12.03.2026
Справа № 497/645/26
Провадження № 3/497/218/26
12.03.2026року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли до суду 12.03.2026 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеська область, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пасп.008840312 вид.02.03.2023р. органом 5129, РНОКПП НОМЕР_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,
02.03.2026 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №760824, згідно якого 04.02.2026 приблизно о 22:30 годині у АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, випадково пошкодив вікна у гр. ОСОБА_2 - чим порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена відповідальність ст.173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного правопорушення визнав частково, та стверджував що розкаюється, має намір більше не вчиняти будь-яких правопорушень, пояснивши, що того дня між ним та вітчимом виникла сварка, під час якої він хотів його вдарити кулаком та промахнувся і попав у вікно гр. ОСОБА_2 , в якому ненавмисно розбив, таким чином, скло, та пішов собі, маючи намір наступного дня примиритися, але потерпілий викликав поліцію. Наступного дня він перед потерпілими вибачився, відшкодував шкоду - вставив скло, потерпілий його пробачив, а він наразі усвідомив наслідки своїх дій, має намір не вживати більше алкоголь.
Вивчивши надані суду матеріали, дослідивши докази та встановивши обставини скоєння правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто, - дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, оскільки його участь у вчиненні дій, які можна розцінити як протиправні, - підтверджується вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, з доданими до нього поясненнями, рапортом працівника поліції та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи і які були судом досліджені, однак, враховуючи мотиви його дій, враховуючи наслідки - що є незначними, суд дійшов висновку, що його дії є малозначними.
Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Таким чином, дія або бездіяльність, які не є злочином, оскільки лише формально містять ознаки будь-якого діяння, передбаченого КУпАП (ст.22) або КК України (ч.2ст.11), але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто, - коли особа не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі - відносяться до категорії малозначних правопорушень.
Малозначності діяння притаманні наступні ознаки: формально містить ознаки, що характеризують певний злочин; не володіє суспільною небезпекою притаманною для злочину; суб'єктивно, за задумом особи, що його вчиняє, не спрямовано на заподіяння істотної шкоди.
Посадова особа, що розглядає матеріали про таке правопорушення, - зазвичай ухвалює рішення про малозначність правопорушення - керуючись лише своїм суб'єктивним ставленням до події вчиненого правопорушення, адже критерії такої оцінки чітко не регламентовані законодавством. "Примітка" до цієї статті визначає, що "Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п'ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п'ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу" - таким чином, дія ст.22 КУпАП розповсюджується на правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .
Малозначне діяння відрізняється від таких понять, як «відсутність складу злочину», «відсутність події злочину», «звільнення від кримінальної відповідальності», «обставини, що виключають злочинність діяння», адже «малозначне діяння» та «відсутність складу злочину» є взаємовиключними поняттями, оскільки формальна ознака складу злочину є однією із ознак малозначного діяння. Малозначним є діяння, яке містить ознаки типової юридичної конструкції (складу злочину), проте через відсутність суспільної небезпеки злочину не є злочином.
За відсутністю події злочину - діяння не потребує кримінально-правового реагування (діяння або взагалі не вчинялось, або є результатом дій потерпілої особи, або не є результатом дій людини), а малозначне діяння містить лишеознаки конкретного злочину. Підставою звільнення від відповідальності є вчинення особою правопорушення певної категорії, а малозначне діяння не є правопорушенням.
Аналіз актів вищих органів судової влади, що здійснювала судочинство в Україні у період з 1917 до 1991 -. свідчить про те, що в судовій практиці положення про малозначність діяння ототожнювалося з відсутністю складу злочину та використовувалося для відмежування злочину від інших правопорушень. У КК України 1960р. малозначне діяння ч.2 ст.7 визначалося так: «Не є злочином дія або бездіяльність, що хоч формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки». У свою чергу, коментована ст.22 теперішнього КУпАП зазначає наступне: для застосування усного зауваження та звільнення від відповідальності не потрібно спеціального зазначення про таку можливість в акті про відповідальність за конкретний вчинок. Призначення усного зауваження здійснюється на розсуд посадової особи, що вирішує справу відповідно до оцінки нею всіх обставин провини й особи порушника. Коментована стаття не передбачає обов'язковості звільнення від адміністративної відповідальності за всі малозначні правопорушення, а передбачає лише право ухвалити таке рішення. У зв'язку з цим посадова особа зобов'язана розглянути всі обставини адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням, що може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, що це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам. Установлення в законі такого заходу впливу, як усне зауваження, дає змогу говорити про невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне. Кодекс чітко розмежовує усне зауваження й попередження: попередження є видом стягнення згідно ст.ст.24 і 26 та в санкціях статей Особливої частини КУпАП. Натомість, для застосування усного зауваження та констатації щодо звільнення особи від відповідальності - Законом навіть не вимагається спеціального зазначення про нього в акті про відповідальність за конкретний вчинок. Однак, оскільки ст.22 КУпАП чітко зазначає про можливість його застосування - воно також означає невідворотність реагування на кожне правопорушення, зокрема й малозначне, - суди визнають розмежування усного зауваження та попередження і в судових рішеннях зазвичай зазначають про закриття провадження у справі через малозначність правопорушення - що слід "обмежитись усним зауваженням" - з чого вбачається, що усне зауваження застосоване стосовно винної особи та їй роз'яснено наслідки у випадку наявності наслідків від таких дій, що встановлені в діях особи судом - про що зазначається в судових рішеннях - якими суд спочатку визнає наявність вини в діях особи та визначає форму цієї вини.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про малозначність правопорушення, вчинене гр. ОСОБА_1 , що є наявність підставою для звільнення його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням, - враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного та доказів щодо наявності умислу у ОСОБА_1 , - що були направлені на скоєння правопорушення, що вчинене з негобережності. Стягнення судового збору з підстав закриття провадження - законом не передбачено.
Керуючись ст.ст.9-11,33,40-1,173,221,283-285 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, оголосивши його у судовому засіданні. Провадження у справі закрити на підставі ст.284ч.3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя А.В. Кравцова