СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2740/26
ун. № 759/7812/26
01 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026100080000774 від 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, про накладення арешту,
До слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке вилучено 27.02.2026 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 .
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100080000774 від 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Прокурорами Святошинської окружної прокуратури, відповідно до ст. 36 КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні досліджуються обставини незаконної діяльності групи невстановлених осіб з організації та проведення азартних ігор на території міста Києва.
27.03.2026 у період часу 16:21 год. до 16:50 год. у відповідності до положень ч. З ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вул. Зодчих буд. 62, під час якого виявлено та вилучено: монітори у кількості - 12 шт; системні блоки у кількості - 6 шт; клавіатури у кількості - 11 шт; комп'ютерні мишки у кількості - 9 шт.
Відповідно до постанови слідчого від 27.03.2026 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Зазначені речі самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, мають суттєве значення для проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, встановлення важливих обставин у провадженні, зокрема, для встановлення та доведення винуватості осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, встановлення інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і в подальшому можуть бути використані як докази під час судового розгляду.
Крім того, наявність вказаних речей дозволить проводити подальші слідчі дії, 5 тому числі із особами, які можуть бути причетними до вчинення зазначеного номінального правопорушення.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав заяву у якій просить розглянути клопотання, яке підтримує у повному обсязі, у його відсутності.
Згідно з вимогами ч.1 ст.172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання у його відсутності.
Дослідивши клопотання і додатки до нього, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
27.03.2026 у відповідності до положень ч. З ст. 233 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено майно, яке визнано речовим доказом. Дозвіл на проведення обшуку у подальшому надано ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 31.03.2026.
У випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи, що прокурором доведено, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, призведе до приховування, пошкодження, зникнення, втрати, передачі майна, слідчий суддя вважає наявними підстави для накладення арешту на вилучені речі.
Керуючись ст. ст.170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026100080000774 від 27.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12026100080000774 від 27.03.2026 на тимчасового вилучене майно в ході проведення обшуку нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні, яке на праві власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ТОВ «НОВО ФАРМ» та ОСОБА_7 , а саме:
- монітори у кількості - 12 шт;
- системні блоки у кількості - 6 шт;
- клавіатури у кількості - 11 шт;
- комп'ютерні мишки у кількості - 9 шт;
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1