Рішення від 01.04.2026 по справі 760/13049/25

Справа №760/13049/25

2/760/248/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сіроко Фінанс» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що 03 квітня 2023 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу № 033-030423, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги. Згідно з Реєстром Прав вимоги № 04/05/23 від 04 травня 2023 року клієнт відступив факторові у тому числі право вимоги за договором позики № 72939978, укладеним 03 грудня 2022 року між позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позичальником, яким є ОСОБА_1 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги. Також, належним підтвердженням відступлення права вимоги, є платіжна інструкція кредитового переказу коштів, що підтверджує оплату фактором клієнту, за договором факторингу.

Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», укладений відповідачем із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», що здійснює господарську діяльність на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії, безстрокової, в бездокументарній формі.

Зазначений договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами зазначеного договору позики позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути суму позики та сплатити плату від суми позики за весь час користування коштами позики, в порядку і на умовах, що визначені договором позики.

На виконання умов договору позики позикодавець 03 грудня 2022 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику за умовами договору в сумі 9000 гривень, виконавши належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.

Відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов договору, а загальний борг склав 29475 гривень.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача 29475 гривень за договором позики № 72939978.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 03 квітня 2023 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу № 033-030423, за умовами якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги.

Згідно з Реєстром Прав вимоги № 04/05/23 від 04 травня 2023 року клієнт відступив факторові у тому числі право вимоги за договором позики № 72939978, укладеним 03 грудня 2022 року між позикодавцем ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позичальником, яким є ОСОБА_1 , право вимоги за яким на дату відступлення настало, і перейшло до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимоги.

Стороною позивача на підтвердження відступлення права вимоги надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 1278 від 06 червня 2024 року на суму 19769 гривень (призначення платежу - сплата фінансування згідно реєстру, договір факторингу № 033-030423 від 03 квітня 2023 року).

Договір позики, право вимоги за яким набуте ТОВ «СІРОКО ФІНАНС», укладений відповідачем із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Зазначений договір позики укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого, відповідно до положень п.п. 1, 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов договору позики позикодавець 03 грудня 2022 року перерахував на вказаний позичальником рахунок грошову позику за умовами договору в сумі 9000 гривень. На підтвердження вказаної обставини суду надана довідка ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 19 грудня 2024 року.

З позову вбачається, що відповідач у встановлені умовами договору строки суму позики не повернув, проценти не сплатив, у зв'язку з чим за час користування коштами позики на суму позики були нараховані проценти відповідно до умов договору, загальний борг склав 29475 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису (при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або сім-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

З наданих позивачем до позовної заяви документів вбачається що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем укладений договір позики № 72939978 від 03 грудня 2022 року, товариство і позичальник досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Разом з тим, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вбачається, що стороною позивача виписка по рахунку відповідача суду надана не була. Сам по собі розрахунок не підтверджує виникнення між сторонами кредитних правовідносин, наявність у відповідача заборгованості та її дійсний розмір.

При зверненні в суд з позовом стороною позивача подано заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за наявними матеріалами справи.

Законом обов'язок доказування покладений на учасників справи.

За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача 29475 гривень суми заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.

З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 205, 207, 627, 628, 634, 639, 1054 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 133-142, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, офіс 510А) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Попередній документ
135424895
Наступний документ
135424897
Інформація про рішення:
№ рішення: 135424896
№ справи: 760/13049/25
Дата рішення: 01.04.2026
Дата публікації: 06.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.04.2026)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 14.05.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором