Номер провадження 3/754/1154/26
Справа №754/18836/25
Іменем України
25 березня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Скляренко У.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496220, 28.10.2025 о 07 год. 45 хв. в м. Києві по просп. Броварський, 3-В, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 по паркові ТЦ Леруа Марлен, у незазначеному напрямку не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості та недотримуючись безпечної дистанції здійснив зіткнення з автомобілем Nissan д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по дорозі в бік виїзду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1, 13.1 та 2.3Б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 працівниками поліції зібрані та додані до протоколу наступні докази:
- схема місця ДТП до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №496220, 28.10.2025 о 07 год. 45 хв. в м. Києві по просп. Броварський, 3-В, що сталося якою зафіксовано обставини ДТП;
- пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , надані під час складання вищевказаного протоколу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, зазначив, що він не порушував пункти ПДР, зазначені у протоколі, що також підтверджується п.п. 1,2 висновку експерта № 295/25 від 04.12.2025. На підтвердження своєї позиції надав вказаний висновок експерта.
Адвокат Олексієнко М.М. просив закрити провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 порушення п. 12.1, 2.3Б ПДР України, посилаючись на висновок експерта №295/25 за результатами проведення автотехнічного дослідження обставин та механізму ДТП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 доходжу таких висновків.
Статтею 1 КУпАП регламентовано, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст. ст. 278, 280КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні тощо.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним порушенням відповідно до ст.124КУпАП визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого 124 КУпАП, полягає в свідомих діях особи, направлених на порушення ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Преамбулою Закону України «Про дорожній рух» визначено, цей Закон визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху.
Статтею 14 вищевказаного закону передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Відповідно до вимог п. 12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до вимог п. 2.3 ПДР України «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів;
г) під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів;
ґ) не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або уповноваженим підрозділам Національної поліції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху;
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам»
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги щодо складання та змісту протоколу про адміністративне правопорушення, що є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, визначає стаття 256 КУпАП.
Згідно з положеннями цієї статті у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, відповідно до положень статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Зазначене дає підстави вважати, що діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами, не може бути беззаперечним, тобто достатнім, доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, а також достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Відповідно до протоколу 28.10.2025 о 07 год. 45 хв. в м. Києві по просп. Броварський, 3-В, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 по паркові ТЦ Леруа Марлен, у незазначеному напрямку не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості та недотримуючись безпечної дистанції здійснив зіткнення з автомобілем Nissan д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по дорозі в бік виїзду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1, 13.1 та 2.3Б ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП..
Отже, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення пунктів 12.1, 2.3 б Правил дорожнього руху.
При цьому у судовому засіданні стороною захисту було надано висновок експерта за результатами проведення авто технічного дослідження обставин та механізму ДТП № 295/25 від 04.12.2025 з п.п. 1, 2 яких вбачається, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3, п. 8.5.1 та п. 1 розділу 34 ПДР в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 та 1.34. Також в діях водія автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 8.5. 1 та п. 1 розділу 34 ПДР в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 та 1.34. Водночас в діях водія «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.3 ПДР. В діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.1, п. 13.1 та п. 2.3 б ПДР.
Пунктом 12.1 Правил дорожнього руху зазначено під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним та пункт 2.3 Правил дорожнього руху вказує, що зобов'язаний вчиняти водій для забезпечення безпеки дорожнього руху та має 8 підпунктів: а-є
Отже, проаналізувавши наявні докази у справі суд дійшов висновку, що об'єктивна сторона, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає інкримінованими ОСОБА_1 пункту 12.1 ПДР, який регулює питання обрання водіями швидкості руху транспортного засобу, як і не підтверджується, що порушення ним саме п. 12.1 ПДР знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП, а також п. 2.3 Б ПДР, який передбачає, що водій має бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
У висновку експертного дослідження не зазначено про невідповідність в діях ОСОБА_1 вимогам п. 12.1, 2.3 Б ПДР, натомість встановлено, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3, п. 8.5.1 та п. 1 розділу 34 ПДР в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 та 1.34. Також в діях водія автомобіля «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 8.5. 1 та п. 1 розділу 34 ПДР в частині виконання вимог дорожньої розмітки 1.18 та 1.34. Водночас в діях водія «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.3 ПДР. В діях водія ОСОБА_1 не вбачається невідповідності технічним вимогам п. 12.1, п. 13.1 та п. 2.3 Б ПДР.
Суд зауважує, що у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв наявність чи відсутність в їх діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП потребує встановлення причинного зв'язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв, того, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясування ступеня участі (внеску) кожного з них у спричиненні злочинного наслідку.
Причинний зв'язок в автотранспортних правопорушеннях відрізняється тим, що він встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями правил дорожнього руху й відповідними наслідками.
Стаття 124 КУпАП за способом свого викладення відноситься до бланкетних норм права, тобто її диспозиція не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші спеціальні норми законодавчих актів, у даному випадку положення Правил дорожнього руху України, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення певного пункту ПДР, котрий зазначений уповноваженою посадовою особою поліції у протоколі.
Однак, в даному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №496220 від 28.10.2025 року за ст. 124 КУпАП вказано про допущення порушення ОСОБА_1 пункту 12.1, 2.3Б ПДР, однак як встановлено у судовому засіданні волієм було порушено інші пункти ПДР. Таке викладення обвинувачення не може вважатися належним та допустимим. Формування в такий спосіб суті адміністративної справи тягне за собою порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки містить не конкретизоване звинувачення та змушує особу захищатися від непередбачуваних звинувачень.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім цього, процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача та судді і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності (див. наприклад пункти 44-45 справи «Кривошапкін проти Росії»). У зв'язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
При цьому суд звертає увагу також на те, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в межах обставин та кваліфікації дій особи, викладених у протоколі, суд не вправі перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, погіршуючи її становище.
Отже, оскільки в ході судового розгляду суддею не встановлено, що ОСОБА_1 порушені інкриміновані йому вимоги пунктів 12.1, 2.3 б ПДР та суд не вправі вийти за межі тих обставин (в розумінні обвинувачення), які не ставилися у провину ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, суд вважає необхідним провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33 ч. 2, 124, 280, 283 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", -
За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за протоколом серії ЕПР1 №496220 від 28.10.2025 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: У.В. Скляренко