02.2021 між АТ «ІдеяБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Е07.00609.007605798, згідно якого Відповідачка отримала кредит на умовах платності та строковості.
07.07.2023 між АТ «ІдеяБанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №07072023, згідно якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги за кредитним договором №Е07.00609.007605798 від 17.02.2021.
Відповідно до реєстру боржників №1 до договору факторингу №07072023 від 07.07.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Е07.00609.007605798 від 17.02.2021 в сумі 81042,76 грн, з яких:
- 44770,46 грн - заборгованість за основним боргом;
- 8,02 грн - заборгованість за відсотками;
- 36264,28 грн - заборгованість за комісіями.
Згідно з умовами укладеного договору, Відповідачка зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами.
Всупереч умовам укладеного договору, Відповідачка не виконала взяті на себе договірні зобов'язання, припинила повертати наданий їй кредит, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 81042,76 грн.
Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, уклавши кредитний договір на умовах, викладених у ньому, Відповідачка, як позичальниця, тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
З матеріалів справи вбачається, що укладений Відповідачкою договір відповідає вимогам закону, умови договору з боку кредитодавця виконані, грошові кошти Відповідачці надані.
В свою чергу, Відповідачка умови договору виконує не належним чином, погашення кредитної заборгованості не здійснює, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.
В обґрунтування доводів відзиву на позов Відповідачка посилається на те, що вона є військовослужбовцем, тому, на її думку, відсотки за користування кредитом не підлягають нарахуванню згідно положень ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Так, пунктом 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Згідно поданих Відповідачкою відомостей вбачається, що остання є військовослужбовицею, працює в Контактному центрі Державної прикордонної служби України.
Надані Відповідачкою докази не свідчать про те, що вона брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, та перебувала безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів.
З огляду на зазначене, у даному випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказів, які б спростовували розмір заборгованості Відповідачки перед Позивачем за кредитними договорами, суду не надано.
У зв'язку з невиконанням Відповідачкою умов укладеного кредитного договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, і з Відповідачки на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 81042,76 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з Відповідачки на користь Позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.
IV. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 638, 639, 1054, 1050, 1077, 1078, 1081 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, суд вирішив:
1.Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №Е07.00609.007605798 від 17.02.2021 у розмірі 81042,76 грн.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» компенсацію понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи, в розмірі суми судового збору 2684,00 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюра, буд. 30;
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя: