Справа №760/8076/26
1-кс/760/4280/26
26 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого 3-го відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 04.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000785 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Княжичі Броварського району Київської області, з середньо-спеціальною освітою, не працевлаштованого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Слідчим управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025101110000785, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.07.2025 року, у якому повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Княжичі Броварського району Київської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, тобто у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб.
Вказане кримінальне правопорушення ОСОБА_5 вчинив за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025 року, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на організацію незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Також, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше
30.09.2025 року ОСОБА_7 , спланував досягнути поставленої мети за рахунок підшукання та наданні завдань іншим особам, здатним вчиняти протиправні діяння пов'язані із незаконним збутом спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше не пізніше 30.09.2025 року вступив у змову з громадянином України ОСОБА_8 та повідомив останньому, що потрібно здійснити обладнання приміщення за адресою: м .Київ, вул. Ізюмська, 5Б спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації за винагороду.
Для виконання спільного з ОСОБА_8 плану, спрямованого на здійснення незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації ОСОБА_7 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 17.10.2025 року залучив ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , з якими вступив у попередню змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.09.2025 року, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_10 придбати спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації та обладнати ними приміщення, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 01.10.2025 року за допомогою застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Телеграм» ОСОБА_10 повідомив, що згоден на встановлення спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та обладнання ними приміщення, яке розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на що ОСОБА_7 надіслав номер банківської картки для здійснення передплати у розмірі 20 000 гривень.
Надалі, 02.10.2025 року ОСОБА_10 здійснив переказ коштів у розмірі 20 000 гривень із власної банківської картки банку «ПриватБанк» № НОМЕР_1 на банківську картку банку «Універсал» № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_8 .
У подальшому, у неастановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.10.2025 року в ході телефонної розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , останнім було узгоджено, що 17.10.2025 року відбудеться обладнання приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9 спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації замаскованими під датчики пожежної безпеки та датчик руху.
Далі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.10.2025 року до приміщення за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9, прибули ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які здійснили встановлення камер відеоспостереження, які були замасковані під датчики пожежної безпеки, а також датчик руху та які є спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації.
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 17.10.2025 року в ході телефонної розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 було узгоджено, що остаточну суму за виконану роботу у розмірі 18 500 гривень ОСОБА_10 сплатить готівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_5 . Надалі, того ж дня ОСОБА_10 передав готівкою остаточну суму розмірі 18 500 гривень ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .
У подальшому в ході досудового розслідування, 30.10.2025 року старшим слідчим СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_6 було проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Ізюмська, 5Б, приміщення 9, в ході якого було виявлено та вилучено зазначені камери відеоспостереження, які було замасковано під датчики пожежної безпеки та датчик руху.
Так, відповідно до висновку експерта № СЕ25-213/3-214/3 від 29.01.2026 року за результатами проведення комплексної експертизи спеціальних-технічних засобів негласного отримання інформації, комп'ютерно-технічної експертизи надані на дослідження технічний засіб у складі: друкованої плати джерела безперебійного живлення «Trinix PSU-1203LED (BOARD)» та акумулятора «LiFePO4» номінальною напругою 12,8 В і ємністю 20 А/год; пристрої, створені шляхом встановлення друкованої плати Wi-Fi відеокамери «Dahua Imou Cue 2C» з мікрофоном у корпусі димового пожежного сповіщувача «Аргон СПД-3.2Н» з кріпленням для монтажу на стелю, створений шляхом встановлення друкованої плати Wi-Fi відеокамери «Dahua Imou Cue 2C» з мікрофоном у корпус датчика руху «Ajax MotionProtect», модем-маршрутизатор «4G LTE N300 Wi-Fi Router», модель «LT400», серійний номер «LT400251901938 EU2.1», - відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а саме до засобів для негласного аудіо- та відеоконтролю та спостереження за особою, річчю або місцем.
Разом з цим, відповідно до інформування наданого у відповідь на запит, яке надійшло від Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України (№ 26/3-134 від 30.01.2026 року) - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також юридична особа ТОВ «СУЧАСНІ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ» (код ЄДРПОУ № 41623748) не мають ліцензії на збут, встановлення та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Таким чином, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
19 березня 2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
19 березня 2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
19 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
19 березня 2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
Причетність зазначених осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується доказами.
Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_5 згідно зі ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, тому підозрювана з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи невідворотність покарання, яке, відповідно до чинного законодавства, пов'язане із позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом зміни місця свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, окупованої території або держави агресора (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Також існує ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування. У разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній буде в змозі знищити, сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 з метою ухилення від можливої кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, експерта, у кримінальному провадженні, а також інших осіб, які на теперішній час ще не надали органу досудового розслідування свої покази, однак їм можливо відомі обставини скоєння злочину. Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі особи, причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тому у випадку не обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, створить передумови для продовження спілкування останнього з зазначеними особами, у тому числі шляхом незаконного впливу на достовірність їх показань у даному кримінальному провадженні, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком. Слід також зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків та експертів залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Водночас, існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. В обґрунтування вказаного ризику слід зазначити, що підозрювана перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та подальшого судового розгляду.
Також, існує ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , враховуючи характер та спосіб вчинених підозрюваної дій, специфіку кримінального правопорушення слід вважати, що без застосування до підозрюваного запобіжного заходу останній зможе продовжити вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також інші кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зважаючи на той факт, що РФ продовжує на території України повномасштабну збройну агресію, що може призвести до подальшої шкоди національним інтересам та обороноздатності України.
24 лютого 2022 року указом Президента України ОСОБА_11 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, термін дії, якого неодноразово продовжувався тому необхідно взяти до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, під час воєнного стану, що свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків:
- застосування особистого зобов'язання не можливе у зв'язку з тим, що воно не буде відповідати тяжкості інкримінованим кримінальним правопорушенням;
- застосування особистої поруки не можливе у зв'язку із відсутністю у підозрюваної осіб, які б могли взяти на себе передбачені законом процесуальні обов'язки.
Крім цього, у разі обрання відносно підозрюваного вказаного запобіжного заходу, а також запобіжного заходу у вигляді особистої поруки чи застави, підозрюваний, продовжуючи проживати на території Київської області, під час дії таких запобіжних заходів, матиме фактично безперешкодну можливість незаконно впливати на свідків вказаного кримінального правопорушення, з метою зміни ними показів, наданих під час допитів.
На підставі викладеного слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду із відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 та ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані, підтверджується належними доказами. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на по 31 грудня 2025 року із покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст.194 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашній арешт із забороною залишати житло за місцем мекання у певний період доби.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 181, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 04.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025101110000785 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
19.03.2026, відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
-Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 30.10.2025, протоколом допиту свідка від 21.10.2025, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.09.2025 та від 10.11.2025, протоколом за результатами проведення спеціального слідчого експерименту від 24.10.2025, висновком експерта № СЕ25-213/3-214/3 від 29.01.2026 року за результатами проведення комплексної експертизи спеціальних-технічних засобів негласного отримання інформації, комп'ютерно-технічної експертизи, протоколом огляду від 16.02.2026 та іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні стороною обвинувачення надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, тобто незаконного збуту спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб.
Так, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 359 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний молодого віку та задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, а саме має постійне місце проживання, не одружений, не має на утриманні двох неповнолітніх дітей, проте є єдиним годувальником неповнолітнього брата ОСОБА_12 , 2008 року народження, який є дитиною з інвалідністю, а також матері ОСОБА_13 , 1977 року народження.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середньо-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України даних щодо негативної репутації підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
В дотримання вимог п. 7 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що сторонами відомостей щодо майнового стану підозрюваного не надано.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відповідно до наданих суду матеріалів, розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні не встановлено.
На виконання вимог п. 12 ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, по існування якого свідчать тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який має право перетину державного кордону України у період дії воєнного стану.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати та спотворити інформацію, речі та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків,інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки вказані ризики належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не віднайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, визначені ст. ст. 171, 178, 181, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, особу підозрюваного та його репутацію, вік, стан здоров'я та наявність постійного місця мешкання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати у період часу з 00 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять три, тобто по 19 травня 2026 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 199, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати у період часу з 00 години 00 хвилин до 06 години 00 годин житло за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім випадків необхідної евакуації з метою запобігання загрози життю чи здоров'ю, в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять три, тобто по 19 травня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися із м. Київ та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді діє в межах строку досудового розслідування, строком на один місяць та двадцять три, тобто по 19 травня 2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити до органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваного для забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного під час дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1