Справа № 706/1968/25
2/706/341/26
(заочне)
02 квітня 2026 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» через свого представника - Столітнього Михайла Миколайовича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5197205 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким товариство зобов'язалося надати клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За погодженими сторонами умовами сума кредиту склала 25 000 грн; строк кредитування - 360 днів: із 23.12.2024 по 18.12.2025; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів.
Грошові кошти перераховані відповідачу на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору № 5197205.
Факт успішного перерахування коштів на картку відповідача підтверджено листом ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
На підставі укладеного 31.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Договору факторингу № 31/07/2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 84 406,81 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 24162,49 грн, заборгованість за процентами - 47 744,32 грн, штрафні санкції - 12 500 грн.
Оскільки станом на дату укладення Договору факторингу строк дії Договору № 5197205 не закінчився, позивач нарахував відповідачу за період із 01.04.2025 по 18.12.2025 (140 календарних днів) проценти за стандартною процентною ставкою - 0,95% в день, що становить 32 135,60 грн.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2025 №251124/1 змінено назву товариства на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», на користь якого позивач і просить стягнути заборгованість у зальному розмірі 116542,41 грн.
Постановленою 12.01.2026 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію, що містить банківську таємницю: щодо емітування на ім'я відповідача банківської картки та зарахування на неї коштів.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з'явився, у поданій до суду позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 02.04.2026 постановлено провести заочний розгляд справи.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.
Судом встановлено, що 23.12.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно - телекомунікаційної системи товариства укладено Договір №5197205 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами Договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 25 000 грн строком на 360 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
У пункті 1.4.1 Договору сторони погодили, що за користування кредитом нараховується проценти за стандартною фіксованою ставкою - 0,95 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору.
Укладений договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 80064 та складається з Договору про надання споживчого кредиту від 23.12.2024, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорта споживчого кредиту.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів в сумі 25 000 грн на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією про переказ коштів від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 449-0108 від 01.08.2025.
Належність картки № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 та зарахування на неї 23.12.2024 коштів в сумі 25 000 грн підтверджено листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 27.01.2026 за № 20.1.0.0.0/7-260123/51459-БТ, що наданий на виконання ухвали суду про витребування доказів.
Із розрахунку заборгованості за договором № 5197205 від 23.12.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, наданого позивачем, убачається, що відповідачу відсотки нараховувалися за ставкою 0,95% в день. Відповідач ОСОБА_1 на виконання умов договору сплатив первісному кредитору 7 524,95 грн, з яких: 837,51 грн зараховано на погашення тіла кредиту, 4187,44 грн - на погашення процентів та 2500 грн - на погашення комісії.
Таким чином, станом на 31.07.2025 заборгованість за кредитним договором № 5197205 склала 84 406,81 грн, у тому чисі: 24 162,49 грн - заборгованість за тілом кредиту, 47744,32 грн - заборгованість за процентами та 12 500 грн - за штрафними санкціями.
Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 Договору № 5197205 від 23.12.2024 передбачено, що ТОВ «Лінеура Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта, але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.
На підставі укладеного 31.07.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» договору факторингу № 31/07/2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 23.12.2024 №5197205 у сумі 84 406,81 грн.
Рішенням єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2025 №251124/1 змінено назву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Згідно укладеного Договору факторингу № 31/07/2025 позивач нарахував відповідачу за період із 01.08.2025 по 18.12.2025 (140 календарних днів) проценти за стандартною процентною ставкою - 0,95 %, що становить: 25 000 грн * 0,95% * 140 календарних дні = 32135,60 грн
Відповідач у судові засідання не з'явився, заперечень щодо укладення 23.12.2024 Договору №5197205, отримання в кредит коштів в розмірі 25 000 грн та доказів виконання обов'язків за договором не надав.
За приписами статті 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір № 5197205 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 23.12.2024 укладено відповідачем із первісними кредиторами в електронній формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»)
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
За приписами статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій статті 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (частина перша статті 642ЦК України).
ТОВ «Лінеура Україна» проінформувало боржників, у тому числі, відповідача у справі, про відступлення прав вимоги за Договором шляхом розміщення відповідної інформації в особистому кабінеті боржника та шляхом відправлення смс - повідомлення на його фінансовий номер телефону.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5197205 від 23.12.2024 укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам статей 6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України. На виконання вимог частини першої статті 638 ЦК України сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов правочинів, у зв'язку з чим вони відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
Приписами статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень пункту 1 частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями частини першої статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вищевказаний договір про надання кредиту та договір факторингу не були визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому у відповідності до положень статей 6, 204, 627, 629, 1083 ЦК України є правомірними, чинними та обов'язковими для виконання.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання умов кредитного договору відповідачем, який був ознайомлений з умовами користування отриманими ним кредитними коштами та знав про умови щодо сплати процентів.
Отже, за відсутності доказів повного погашення заборгованості, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та проценти за користування кредитними коштами.
Щодо стягнення з відповідача 12 500 грн штрафу/неустойки, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
При цьому пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні, у зв'язку із збройною агресією російської федерації, запроваджено воєнний стан, який неодноразово продовжено та він триває до даного часу.
Оскільки заборгованість за неустойкою у сумі 12 500 грн відповідачу нарахована в період дії воєнного стану, правових підстав для її стягнення суд не вбачає.
Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов'язаних з правовою допомогою, суд виходить із такого.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами частин першої п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Звертаючись з позовною заявою до суду представник позивача Столітній М.М. зазначав про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Дослідженням наданих на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу доказів, суд встановив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. укладений Договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року. Повноваження адвоката підтверджені Ордером на надання правничої допомоги.
24.11.2025 сторони підписали заявку №14263 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 про надання правової допомоги щодо стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 5197205 від 23.12.2024.
Відповідно до Акту №14263 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 22.12.2025 згідно Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року загальна сума гонорару складає 10 000 грн. Акт містить види виконаних робіт, ідентичні видам робіт, що зазначені в рахунку на оплату.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності сторін, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 5 000 грн.
З урахуванням усіх наведених аргументів, що мають значення для вирішення цього правового питання, такий розмір, на думку суду, буде об'єктивним та справедливим.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги частково на суму 104 042,41 грн із загальних 116 542,41 грн, частка задоволених позовних вимог становить 89,27 %.
Тоді з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 2 162,47 грн (2 422,40 грн * 89,27%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 264, 265, 280 - 284, 289, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5197205 від 23.12.2024 у розмірі 104042 (сто чотири тисячі сорок дві) гривні 41 копійку.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 2 162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 47 копійок та 5 000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ - 44559822, місцезнаходження: вул. Набережно - Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА