Справа №760/35055/25 2-адр/760/18/26
31 березня 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Нестеренко Т.В.,
при секретарі Панкєєвій Ю.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві та Департаменту патрульної поліції в місті Києві про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 760/35055/25, -
встановив:
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10.02.2026 провадження по справі № 760/35055/25 за вищевказаною позовною заявою закрито. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. з Департаменту патрульної поліції та за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку визначеному законодавством витрат, пов'язаних з поверненням судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
18.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 760/35055/25, у якій просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
20.02.2026 до суду надійшли заперечення Департаменту патрульної поліції у місті Києві, у яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що дана справа не відноситься до категорії складних, участь адвоката у судових засіданнях фактично не забезпечувалась, а витрати часу на підготовку процесуальних документів були незначними, у зв'язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частина 5 ст.134 КАС України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2022 року, справа №727/4597/19 зробив висновок, що з вимог статті 134 КАС України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, до заяви додано: платіжна інструкція від 12,05,2025 на суму 5000,00 грн; платіжна інструкція від 27.01.2026 на суму 2000,00 грн; акт про прийняття-передачу наданих послуг з правничої допомоги від 06.02.2026; копія договору про надання правничої допомоги № 30 від 12.05.2025; копія додаткової угоди № 1 до договору № 30 від 12.05.2025.
Щодо доводів відповідача про необґрунтованість витрат.
Доводи представника відповідача про те, що дана справа не є складною, а витрати на правничу допомогу є завищеними, суд оцінює критично та відхиляє з огляду на таке.
По-перше, відповідно до вимог ч. 5 ст. 134 КАС України критеріями співмірності витрат є не лише складність справи, але й обсяг наданих послуг, час, витрачений адвокатом, а також значення справи для сторони.
При цьому сам по собі висновок відповідача про «незначну складність» справи є оціночним та не підтверджений жодними належними доказами, а відтак не може бути покладений судом в основу вирішення питання про розмір витрат.
По-друге, судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано належні та допустимі докази, а саме: (1) договір про надання правничої допомоги № 30 від 12.05.2025; (2) додаткову угоду № 1 до договору; (3)акт приймання-передачі наданих послуг від 06.02.2026; (4) платіжні інструкції від 12.05.2025 на суму 5000,00 грн та від 27.01.2026 на суму 2000,00 грн.
Наведені документи підтверджують як факт надання правничої допомоги, так і факт її оплати, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16.04.2022 у справі № 727/4597/19.
По-третє, твердження відповідача про те, що участь адвоката у судових засіданнях не забезпечувалась, не спростовує факту надання правничої допомоги, оскільки така допомога включає не лише участь у судових засіданнях, але й підготовку процесуальних документів, правовий аналіз обставин справи, формування правової позиції та інші дії, спрямовані на належний захист прав та інтересів клієнта.
По-четверте, суд враховує, що предметом спору було оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що безпосередньо впливає на права, обов'язки та правовий статус позивача, а відтак має істотне значення для неї.
По-п'яте, розмір витрат у сумі 7000,00 грн не виходить за межі розумного та є співмірним із характером наданих послуг, їх обсягом та витраченим часом, а також відповідає усталеній судовій практиці у справах цієї категорії.
Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неспівмірність заявлених витрат або їх невідповідність фактично наданим послугам.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн є документально підтвердженими, фактичними, неминучими та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають стягненню у повному обсязі.
Керуючись статтями 79, 132, 134, 139, 143, 242, 252, 262, 263, 293, 295, 297 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві та Департаменту патрульної поліції в місті Києві про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 760/35055/25 - задовольнити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань 7000,00 (сім тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Нестеренко