Справа №760/9145/26
1-кс/760/4857/26
02 квітня 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
захисника підозрюваного - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Первомайський Харківської обл., громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимому,
у кримінальному провадженні №12026100090000766 від 31.03.2026, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12026100090000766 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
01.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що вина ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання та просив суд застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12026100090000766 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України.
01.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
01.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, підозрюваний може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин, оскільки останній вчинив нетяжке кримінальне правопорушення та був виявлений на місці вчинення кримінального правопорушення свідками, що може свідчити про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , може погрожувати свідкам з метою зміни їх свідчень в частині фактичних обставин.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований та не навчається, немає постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, що вказує на те, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів. Крім того, ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий.
Вказане свідчить про наявність реального ризику того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може продовжити злочинну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, на даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, у зв'язку з чим застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально-суспільних прав та інтересів.
Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею, на даному етапі не встановлено та стороною захисту не доведено.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує та його майновий стан.
Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, за ч. 2 ст. 309 КК України, та доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України» про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 складає 3328 грн. 00 коп., вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому п. 1 ч.5 ст.182 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;;
- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_5 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб, тобто до 30.05.2026, включно.
Одночасно визначити розмір застави 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ДКСУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, а саме:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду;
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;;
- повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 01.05.2026 з моменту внесення застави.
Визначити строк дії ухвали до 30.05.2026, включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7