Справа №705/2570/22
2/705/88/26
31 березня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Піньковського Р.В.
при секретарі Заповітряній Д.В.
за участю
представника третьої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
У провадженні суду перебувають матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна, та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
На адресу суду від законного представника неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , надійшла заява про залучення правонаступника в зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_2 . У заяві просить залучити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до участі у справі як правонаступника померлої позивачки, оскільки ОСОБА_6 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 .
Крім того, від представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна, а також продовження розгляду в частині позовних вимог третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
У підготовче засідання законний представник неповнолітнього ОСОБА_7 та представник ОСОБА_6 - адвокат Маляр С.А. не з'явилися, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляли.
Представник третьої особи - адвокат Кур'ян К.І. в підготовчому засіданні вважала що правовідносини в даній справі не передбачають правонаступництва прав та інтересів померлого позивача, щодо залучення правонаступника покладалася на розсуд суду. Крім того, представник третьої особи підтримала заяву про закриття провадження та просила суд закрити провадження по справі в частині первісного позову ОСОБА_2 оскільки, на її думку, права позивачки в справі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є нерозривно пов'язаними з особою, а тому правонаступництво такі відносини не передбачають.
Інші особи, які беруть участь у розгляді справи, в підготовче засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомляли, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Вирішуючи питання щодо залучення до участі у справі процесуального правонаступника померлої сторони, визначальним для суду є з'ясування обставин щодо допустимості у спірних правовідносинах правонаступництва.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідносинах, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). До такого правового висновку дійшов Верховний суд у складі судової палати Касаційного господарського суду в постанові від 13.04.2021 року у справі № 910/11702/18.
Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво за померлою особою може мати місце у випадку спадкування іншою особою майнових прав померлого у відносинах, щодо яких виник спір.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Зміна суб'єктного складу учасників спору можлива в порядку процесуального правонаступництва або заміни неналежної сторони.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про встановлення факту її проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зі ОСОБА_8 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також просила визнати за нею право власності на нерухоме майно.
Позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і станом на час її смерті факт, який вона просила встановити судом не був встановлений та за ОСОБА_2 право власності на зазначене в позові майно визнано не було.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі № 910/1972/17, за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
За встановлених обставин та з урахуванням зазначених вимог закону суд вважає, що підстави правонаступництва померлого позивача в даній справі відсутні оскільки, хоча неповнолітній ОСОБА_6 і прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 не набула статусу особи, яка проживала зі спадкодавцем ОСОБА_8 однією сім'єю як чоловік та жінка та не набула прав власності на майно, які можливо було б спадкувати, тобто відсутнє встановлення суб'єктивного її права, тому твердження заявника ОСОБА_7 щодо правонаступництва ОСОБА_6 прав позивача у правовідносинах, що склались між сторонами в даній справі, є помилковим.
Оскільки суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_7 та залучення правонаступника позивача в даній справі.
Разом із цим суд роз'яснює заявнику право на звернення до суду з окремим позовом для захисту порушеного права.
Вирішуючи заяву представника третьої особи про закриття провадження по справі, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом про смерть № 1302 від 07 жовтня 2023 року, виданим Уманським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва судом було відмовлено в залученні правонаступника позивача.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна слід закрити на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Разом із цим, оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_5 не відмовляється від позовних вимог до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, то в цій частині провадження по справі слід продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 52, 55, 240, 255, 258-260, 353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви законного представника неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_7 про залучення правонаступника - відмовити.
Провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання права власності на частину майна - закрити.
Продовжити розгляд справи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення чи складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р. В. Піньковський