Справа №760/4061/26 1-кс/760/2380/26
27 лютого 2026 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області майор юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025100000000130, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 чеврня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України,
Старший слідчий в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_3 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з указаним клопотанням.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що слідчими слідчого управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000130 від 03 червня 2025 року за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 01 червня 2015 року ОСОБА_6 стала засновником ТОВ «ЕКСІ» (рос. «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ЭКСИ», ИНН 4632102501, КПП 463201001, ОГРН 1084632014268, виды деятельности: торговля оптовая зерном, необработанным табаком, семенами и кормами для сельскохозяйственных животных, зарег. 305023, Россия, Курская обл., г. Курск, ул. Энгельса, д. 90, 315).
При цьому, з метою забезпечення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій щодо керівництва діяльністю ТОВ «ЕКСІ» (рос. «ООО «ЭКСИ», ИНН 4632102501, КПП 463201001, ОГРН 1084632014268) на посаду генерального директора вказаного товариства призначено ОСОБА_5 .
Після утворення, ТОВ «ЕКСІ» (рос. «ООО «ЭКСИ») розпочало здійснювати свою господарську діяльність на території РФ, спрямовану на отримання прибутку.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24 лютого 2022 року та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник спільний протиправний умисел, направлений на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором через підконтрольне ТОВ «ЕКСІ» (рос. «ООО «ЭКСИ», ИНН 4632102501, КПП 463201001, ОГРН 1084632014268) з метою власного незаконного збагачення.
На виконання узгодженого умислу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 продовжили ведення господарської діяльності ТОВ «ЕКСІ» у взаємодії з державою-агресором.
Зокрема, реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, а також те, що своїми діями вони протидіють санкційному тиску на економіку держави-аргесора та забезпечують її стабільність, упродовж 2023 року забезпечили надходження на розрахункові рахунки органів влади держави агресора податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів від ТОВ «ЕКСІ» на загальну суму 413,4 тис. руб.
Вказане свідчить, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинено дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, зокрема передачу матеріальних ресурсів та інших активів органам державної влади російської федерації та підприємствам, на які відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони, введених в дію Указами Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальних заходи.
Також, ОСОБА_6 , продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на подальше провадження господарської діяльності ТОВ «ЕКСІ» з державою агресором, у невстановленому досудовим розслідуванням місці 27 травня 2025 року видала довіреність громадянину Російської Федерації ОСОБА_7 , якою уповноважила останнього здійснювати подальшу організацію діяльності вказаного суб'єкта господарювання.
Вказане свідчить, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинено дії, спрямовані на провадження господарської діяльності у взаємодії з державою агресором, зокрема передачу матеріальних ресурсів та інших активів органам державної влади російської федерації та підприємствам, на які відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони, введених в дію Указами Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальних заходи.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України, тобто у провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, за попередньою змовою групою осіб.
За встановленими під час досудового розслідування обставинами, 20 січня 2026 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
Частиною четвертою статті 111-1 КК України, дії ОСОБА_6 , у разі доведення вини останньої караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_1 , останній належить наступне майно:
-квартира загальною площею 246.9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-земельна ділянка площею 0.1088 га, з кадастровим номером 5924788700:10:001:0377;
-житловий будинок загальною площею 50.2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи вищевикладене на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. 27 лютого 2026 року подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, в якій просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Власник майна, відповідно до частини другої статті 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна, в судове засідання не викликався.
Враховуючи положення частини першої статті 171 КПК України, відповідно до якої клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд клопотання у відсутність слідчого.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання суд приходить до наступного висновку.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000130 від 03 червня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України.
20 січня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 111-1 КК України шляхом вручення чоловіку ОСОБА_6 для передачі останній.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_6 належить наступне майно:
- квартира загальною площею 246.9 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельна ділянка площею 0.1088 га, з кадастровим номером 5924788700:10:001:0377;
- житловий будинок загальною площею 50.2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляд справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною п'ятою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У клопотанні слідчого зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення подальшої конфіскації майна як виду покарання.
Так, санкцією частини четвертої статті 111-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
Отже, ОСОБА_6 має статус підозрюваної у вказаному кримінальному провадженні, та слідчим доведено, що майно, на яке він просить накласти арешт належить підозрюваній.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та з метою забезпечення можливої конфіскації вказаного майна підозрюваної як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на майно, яке зазначено у клопотанні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 131, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0.1088 га, з кадастровим номером 5924788700:10:001:0377;
- житловий будинок загальною площею 50.2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на Київську міської прокуратуру.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення або отримання її копії, безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1