Справа №:755/3590/26
Провадження №: 2/755/4894/26
про залишення позовної заяви без руху
"27" березня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни про усунення перешкод у користуванні майном,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до пПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О. про усунення перешкод у користуванні майном.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Перевіривши матеріали позовної зави та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Статтею 175, 177 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Так пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 сформовано такі вимоги:
1.Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О. від 09 вересня 2025 року «Про розшук майна боржника», а саме автомобіля марки MITSUBISHI Pajero Sport, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , винесену у межах виконавчого провадження № 79007269;
2.Зобов'язати приватного виконавця усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та володіння належною їй на праві спільної часткової власності часткою зазначеного автомобіля, шляхом припинення дії та правових наслідків постанови про розшук автомобіля.
3.Зобов'язати приватного виконавця Уманець Н.О. невідкладно внести відповідні відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень про скасування зазначеної постанови.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що вона є співвласником автомобіля марки MITSUBISHI, модель Pajero Sport, 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (рами, кузова) НОМЕР_2 , сірого кольору, який належить позивачу та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності у рівних частках, що підтверджується рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2020 року справа № 755/8967/20.
09 вересня 2025 року в межах виконавчого провадження № 79007269 з примусового виконання виконавчого листа від 30 червня 2025 року, виданого Дніпровським районним судом міста Києва по справі № 755/13153/23, приватним виконавцем Уманець Н.О. винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2 . Дії приватного виконавця у вигляді накладення обмеження у формі розшуку на автомобіль, що є неподільним майном у спільній частковій власності, без виділення частки боржника або отримання згоди співвласника (позивача), суттєво порушують права позивача. Автомобіль є неподільним майном, а позивач фактично володіє і користується ним, тому навіть скасування постанови лише щодо частки боржника не усуває обмежень її права користуватися автомобілем. Повне скасування розшуку є єдиним способом відновити позивачу її право вільного користування автомобілем. Місце перебування як боржника так і транспортного засобу відоме, а тому винесення постанови про розшук транспортного засобу безпідставне, незаконне та таке, що наносить шкоду як співвласнику транспортного засобу так і державі, оскільки безпідставно завантажує непотрібною роботою органи поліції. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підтверджує факт державної реєстрації автомобіля, його ідентифікаційні ознаки та склад співвласників, зокрема належність частки позивачу. У сукупності з обставинами фактичного володіння та постійного користування автомобілем позивачем це свідчить про відсутність об'єктивних підстав вважати місцезнаходження транспортного засобу невідомим.
Приватний виконавець, дії або постанови якого фактично обмежують користування майном, може бути належним відповідачем у позові про усунення перешкод у користуванні майном.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно із частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження
№ 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад.
Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки.
Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 відповідачем у справі визначено Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О.
Водночас, суд враховує, що до складу учасників справи не залучено співвласника спірного транспортного засобу ОСОБА_2 , поряд з цим спірну постанову про розшук майна боржника винесено в межах виконавчого провадження № 79007269, боржником у якому є саме співвласник ОСОБА_2 .
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід визначитися із суб'єктним складом учасників справи та подати позовну заяву у новій редакції, з урахуванням викладеного в цій ухвалі.
Також суд звертає увагу позивача, що частиною першою статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 43 ЦПК України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Також судом встановлено, що всупереч вимогам частиною першою статті 177 ЦПК України та статті 43 ЦПК України, до позовної заяви позивачем не долучено доказів надсилання позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу - Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Уманець Н.О., з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Також суд звертає увагу позивача на таке.
За змістом пункту 19 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (з наступними змінами та доповненнями), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.
Відповідно до пункту 61 вказаних Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно із пунктом 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211 при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв'язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля. Форма опису вкладення (ф. 107) передбачає, що внесення виправлень до опису вкладення не допускається, про що зазначено безпосередньо на бланку опису вкладення.
Таким чином, належним доказом направлення копій поданих до суду документів іншим учасникам справи є оригінали (або належним чином засвідчені копії) розрахункового документу (поштової квитанції, фінансового чека, поштової накладної) та опису вкладення у цінний лист.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід надати докази надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачеві з урахуванням викладеного у даній ухвалі.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Уманець Наталі Олегівни про усунення перешкод у користуванні майном, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - три дні з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова