Справа №:2-3731/1/10
"03" вересня 2010 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Шевченко Н.М.,
судді при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою, мотивуючи тим, що з 30 квітня 1998 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільне життя з відповідачкою не склалось у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, під час спільного подружнього життя виявилась несумісність їх характерів, втратилось почуття любові, поваги та розуміння один до одного, відповідачка має стосунки з іншим чоловіком, внаслідок чого з 2008 року вони не підтримують сімейно- шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, вважає, що примирення між ними не можливе, тому просить розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день та час судового розгляду справи були повідомлені належним чином, однак, надали суду заяви, де підтримують позов в повному обсязі та просять суд розглянути справу у їх відсутність.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 130 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити у попередньому судовому засіданні судове рішення у разі визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як убачається з матеріалів справи, сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 30 квітня 1998 року перебуває з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя позивача та відповідачки не склалось, у зв'язку з тим, що вони мають різні погляди на життя, виявилась несумісність їх характерів, втратилось почуття любові, поваги та розуміння один до одного, відповідачка має стосунки з іншим чоловіком, внаслідок чого з 2008 року вони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, за даних обставин поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони бажання не мають.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають, а тому позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 58; 88, 130, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадського стану Дніпровського району м. Києві, 30 квітня 1998 року (актовий запис № 409) - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн., ОСОБА_2 від сплати звільнити.
Апеляційна скарга на рішення суду/може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання, копії цього рішення.
Суддя: