Номер провадження 6/754/142/26
Справа № 754/10148/21
Іменем України
02 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.,
секретаря судового засідання - Каба А.В.,
за участю:
заявниці - ОСОБА_1
представників заявниці - Горлатого О.В., Сорокопуд М.А.
представника ОСОБА_2 - Горлатого О.В.
представника стягувача - Полюги І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горлатого Олександра Васильовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Адвокат Горлатий О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся через систему «Електронний суд» до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Подану заяву обґрунтовує тим, що 02.06.2025 платіжними квитанціями № 248724118 та № 221081178 повністю виконано рішення суду в частині стягнення за спожиті відповідачами послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 60300,60 грн. Проте, 22.10.2025 з невідомих причин, позивачем отримано виконавчі листи та 22.12.2025 пред'явлені до приватного виконавця для примусового виконання. Приватний виконавець, в свою чергу, відкрив виконавче провадження та арештував грошові кошти боржниці. 18.02.2026 боржницею добровільно також виконано рішення суду в частині стягнення судових витрат. Враховуючи положення ст. 432 ЦПК України, а також те, що боржниця виконала рішення суду до видачі виконавчих листів, відтак наявні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Крім того, вказує про необхідність здійснити розподіл судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Представник стягувача подав заперечення на заяву та просив у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі. Вказав, що до заяви не надано жодного доказу виконання рішення суду саме боржницею ОСОБА_1 у розмірі 20100,20 грн та 416,02 грн. Відсутні документи, відповідно до яких уповноважено іншу особи здійснити оплати на виконання рішення суду. Надані платіжні документи містять інформацію про платника ОСОБА_4 , який не є боржником/представником/правонаступником. Крім того, квитанція № 248724118 містить призначення платежу - борг за 2025 рік, тобто період, який не був предметом судового розгляду. А надана квитанція про сплату судових витрат, які присуджені судом свідчить про те, що оплата була здійснена вже після відкриття виконавчого провадження. Крім того, представник стягувача категорично заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., оскільки заявлені витрати не доведені, а їх розмір є обґрунтованими.
В судовому засіданні боржниця ОСОБА_5 та її представники - адвокат Горлатий О.В., який також діє від імені ОСОБА_2 та адвокат Сорокопуд М.А. подану заяву підтримали просили задовольнити з викладених підстав.
Представник стягувача/позивача КПВО КМДА «Київтеплоенерго» - Полюга І.В. проти задоволення заяви заперечувала та просила у задоволенні заяви відмовити. Вказала, що кошти у розмірі 30219,30 грн. та 30081,30 грн. не були сплачені боржницею ОСОБА_5 , а сплачені сторонньою особою, а на платіжному документі № НОМЕР_1 вказано призначення платежу - за квітень 2025 року особовий рахунок № НОМЕР_2 , відтак вказані кошти не були зараховані на погашення заборгованості, яка встановлена на підставі рішення суду. Крім того, кошти у розмірі 1248,05 грн. - судові витрати за розгляд справи сплачені також невідомою особою та після відкриття виконавчого провадження.
Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
За результатами розгляду вказаної цивільної справи, 01.04.2025 Деснянським районним судом міста Києва ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 60300,60 грн., а саме по 20100,20 грн. з кожного та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1248,05 грн., а саме по 416,02 грн. з кожного. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Прізвище ОСОБА_5 змінено на " ОСОБА_6 " у зв'язку із її одруженням.
02.06.2025 ОСОБА_4 здійснив платіж на суму 30081,30 грн. на реквізити стягувача, призначення платежу - «за квітень 2025 року. Особовий рахунок № НОМЕР_2 ».
02.06.2025 ОСОБА_4 здійснив платіж на суму 30219,30 грн. на реквізити стягувача, призначення платежу «Оплата послуг з ЦПГВ згідно рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 № 754/10148/21».
22.10.2025 Деснянський районний суд міста Києва видав виконавчий лист № 754/10148/21.
12.12.2025 представник КП ВО КМДА «Київтеплоенерго» - Лопатін К. звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Хоменка В.В. із заявою про примусове виконання рішення.
12.02.2026 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хоменко В.В. відкрив виконавче провадження № 80216146 з примусового виконання виконавчого листа № 754/10148/21, боржник ОСОБА_5 та виніс постанову про арешт коштів боржника.
18.02.2026 ОСОБА_4 сплатив на реквізити стягувача 1248,05 грн., призначення платежу «оплата судового збору згідно рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 у справі № 754/10148/21».
Представник ОСОБА_1 - адвокат Горлатий О.В., звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню вказує на те, що борг, встановлений на підставі рішення суду за усною домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , виконано останнім 02.06.2025, тобто до звернення стягувача до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Так, згідно з чч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Так, на підтвердження доводів заяви, адвокат Горлатий О.В. надав платіжний документ № 221081178 від 02.06.2025 (Т. 2 а.с.97), як доказ виконання боржницею ОСОБА_1 рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025, проте суд до уваги не приймає, з наступних підстав.
Відповідно до платіжного документу № 221081178 від 02.06.2025, платник ОСОБА_4 здійснив оплату послуг компанії «Київтеплоенерго» за квітень 2025 року за особовим рахунком НОМЕР_2 .
Враховуючи те, що призначення платежу не містить відомості про те, що вказана суму сплачується на виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 № 754/10148/21, вказаний період не був предметом судового розгляду, відтак суд позбавлений можливості ідентифікувати вказаний платіж саме як добровільне виконання рішення суду.
При цьому суд звертає увагу на те, що платник не був позбавлений можливості відкликати вказаний платіж, вказати відповідне призначення платежу, проте вказаним правом не скористався.
Надана квитанція № 2905195344 від 18.02.2026 (Т. 2 а.с. 95) є доказом виконання рішення суду в частині стягнення судових витрат на користь позивача вже на стадії виконавчого провадження, відтак в цій частині виконавчий документ не може бути визнаним таким, що не підлягає виконанню в порядку ч. 2 ст. 432 ЦПК України.
Суд приймає до уваги квитанцію № 248724118 від 02.06.2025 (Т.2 а.с. 96) та вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до квитанції № 248724118 від 02.06.2025, платник ОСОБА_4 сплатив на п/р НОМЕР_3 грошові кошти у сумі 30219,30 грн. із зазначенням призначення платежу - «Оплата послуг ЦПГВ згідно рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 № 754/10148/21. Вказана оплата здійснена задовго до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 754/10148/21.
Згідно мотивувальної частини рішення Деснянського районного суду міста Києва від 01.04.2025 (Т. 2 а.с.76), вказано, що заборгованість за спожиті з 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води становить 30219,30 грн.
Номер п/р, на який внесені кошти згідно квитанції № 248724118, відповідає реквізитам, які вказані позивачем у позовній заяві для оплати заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води.
Таким чином, враховуючи прохальну частину заяви, яка стосується виключно однієї особи ОСОБА_1 та подана в порядку ст. 432 ЦПК України, відомості квитанції №248724118 від 02.06.2025, суд приходить до висновку, що виконавчий документ № 754/10148/21 про стягнення заборгованості у сумі 10073,10 грн. (30219,30:3) з ОСОБА_1 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Доводи представника стягувача/позивача про те, що вказана квитанція не є належним доказом виконання рішення суду боржницею, оскільки сплачена третьою особою, яка не є стороною цивільної справи, суд вважає неспроможними, оскільки в такому випадку, отримувач коштів КП «Київтеплоенерго» мав би здійснити повернення коштів, через сплату неналежною особою та не з метою виконання рішення суду, однак вказаного вчинено не було, платіж було прийнято.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , яка подана в порядку ст. 432 ЦПК України підлягає частковому задоволенню.
Крім того, адвокат Горлатий О.В. просив стягнути з КП «Київтеплоенерго» на користь заявниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. На підтвердження понесених витрат надав: ордер на надання правничої допомоги, договір про надання професійної правничої допомоги № 16/02/2026-1 від 16.02.2026, акт № 1 виконаних робіт від 03.03.2026, копію заяви від 16.02.2026 та відповідь приватного виконавця Хоменка В.В.
Представник КП «Київтеплоенерго» -Полюга І.В. категорично заперечувала щодо задоволення заяви про стягнення витрат у заявленому розмірі. Вказала про те, що зобов'язання, які склалися між адвокатом та його клієнтом не є обов'язковими для суду, а також не доведено, що вказані витрати були фактичними та неминучими, а їх розмір обґрунтований.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У статті 134 ЦПК України закріплено вимогу для кожної із сторін процесу подавати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою першої заяви по суті спору, оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи те, що адвокат Горлатий О.В. приймав участь під час розгляду цивільної справи № 754/10148/21, був присутній при оголошенні рішення суду, був обізнаний про часткове добровільне виконання ОСОБА_1 судового рішення проте не вчинив жодних дій, спрямованих на повідомлення учасників судового розгляду щодо його часткового виконання та не вчинив жодних дій з метою уникнення наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що заявлені витрати не є неминучими, обгрунтованими та не можуть бути покладені на сторону позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 432 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горлатого Олександра Васильовича про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист № 754/10148/21 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10073,10 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено - 02.04.2026.
Суддя: В.О.Сенюта