"02" квітня 2026 р.
м. Київ
справа № 755/14817/25
провадження № 2/755/3965/26
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач Житлово-будівельний кооператив «Механізатор-3» (далі - ЖБК «Механізатор-3») звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у розмірі 38 565,20 грн., з урахуванням втрат від інфляції за час прострочення та 3% річних, судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є власником квартири та користувачем послуг, наданих позивачем ЖБК «Механізатор-3» за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, у зв'язку із невиконанням своїх зобов'язань у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року на загальну суму 38 565,20 грн., що є предметом позовних вимог.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 серпня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження без виклику/повідомлення сторін.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 01 квітня 2026 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.
Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Як убачається з матеріалів справи, згідно Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3», затвердженого Протоколом № 1 від 03.12.2016 р. Загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3», кооператив створений (організований) і зареєстрований його засновниками на добровільних засадах, є неприбутковою організацією, діє виключно для обслуговування, ремонту, реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за кошти членів житлово-будівельного кооперативу і за рахунок пасивних доходів та фінансової допомоги від добровільних внесків або дотацій Держави, отриманих та використаних Кооперативом відповідно до мети його діяльності.
За даними Договору купівлі-продажу квартири від 03.12.2011 року ОСОБА_1 , є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін і тарифів на них.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов'язання щодо сплати житлово-комунальних послуг урегульовано публічним договором надання таких послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язана сплати вартість фактично отриманих нею комунальних послуг.
Відповідно до положення статті 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року відповідач заборгував підприємству позивача по сплаті за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 31 724,40 грн., заборгованість нарахована щодо квартири АДРЕСА_2 , є користувачем послуг позивача, що підтверджується представленими підприємством позивача довідками та розрахунками.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов'язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ураховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті коштів за оплату житлово-комунальних послуг за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року, суд визнає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача на його користь втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку - 31 724,40 грн., а також інфляційні втрати - 5 269,63 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості - 1 571,17 грн., а всього на загальну суму 38 565,20 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 322, 526, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» (м. Київ, вул. Дніпровська набережна, б. 9, кв. 156, код ЄДРПОУ 22894446) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2020 року по 30.06.2025 року у розмірі 38 565 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Механізатор-3» (м. Київ, вул. Дніпровська набережна, б. 9, кв. 156, код ЄДРПОУ 22894446) судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 02 квітня 2026 року.
Суддя: В.І. Галаган