печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62640/25-ц
пр. 2-6909/26
13 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного спрощеного провадження цивільну справу 757/62640/25-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,
Позивач ТОВ «Алекскредит» звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 33606,5 грн. Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року відкрито провадження в порядку позовного спрощеного провадженя з викликом сторін. Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків. Судом встановлено 28.12.2020 р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», було укладено Договір про надання кредиту № 4340075, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача № PS4340075. Згідно п. 1.1. Договору позики, визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі, тлумачаться відповідно до цього Договору та розділу 2 Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (далі - Правила), що розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua Відповідно п. 1.5. Договору позики, Позичальник сплачує Кредитодавцю суму кредиту та Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) (п. 2.26. Правил), яка може нараховуватися у випадку порушення Позичальником умов цього Договору, а також комісії банків-емітентів платіжних карт, які використовує Позичальник. Згідно п. 1.6. Договору позики, розрахунок Зобов'язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28. Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов'язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил). Відповідно п. 1.7. Договору позики, нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:
1.7.1. У випадку користування Кредитом менше ніж 5 (п'ять) календарних днів, Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,75% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. Ставки нарахування Процентів за користування кредитом за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил) при укладенні Договору: - в Базовий період протягом 30 календарних днів з 28.12.2020 року до 27.01.2021 року (включно) у розмірі 1,15 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п. 2.1. Правил)); - в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 28.01.2021 року до 26.07.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 6 730,40 грн. 1.7.3. У випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,53% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п. 2.3. Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка). 1.7.4. Проценти за користування кредитом, відповідно до п. 1.7.2. та 1.7.3. Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов'язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом. 1.7.5. Розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п. 2.11. Правил). 1.7.6. У разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання Зобов'язань за Договором (п. 2.43. Правил), у зв'язку з чим Позичальник має сплатити всю Заборгованість (п. 2.14. Правил) за Договором. 1.8. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту - це сума кредиту, визначена в п. 1.3. Договору, та витрати Позичальника, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи Проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця, кредитного посередника (за наявності), та третіх осіб. ОСОБА_1 порушив умови Договору позики та не виконував покладені нанього зобов'язання належним чином у зв'язку з чим станом на 30.08.2025 р. сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р. становить 33 606,50 (Тридцять три тисячі шістсот шість) грн. 50 коп., з яких: 5000 грн. сума кредиту; 28 606,50 грн. нараховані проценти за користування кредитом. За період дії договору Позичальником сплачено за договором 3943,50 грн. в рахунок погашення відсотків по договору про надання кредиту 4340075 від 28.12.2020 року, що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, котрий надається суду та стороні відповідачу. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні Від відповідача - ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для звернення Позивача з позовом до суду стало невиконання Відповідачем грошових зобов'язань за Договором про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р. (далі по тексту - Договір), внаслідок чого станом на 30.08.2025 р. утворилась заборгованість у розмірі 33 606, 50 грн, з яких: 5 000, 00 грн - заборгованість по кредиту (сума основного боргу); 28 606, 50 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом. Крім цього, Позивач прохає стягнути з Відповідача судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. Відповідач визнає розмір заявленої до стягнення заборгованості, водночас прохає Суд зменшити суму заборгованості по відсотках з огляду на таке: Договором визначено, що процентна ставка на день за користування кредитом у базовий період з 28.12.2020 р. до 27.01.2021 р. (включно) становить 1,15 %, а у спеціальний період з 28.01.2021 р. до 26.07.2021 р. (включно) у розмірі 3%. Суд має право зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 р. у справі № 902/417/18 , де зазначено на право суду зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання у випадку зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України , і встановлення її в розмірі, який в два та більше разів перевищує відсотки, які передбачені в рамках первісного строку договору виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. Таким чином, застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена Позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 28 606, 50 грн не є співмірною сумі кредиту у 5 000, 00 грн, натомість перевищує суму кредиту у понад 5 разів, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, Відповідач прохає зменшити розмір заборгованості по процентах до 10 000,00 грн, що буде у 2 рази перевищувати суму кредиту та носитиме компенсаційний характер. У свою чергу від сторони позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до якої зазначають, що відповідач в своїх заявах визнає укладання договору про надання кредиту між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 . Однак відповідач визнає позовні вимоги частково тому, що не виконав зобов'язання перед кредитором вчасно у зв'язку з чим заборгованість по сплаті кредиту на сьогоднішній день становить 33 606,50 (Тридцять три тисячі шістсот шість) грн. 50 коп., з яких: 5000 грн. сума кредиту; 28 606,50 грн. нараховані проценти за користування кредитом. Якби відповідач вчасно сплачував заборгованість за Договором про надання кредиту то таких відсотків не було би. По-друге, відповідач точно знав про заборгованість за договором про надання кредиту у зв'язку з чим 27.01.2021 р. сплатив 1725 грн. 00 коп. та 25.02.2021 року сплатив 2218 грн. 50 коп. в рахунок погашення процентів. До того ж, відповідач уклав 2 шт. додаткових угод, а саме: 1. Додаткова угода від 27.01.2021 р. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 27.12.2020 р. 2. Додаткова угода від 25.02.2021 р. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 27.12.2020 р. Однак після цього відповідач систематично не сплачував заборгованість за Договором про надання кредиту, а на сьогоднішній день визнає позовні вимоги частково, що є порушенням зобов'язання перед кредитором Договір про надання кредиту був укладений відповідно до норм чинного закону та Закону України «Про захист прав споживачів». В Договорі про надання кредиту чітко зазначено п. 5.3.2., п. 7.5.8. Зазначаємо, що Договір про надання кредиту укладався на момент дії редакції Закону України «Про споживче кредитування» від 29.05.2020 року. Це означає, що відсотки нараховані вірно та не перевищують розмір денної процентної ставки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» від 29.05.2020 року. Отже, нараховані відсотки не є каральним засобом, а є не виконанням відповідача зобов'язання перед кредитором та підлягають стягненню. Відповідачу нараховані відсотки в межах дії Договору про надання кредиту та укладених додаткових угод від 27.01.2021 р. та від 25.02.2021 р. До позовної заяви було долучено додаткові угоди 2 шт. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р. Відповідно до останньої додаткової угоди від 25.02.2021 р. строк Договору про надання кредиту було подовжено по 14.09.2021 р. (включно). Відповідно до пунктів Договору про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р.: 2.1.4 Кредитодавець відповідно до умов цього Договору та Правил має право: Надавати згоду на подовження строку Базового періоду, Строку дії Договору та зміну Кінцевої дати виконання Договору за заявою Позичальника шляхом укладення між Сторонами Додаткової угоди (п. 2.11.Правил) відповідно до умов, визначених у розділі 12 Правил. 4.7. Кредит вважається простроченим при наявності Заборгованості після закінчення Кінцевої дати виконання Договору, зазначеної в п. 3.1. цього Договору, якщо вона не була змінена шляхом укладення Додаткової угоди. 4.9. За згодою Сторін шляхом підписання Додаткової угоди до Договору може здійснюватися Реструктуризація боргу (п. 2.36. Правил). У цьому випадку Сторони мають погодити новий Графік платежів із зазначенням суми і порядку сплати Заборгованості, відповідно до якого Позичальник повинен здійснювати платежі та дотримуватись умов погодженої Реструктуризації боргу. 7.1. Внесення змін та доповнень до цього Договору здійснюється шляхом укладення між Сторонами Додаткових угод до цього Договору. Всі зміни, доповнення, Додаткові угоди та Додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною. 7.2. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись своїх обов'язків та виконувати їх. 7.5. Укладаючи цей Договір, Позичальник заявляє та гарантує Кредитодавцю, що він: 7.5.1. Усвідомлює та підтверджує, що умови Договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Отже, в розрахунку заборгованості зазначено, що відсотки нараховані з 28.12.2020 р. по 14.09.2021 р., а тому відсотки нараховані в межах Договору про надання кредиту які погодив сам відповідач з ТОВ «Алекскредит» та підлягають стягненню. Згідно зі ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Вирішуючи спір по суті з врахуванням доводів сторін, суд зазначає наступне. За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України). За правилом частини першої статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Указаний висновок відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року № 127/33824/19. В силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів. Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Таким чином право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою у Постанові Верховного Суду України від 28.03.2018 року в цивільній справі № 444/9510/12. Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Так, у пропозиції укласти кредитний договір зазначено, що позичальник ознайомився та погодився з кредитним договором, Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://alexcredit.ua/umovi). З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору слідує, що без ознайомлення з Умовами надання та обслуговування кредитів та Правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, підписуючи заявку про укладення кредитного договору, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Згідно з умовами Договору про надання кредиту №4340075 від 28.12.2020, сума кредиту складає 5 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 33606,50 грн., Кінцева дата виконання договору - 27.01.2021 (включно) та Додатковими угодами від 27.01.2021 р. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 27.12.2020 р. 2. Додаткова угода від 25.02.2021 р. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 27.12.2020 р. Договір про надання кредиту укладався на момент дії редакції Закону України «Про споживче кредитування» від 29.05.2020 року. Це означає, що відсотки нараховані вірно та не перевищують розмір денної процентної ставки відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» від 29.05.2020 року. Отже, нараховані відсотки не є каральним засобом, а є не виконанням відповідача зобов'язання перед кредитором та підлягають стягненню. Відповідачу нараховані відсотки в межах дії Договору про надання кредиту та укладених додаткових угод від 27.01.2021 р. та від 25.02.2021 р. До позовної заяви було долучено додаткові угоди 2 шт. про зміну умов Договору про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р. Відповідно до останньої додаткової угоди від 25.02.2021 р. строк Договору про надання кредиту було подовжено по 14.09.2021 р. (включно). Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми позики у розмірі 33606,50 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, в сумі 2422,40 грн. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 174, 175, 178, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354-355, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Самарського, буд. 12А; код ЄДРПОУ 41346335) суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 4340075 від 28.12.2020 р. в розмірі 33 606,50 (Тридцять три тисячі шістсот шість) грн. 50 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ: 41346335, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Якова Самарського, 12-А.
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2
Суддя: Т.В.Остапчук