ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1191/26
провадження № 2-о/753/149/26
24 березня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Сирбул О. Ф.,
секретар судового засідання: Парубець А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
20 січня 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява обґрунтована наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина. У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Сьомої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте у вчиненні вказаної нотаріальної дії їй було відмовлено у зв'язку з виявленою розбіжністю у написанні імені по-батькові ОСОБА_3 , у зв'язку з чим заявниця просить суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а остання є його донькою.
Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження провадження у справі в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.
23.03.2026 від заінтересованої особи ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
24.03.2026 від представника заявника адвоката Мартинюк М. Р. до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , у місті Костянтинівка, про що 29 квітня 1952 року зроблено запис № 761 (а. с. 21).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , у місті Костянтинівка, про що 19 серпня 1975 року зроблено запис № 927, батьком значиться ОСОБА_3 (а. с. 22).
У свідоцтві про шлюб серії НОМЕР_3 батько заявниці зазначений " ОСОБА_3 " (а. с. 23).
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області (а. с. 20).
Постановою державного нотаріуса Сьомої київської державної нотаріальної контори Конончук Т. В. від 23.10.2025 № 2780/02-31 відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки заявником на підтвердження факту родинних відносин зі спадкодавцем було надано документи, з яких неможливо довести родинні стосунки між нею та померлим батьком (а. с. 18-19).
Крім того, у матеріалах справи міститься експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/1234-п від 11.11.2022, за змістом якого українські записи імені по-батькові ОСОБА_6 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ; свідоцтво про шлюб, запис ОСОБА_3 ; довідка про причину смерті, запис ОСОБА_3 ) і ОСОБА_7 (договір дарування квартири, запис ОСОБА_3 ) та російські записи ОСОБА_8 (свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_9 ) і ОСОБА_10 (технічний паспорт на квартиру, запис російською мовою ОСОБА_9 ; свідоцтво про право власності на житло, запис російською мовою ОСОБА_9 ; розпорядження ВРЖО, запис російською мовою ОСОБА_9 ) є ідентичними в документах, наданих для експертизи (а. с. 24).
Водночас суд зазначає, що заявницею ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , уродженкою м. Костянтинівка Донецької області, не надано документ про зміну її прізвища, проте з урахуванням змісту наданої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 на ім'я гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 суд приходить до висновку, що заяву подано належною особою.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Отже, з зібраних матеріалів справи суд вважає доведеним факт спорідненості між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 .
Встановлення факту родинних відносин породить для заявниці певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту родинних відносин не існує.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Зміст ст. 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Як роз'яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення даного факту прав та інтересів третіх осіб не порушує та не пов'язано з подальшим вирішенням спору про право.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, судом достовірно встановлено та прослідковується з матеріалів справи, що заявниця ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області.
З огляду на вищевстановлене, заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 95, 229, 258, 259, 263-265, 268, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Костянтинівка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Костянтинівка Донецької області є рідним батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: