ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 760/22233/25
провадження № 2/753/1164/26
02 квітня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Цимбал І.К., при секретарі Козін В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, в порядку загального позовного провадження цивільну справу з позовом Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування шкоди,
Суть справи.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що останні перебуваючи у трудових відносинах з державним підприємством всупереч умовам колективного договору отримали доплати до заробітної плати, виплата яких не передбачена умовами останнього, що встановлено внутрішнім аудитом проведеним на підприємстві. Враховуючи наведене позивач просить стягнути з відповідачів вказані суми, оскільки у добровільному порядку відповідачі відмовились їх повернути.
Рух справи.
07.11.2025 визначено головуючого суддю.
12.11.2025 постановлена ухвала про залишення позову без руху.
25.11.2025 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2025.
10.12.2025 надійшов відзив /Т. І а.с. 149-155/.
11.12.2025 надійшов відзив /Т.І а.с. 169-175/.
11.12.2025 надійшов відзив /Т.І а.с. 213 - 214/.
11.12.2025 підготовче засідання відкладено на 22.01.2026 за клопотанням представника позивача та відповідача ОСОБА_8
16.12.2025 надійшов відзив /Т.І а.с. 222 - 226/.
22.01.2026 підготовче засідання не відбулось у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги.
18.02.2026 підготовче провадження закрито, судовий розгляд справи пизначено на 31.03.2026.
31.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
02.04.2026 ухвалено рішення.
Доводи учасників справи.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та зазначив, що накази керівника підприємства, на підставі яких були здійснені виплати не скасовані.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала з підстав зазначених у відзиві та пояснила, що не підлягають поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Крім того, посилання позивача на вимоги трудового законодавства щодо відшкодування шкоди є абсолютно безпідставними, оскільки для такого відшкодування має бути вина особи у заподіянні шкоди, пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків, що у даному випадку не має місця.
Відповідач ОСОБА_7 , просила розглянути справу у її відсутності та зазначила у відзиві про те, що вимоги позивача не визнає посилання позивача на вимоги трудового законодавства щодо відшкодування шкоди є абсолютно безпідставними, оскільки для такого відшкодування має бути вина особи у заподіянні шкоди, пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків, що у даному випадку не має місця. Крім того, накази керівника підприємства, на підставі яких були здійснені виплати не скасовані.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, тому неявка останнього не є перешкодою для розгляду справи. У відзиві ОСОБА_5 зазначив, що позовні вимог не визнає, оскільки не підлягають поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Крім того, посилання позивача на вимоги трудового законодавства щодо відшкодування шкоди є абсолютно безпідставними, оскільки для такого відшкодування має бути вина особи у заподіянні шкоди, пов'язана з невиконанням або неналежним виконанням трудових обов'язків, що у даному випадку не має місця.
Відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві, зокрема тих, що зазначені відповідачами та наведені вище, а також зазначила, що колективним договором передбачено здійснення відповідних доплат і більш того виплата останніх регламентована законом.
Відповідач ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи у відсутність останньої.
Відповідач ОСОБА_9 надала заяву про розгляд справи у відсутність останньої.
Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.
Встановлені судом обставини.
ДП «Моррічсервіс створене на підставі рішення Державної служби морського та річкового транспорту України (наказ від 30.10.2018 № 111 «Про створення державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту») з метою задоволення державних та суспільних потреб щодо створення сучасних умов обслуговування громадян, фізичних та юридичних осіб з питань надання послуг у сфері морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, діє на праві державної власності та належить до сфери управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.
У своїй діяльності ДП «Моррічсервіс» керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також Статутом ДП «Моррічсервіс». Основною метою діяльності ДП «Моррічсервіс» є отримання прибутку шляхом реалізації державної політики із задоволення державних та суспільних потреб щодо створення сучасних умов обслуговування громадян, фізичних та юридичних осіб з питань надання якісних та своєчасних послуг у сфері морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства. ДП «Моррічсервіс» здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та Статуту.
Підприємство визначає себе замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до законодавства України, а також виробничих завдань Уповноваженого органу управління. Згідно зі Статутом для закупівель товарів, робіт і послуг підприємство застосовує процедури закупівель, визначені законодавством.
Між адміністрацією підприємства та Трудовим колективом до якого належать, зокрема й відповідачі, укладено колективний договір на 2019-2024 роки (далі - колективний договір), який схвалений зборами трудового колективу, 27.09.2019 та зареєстрований в Управлінні праці та соціального захисту населення Подільською районною у місті Києві державної адміністрації за № 18 від 22.11.2019.
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з метою організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг в ДП «Моррічсервіс» було створено та затверджено склад тендерного комітету, наказ від 03.12.2019 № 106-ос.
В подальшому склад тендерного комітету змінювався у зв'язку з кадровими змінами і станом на 2021 рік членами тендерного комітету були відповідачі.
Наказом ДП «Моррічсервіс» від 24.05.2019 № 39-ос «Про встановлення доплат до посадових окладів» з метою матеріального стимулювання працівників підприємства та для компенсації збільшеного обсягу робіт, голові та членам тендерного комітету було встановлено доплату у розмірі 20% від посадових окладів працівників підприємства.
В подальшому на виконання вимог розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» з 01.01.2022 припинено діяльність тендерного комітету, наказ від 28.12.2021 № 92. Також, наказом ДП «Моррічсервіс» від 16.01.2021 № 3 (додається) було призначено Уповноважену особу з публічних закупівель - заступника начальника відділу матеріально-технічного та господарського забезпечення ОСОБА_9 та встановлено доплату за виконання обов'язків Уповноваженої особи з публічних закупівель в розмірі 5% посадового окладу.
В період з 20.10.2023 по 07.12.2023 Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України проведено внутрішній аудит діяльності Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (далі - ДП «Моррічсервіс») за 2021-2022 роки щодо оцінки ефективності системи управління діяльністю та функціонування системи внутрішнього контролю, ступеня виконання і досягнення цілей, визначених у стратегічних і річних планах, використання та збереження активів (далі - внутрішній аудит).
За результатами внутрішнього аудиту на порушення статті 15 Закону України «Про оплату праці» при визначені у Колективному договорі умов виплати доплати за виконання додаткового обсягу робіт у 2021 році голові та членам тендерного комітету, уповноваженій особі нараховувалась та виплачувалася доплата.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким він керувався.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про оплату праці», основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Пунктом 1 Додатку №1 до Колективного договору передбачено, що у випадку, якщо розмір премій в цьому Додатку не встановлений - він визначається відповідно до Положення про порядок виплати премій, надбавок, доплат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат працівникам Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту», інших положень Підприємства, чинного законодавства України або індивідуально в кожному окремому випадку.
Відповідно до пункту 2 Додатку №1 до Колективного договору, додаткова заробітна плата для всіх категорій працівників підприємства - винагорода за працю понад встановлені норми: за трудові успіхи та винахідливість, за особливі умови праці, передбачені законодавством: - доплати; - надбавки; - премії за виробничі показники; - гарантійні, компенсаційні та інші виплати, що передбачені законодавством.
Так, положення про порядок виплати премій, надбавок, доплат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат працівникам державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту», що затверджене наказом державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту від 25.02.2019 № 3-ос, передбачає, що працівникам, які виконують збільшений обсяг робіт, суміщають професії (посади) та виконують роботу тимчасово відсутніх працівників встановлюється доплата до посадових окладів.
Відповідно до розділу X Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції чинній на момент включення відповідачів до тендерного комітету, установлено, що до 01.01.2022 року: замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель. Замовник має право визначити тендерний комітет (комітети), за умови що кожен із них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Для цілей цього Закону тендерний комітет - це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом. Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об'єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет у разі створення затверджуються рішенням замовника. До складу тендерного комітету входять не менше п'яти осіб. У разі якщо кількість службових (посадових) осіб у штатній чисельності працівників замовника є меншою, ніж п'ять осіб, до складу тендерного комітету мають входити всі службові (посадові) особи замовника. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова. Голова тендерного комітету призначається замовником, організовує роботу комітету та несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій. Не можуть входити до складу тендерного комітету та/або визначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Примірне положення про тендерний комітет затверджується Уповноваженим органом.
Відповідно до ст.97 КЗпП, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Як зазначено вище, положення про порядок виплати премій, надбавок, доплат та інших заохочувальних та компенсаційних виплат працівникам державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту», що затверджене наказом державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту від 25.02.2019 № 3-ос, передбачає, що працівникам, які виконують збільшений обсяг робіт, суміщають професії (посади) та виконують роботу тимчасово відсутніх працівників встановлюється доплата до посадових окладів.
Разом з тим, відповідно до пункту 3.9 колективного договору визначено, що підприємство може виплачувати додаткову заробітну плату, а також здійснювати виплати надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги та інші заохочувальні і компенсаційні виплати згідно з додатком 1 до цього договору, а також з урахуванням відповідних положень підприємства.
Додатком № 1 до колективного договору визначено порядок виплати працівникам підприємства додаткової заробітної плати, надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (далі - порядок).
Пунктом 2.1 порядку визначено, що адміністрація виплачує працівникам доплату за збільшений обсяг робіт, які суміщають професії (посади) та виконують роботи тимчасово відсутніх працівників у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього працівника. При тимчасовому суміщенні доплата нараховується на тарифну ставку (посадовий оклад) за основною посадою працівника.
Оскільки встановлення та виплата доплат є виключною компетенцією ДП «Моррічсервіс», позивач добровільно, самостійно і без примусу, в межах своєї дискреції на виконання Закону України «Про публічні закупівлі», встановив доплату, що передбачена положенням, яким регулюється розмір премій, виплату додаткової заробітної плати, виплати надбавки за вислугу років, матеріальної допомоги та інших заохочувальні і компенсаційні виплат та передбачена умовами колективного договору.
Враховуючи наведене, суд вважає хибними висновки про те, що відповідні доплати відповідачам були здійснені всупереч умовам колективного договору. Крім того, накази керівника підприємства, які були підставою для здійснення відповідних виплат не скасовані та є чинними.
Також, відповідно до ст. 1215 ЦК України заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача не підлягають поверненню. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 у справі № 501/2500/15-ц (провадження № 61-4504св18), зокрема зазначено, що ст.1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.». Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 22.01.2014, справа № 6-151цс13, та від 02.07.2014, справа № 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07.03.2018, справа № 517/186/17, від 28.03.2018, справа № 173/166/17, від 03.05.2018, справа № 473/2859/17.
Згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп'ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.
Крім того, підставою позову ДП «Моррічсервіс» зазначає ст. 136 КЗпП, яка передбачає, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. В інших випадках покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду.
Так, відповідно до ст. 130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Згідно ст. 132 КЗпП, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Статтею 135-3 КЗпП встановлено, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.
Відповідно до ст. 138 КЗпП, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є не пошкодження працівниками майна, а є нарахування заробітної плати, отже посилання позивача на ст.136 КЗпП є безпідставними.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, стаття 81 ЦПК України.
Позивач посилається на аудиторський звіт, однакостаній не встановлюю шкоду в розумінні КЗпП та не є актом перевірки Держаудитслужби, який би мав презумпцію правильності. Аудиторський звіт носить лише рекомендаційний характер і не може бути самостійним доказом шкоди або вини працівника. Разом з тим, позивачем не надано і доказів щодо розподілу відповідальності, адже не зазначено в якому розмірі кожен з відповідачів нібито завдав шкоду ДП «Моррічсервіс».
Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність, доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 137, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Сервісний центр морського та річкового транспорту» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про відшкодування шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: