Справа № 758/2584/26
3/758/1977/26
Категорія 450
30 березня 2026 року місто Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого фахівцем з режиму секретності Державного підприємства «Управління відомчої воєнізованої охорони», зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
- за ч. 1 п. 6 ст. 212-2 КУпАП,
Начальником режимно-секретного органу ДП «Управління Вохор» за адресою: м. Київ, Кирилівська, 85, що у Подільському районі м. Києва, ОСОБА_1 , на якого покладено завдання щодо забезпечення режиму секретності на Підприємстві, не вжито заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та контролю за станом режиму секретності, внаслідок чого виникла загроза витоку секретної інформації.
Комісією СБ України під час проведення контрольної перевірки стану ОДТ на ДП "УПРАВЛІННЯ ВОХОР" встановлено, що в порушення вимог:
-пунктів 122,123,374,376, 758 Порядку-939 (начальником РСО не вжито заходів щодо виконання висновків попередньої комісії): на підприємстві не створено експертні комісії з питань таємниць та з проведення експертизи цінності документів;
-пунктів 43,49, 54 Порядку-939 (Загроза витоку секретної інформації): заступник генерального директора з організації служби охорони об'єктів підприємства ОСОБА_2 , який на час відсутності керівника підприємства виконує його обов'язкиу повному обсязі, посаду якого включено до номенклатури посад працівників підприємства, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до ДТ (інв. реєстр. № 8), у місячний строк з дати його призначення на посаду (наказ від 08.08.2025 № 386-к) не подав до РСО ДП "Управління ВОХОР" документи, передбачені пунктом 54 Порядку-939;
-пунктів 353, 358 Порядку-939: на час проведення перевірки, НСС на 2026 рік (від 23.12.2025 реєстр. № 41дск) не затверджена керівником СРСД, не схвалена експертною комісією з проведення експертизи цінності документів та не введена в дію з 1 січня 2026 року.
В НСС на 2025 рік (від 30.12.2024 реєстр. № 21дск) не зазначено кількість заведених справ "остійного і тимчасового зберігання та перехідних на наступний рік справ:
- пункту 217 Порядку-939: комплект ключів від сейфа начальника РСО -- зхідних дверей режимного приміщення, в якому він розташовується, г гтередано на зберігання керівнику СРСД.
Обов'язки начальника режимно-секретного органу Підприємства виконує фахівець з режиму секретності ОСОБА_1 .
Враховуючи відсутність допуску у керівника Підприємства, в порушення вимог пунктів 23, 32, 34, 768 Порядку-939, фахівець з режиму секретності ОСОБА_1 не здійснив заходів щодо ліквідації режимно-секретного органу.
Всі вказані вище порушення є наслідком недотримання передбачених законодавством вимог забезпечення режиму секретності та недостатнього виконання вимог статей 21, 28 Закону України «Про державну таємницю» та пунктів 41, 42 Порядку № 939 та скоєні фахівцем з режиму секретності ДП "УПРАВЛІННЯ ВОХОР" ОСОБА_3 .
Суттєвою обставиною правопорушення є той факт, що як особа, на яку покладено обов'язки керівника режимно-секретного органу ДП "УПРАВЛІННЯ ВОХОР", ОСОБА_4 повинен сам вимагати від всіх працівників ДП "УПРАВЛІННЯ ВОХОР" неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці (пункт «а» частина 9 статті 21 Закону України «Про державну таємницю») та здійснювати контроль за станом режиму секретності у Товаристві (пункт «є» частина 8 статті 21 Закону України «Про державну таємницю»), однак, як було встановлено, - особисто порушував чинне законодавство України у сфері охорони державної таємниці.
Вказане свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 пункту 6статті 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме останній не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.
ОСОБА_1 в судове засідання з'явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 п. 6 ст. 212-2 КупАП визнав повністю, зі складеним відносно нього протоколом був згодний, щиро каявся.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення № 4 від 20.01.2026 року, витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 28.10.2025 №26/1/1-12257дск, витягом з посадової інструкції (від 14.06.2022 року №26/1-730в-ДСК), Наказом ДП «Управління відомчої воєнізованої охорони» ДП «Управління Вохор» № 526-К від 12.04.2019 року про прийняття ОСОБА_1 на посаду фахівця з режиму секретності ДП «Управління Вохор» за сумісництвом, посадова інструкція фахівця з режиму секретності ДП «Управління Вохор», зобов'язання ОСОБА_1 у зв'язку з допуском до державної таємниці.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення, з урахуванням особи правопорушника, та обставин, що пом'якшує та обтяжує відповідальність, вважає необхідним застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 п. 6 ст. 212-2 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 665,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, 212-2, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 п. 6 ст. 212-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова