Справа №760/4509/26
1-кп/760/2941/26
31 березня 2026 року м.Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
21.12.2025, близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи у тривалому конфлікті з дружиною ОСОБА_4 , з мотивів особистої неприязні до неї, вирішив вчинити кримінальне правопорушення проти власності, а саме підпалити приміщення будинку АДРЕСА_1 , де останній спільно проживав з ОСОБА_4 , власником якого вона є.
У подальшому, того ж дня, ОСОБА_7 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на пошкодження майна шляхом підпалу, взяв на території домоволодіння знаряддя вчинення злочину - розчинник для фарб «Уайт-Спіріт» та сірники, які вирішив використати для підпалу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та зайшов до його приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження майна, належного ОСОБА_4 , з якою останній перебуває у шлюбі, пов'язаний спільним побутом, має взаємні права та обов'язки, 21.12.2025, близько 17 год. 00 хв., перебуваючи всередині будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 попрямував до спальної кімнати.
Після цього, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, ОСОБА_7 розлив розчинник для фарб «Уайт-Спіріт» на диван, який знаходився в спальній кімнаті, та використовуючи джерело запалювання - сірники, які мав при собі, підпалив диван, що в свою чергу спричинило загоряння спальної кімнати, внаслідок чого вогнем пошкоджено її внутрішнє оздоблення, в тому числі меблі.
Відповідно до висновку судової пожежно-технічної експертизи, причиною виникнення пожежі у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є займання бензинів-розчинників (бензин-калоша, уайт-спірит тощо) в зоні осередку пожежі внаслідок дії стороннього джерела запалювання - відкритого полум'я сірника.
Після вчиненого ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи завдав потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 139094, 49 грн.
Судовий розгляд проведено стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно обвинувального акту згідно до вимог статті 337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, розкаявся.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений та його захисник не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст.349КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Зазначені дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне пошкодження чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_7 , раніше не судимий, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого, також суд враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку до та після вчинення злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який одружений, не працює, має неповну середню освіту, перебуває на обліку у лікаря нарколога, у лікаря психіатра на обліку не перебуває.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд, відповідно до статті 66 КК України, відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
До обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд, відповідно до ст. 67 КК України, відносить вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти росії від 29.11.2007 року).
Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_7 , діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його щире бажання виправитись, беручи до уваги, що обвинувачений повністю визнав вину, думку потерпілої яка не наполягала на суворому покаранні для обвинуваченого, просила суд не позбавляти його свободи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75, 76 КК України.
При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов'язків.
Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердне каяття, - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_7 на підставі ст. 124 КПК України.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази: пластикову пляшку з етикеткою «Розчинний аналог УАЙТ-СПІРИТ» - знищити.
Стягнути з ОСОБА_7 за проведення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № СЕ-19/111-25/79041-ФХД від 06.01.2026 - 3 565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 за проведення судової пожежно-технічної експертизи № СЕ-19/111-25/78767-ПТ від 05.02.2026 - 6 239 (шість тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 за проведення судової будівельної - технічної експертизи № СЕ-19/111-26/3889-БТ від 02.02.2026 - 17 828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1