Ухвала від 05.12.2025 по справі 757/55745/25-к

печерський районний суд міста києва

757/55745/25-к

1-кс-46552/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62025000000000410 від 21.04.2025,

УСТАНОВИВ:

01.11.2025 за допомогою засобів поштового зв'язку прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 31.10.2025 під час проведення обшуку у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 в частці 1/1, а саме:

- мобільний телефон ОСОБА_4 : марки «iPhone 16 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 із сім-картою з номером НОМЕР_2 (зі слів ОСОБА_4 , який відомості щодо мобільного телефона прочитав з коробки, оскільки телефон заблокований, доступ до телефону здійснюється із використанням логічного паролю доступу, який ОСОБА_4 надавати відмовився);

- мобільний телефон ОСОБА_4 : марки «iPhone 12», із сім-картою з номером НОМЕР_3 (зі слів ОСОБА_4 , оскільки телефон заблокований, доступ до телефону здійснюється із використанням логічного паролю доступу, який ОСОБА_4 надавати відмовився);

- мобільний телефон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 Pro», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 із сім-картою з номером НОМЕР_6 (вказаний телефон містить переписку у месенджері «WatsApp» за 2023 рік із абонентом « ОСОБА_6 » з номером НОМЕР_7 та НОМЕР_8 );

- митна декларація іноземною мовою від імені «Viktoriia Pankova, 09.12.1973» на суму 60 000 Євро від 16.03.2025, на 3 арк.;

- договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2025/5087450 від 28.01.2025, укладений мід ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) автомобілю марки «Audi Q8», державний номерний знак НОМЕР_9 , на 1 арк.;

- квитанція № 5 від 27.01.2025 на зійснення валютно-обмінної операції на суму 60 000 Євро, на 1 арк.;

- годинник з написом: «Swiss Military» № SM34082, з ремінцем сірого кольору;

- годинник з написом: «Adriatica» № 109.4515.7, з ремінцем чорного кольору;

- годинник з написом: «Omega Planet Ocean», з металевим ремінцем сірого кольору;

- годинник з написом: «Vacheron Constantin» № 8065, з ремінцем синього кольору;

- годинник з написом: «I&W» № 5896, з ремінцем чорного кольору;

- годинник з написом: «Romanson RL 0119 MM» № SM34082, з ремінцем чорного кольору;

- годинник з написом: «Hanowa Swiss Military» № GB00007, з ремінцем зеленого кольору;

- годинник з написом: «Omega Planet Ocean», з металевим ремінцем сіро-помаранчевого кольору;

- годинник з написом: «NAVIFORCE» № NF9200, з ремінцем зеленого кольору.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити.

Володілець майна ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно з матеріалами клопотання Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000410 від 21.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 Кримінального кодексу України, за фактом можливого декларування недостовірної інформації начальником Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області ОСОБА_4 .

Досудовим розслідуванням установлено, що в ході виконання функціональних обов'язків, на підставі протоколу автоматизованого розподілу обов'язків з проведення перевірок від 06.12.2024 головним спеціалістом третього відділу Управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_9 в період часу з 09.12.2024 по 03.04.2025 проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 1e87ed31 500c-4cc7-ae53 8b9220c8e04c, поданої ОСОБА_4 , начальником Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування 14.03.2024.

За результатами проведення вказаної перевірки складено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, затверджений 10.04.2025 заступником голови НАЗК ОСОБА_10 .

Вищевказаним обґрунтованим висновком встановлено, що згідно з наказом т.в.о. голови Державної міграційної служби України від 26.09.2012 № 880-к ОСОБА_4 призначено на посаду начальника ДМС у Хмельницькій області. Надалі, наказом голови Державної міграційної служби України від 01.02.2016 № 29-к ОСОБА_4 звільнено з посади з 02.02.2016 відповідно до п. 72 ст. 36 КЗпП та згодом наказом голови Державної міграційної служби України від 05.02.2018 № 17-кт ОСОБА_4 поновлено на посаді начальника Управління ДМС у Хмельницькій області. Згідно з положеннями п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_4 є суб'єктом, на якого поширюється дія вищевказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, п.п. «а», «в»-«ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначена НАЗК. У зв'язку з вищевикладеними, ОСОБА_4 є суб'єктом декларування.

Прокурор у клопотанні зазначає, що з матеріалів кримінального провадження та обґрунтованого висновку вбачається, що ОСОБА_4 , будучи суб'єктом декларування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», достовірно знаючи про його обов'язок вказати усі передбачені Законом відомості в декларації, повну та достовірну інформацію в усіх її розділах, 14.03.2024 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2023 рік до якої вніс завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 27 850 671,90 грн, чим не дотримав вимог пп. 2, 3, 7, 8 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Органом досудового розслідування встановлено, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_4 не зазначив відомості про три нежитлові приміщення, а саме:

- нежитлове (торгове) приміщення загальною площею 409,3 м2, реєстраційний номер 867775668101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлове (торгове) приміщення загальною площею 416,2 м2, реєстраційний номер 866550368101, розташоване за адресою: АДРЕСА_2;

- нежитлове приміщення (виставковий зал), площею 430 м2, реєстраційний номер 871369268101, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (реконструйоване у 2023 році з 419,3 м2 шляхом збільшення площі приміщення).

Водночас член сім'ї ОСОБА_4 , а саме дружина ОСОБА_7 з 02.03.2016 володіє на праві власності нежитловими приміщеннями, де здійснює підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 :

- на першому поверсі вбудовано-прибудованих приміщень площею 409,3 м2;

- на другому поверсі вбудовано-прибудованих приміщень площею 416,2 м2.

Також, член сім'ї ОСОБА_4 , а саме дружина з 02.03.2016 володіє нежитловим приміщенням, площею 419,3 м2, яке у 2023 році було реконструйоване, за рахунок чого збільшено площу приміщення - 430 м2 та якому присвоєно адресу розташування: АДРЕСА_2 , відомості про що на підставі витягу з Реєстру будівельної діяльності № ІУ101220711207 були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.05.2023.

У клопотанні зазначено, що при цьому, про обізнаність ОСОБА_4 із достовірними відомостями про ці об'єкти декларування свідчить те, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» щорічної (після звільнення) декларації за 2016 рік суб'єкт декларування вказав інформацію про наявність у його дружини права власності на такі об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- виставковий зал загальною площею 419,3 м2;

- торгове приміщення загальною площею 409,3 м2;

- торгове приміщення загальною площею 416, 2 м2.

Крім того, у розділі 14 «Видатки та правочини суб'єкта декларування» щорічної (після звільнення) декларації за 2016 рік ОСОБА_4 вказав інформацію про правочин - придбання вищевказаних приміщень на загальну суму 855 000 грн.

Аналогічну інформацію в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» ОСОБА_4 вказав у щорічній декларації за 2017 рік. Проте, ОСОБА_4 починаючи з подання щорічної декларації за 2018 рік ОСОБА_4 вищевказані об'єкти нерухомості з відповідного розділу та в подальшому не відображав їх у своїх деклараціях.

Окрім цього, ОСОБА_4 у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації за 2023 рік не зазначив відомості про транспортні засоби, а саме не зазначив відомості щодо транспортних засобів, котрі належать його дружині, а саме AUDI Q8 2023 р.в. вартістю 2 647 000 грн., AUDI Q5 2023 р.в. вартістю 2 427 000 грн. та автомобіль AUDI Q5 2011 р.в.

При цьому, ОСОБА_4 в наданих до НАЗК поясненнях повідомив, що він та його дружина ОСОБА_7 не проживають разом з грудня 2020 року, мають складні відносини та майже не спілкуються, протягом звітного періоду не вели спільного побуту і продовжують перебувати у складних відносинах, тому на момент подання декларації такої інформації вона йому не надавала. Також, ОСОБА_4 у поясненнях зазначив, що копії усіх документів ОСОБА_7 надала йому 30.01.2025, тільки після того, як почалась повна перевірка декларації, з метою надання суб'єктом декларування пояснень.

Однак, проведеним оглядом отриманих відомостей від операторів мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», ТОВ «Лайфселл» та ПрАТ «Київстар» встановлено, що це не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7 проводили спільний побут, дозвілля та відпочинок.

31.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2025 проведено обшук у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 у частці 1/1, за місцем проживання останнього, в ході якого виявлено та вилучено наступне:

1) мобільний телефон ОСОБА_4 : марки «iPhone 16 Pro Max», IMEI 1: НОМЕР_1 із сім-картою з номером НОМЕР_2 (зі слів ОСОБА_4 , який відомості щодо мобільного телефона прочитав з коробки, оскільки телефон заблокований, доступ до телефону здійснюється із використанням логічного паролю доступу, який ОСОБА_4 надавати відмовився);

2) мобільний телефон ОСОБА_4 : марки «iPhone 12», із сім-картою з номером НОМЕР_3 (зі слів ОСОБА_4 , оскільки телефон заблокований, доступ до телефону здійснюється із використанням логічного паролю доступу, який ОСОБА_4 надавати відмовився);

3) мобільний телефон ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 марки «iPhone 13 Pro», IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 із сім-картою з номером НОМЕР_6 (вказаний телефон містить переписку у месенджері «WatsApp» за 2023 рік із абонентом « ОСОБА_6 » з номером НОМЕР_7 та НОМЕР_8 );

4) митна декларація іноземною мовою від імені « ОСОБА_11 , 09.12.1973» на суму 60 000 Євро від 16.03.2025, на 3 арк.;

5) договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6841/2025/5087450 від 28.01.2025, укладений мід ОСОБА_7 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) автомобілю марки «Audi Q8», державний номерний знак НОМЕР_9 , на 1 арк.;

6) квитанція № 5 від 27.01.2025 на зійснення валютно-обмінної операції на суму 60 000 Євро, на 1 арк.;

7) годинник з написом: «Swiss Military» № SM34082, з ремінцем сірого кольору;

8) годинник з написом: «Adriatica» № 109.4515.7, з ремінцем чорного кольору;

9) годинник з написом: «Omega Planet Ocean», з металевим ремінцем сірого кольору;

10) годинник з написом: «Vacheron Constantin» № 8065, з ремінцем синього кольору;

11) годинник з написом: «I&W» № 5896, з ремінцем чорного кольору;

12) годинник з написом: «Romanson RL 0119 MM» № SM34082, з ремінцем чорного кольору;

13) годинник з написом: «Hanowa Swiss Military» № GB00007, з ремінцем зеленого кольору;

14) годинник з написом: «Omega Planet Ocean», з металевим ремінцем сіро-помаранчевого кольору;

15) годинник з написом: «NAVIFORCE» № NF9200, з ремінцем зеленого кольору..

31.10.2025 постановою слідчого вказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ураховуючи зазначене, у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладені арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено 31.10.2025 під час проведення обшуку у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 в частці 1/1, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 31.10.2025 під час проведення обшуку у житловому приміщенні за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_4 в частці 1/1, а саме: