Справа № 703/5650/24
6/703/44/26
02 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Криви Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про поворот виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
22.10.2024 ТОВ «Він Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
14.01.2025 заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованість за кредитним договором у сумі 34365 грн 81 коп., судовий збір у сумі 2422,40 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн, а всього 41788,21 грн.
28.07.2025 представник відповідачки Калінін С.К звернувся до суду із заявою про перегляд вищезазначеного рішення.
20.08.2025 ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області заочне рішення у даній справі було скасовано, призначено судовий розгляд справи.
02.12.2025 рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області у задоволенні позову ТОВ «Він Фінанс» було відмовлено повністю.
09.03.2026 представником відповідачки адвокатом Калінін С.К. подана заява про поворот виконання рішення, посилаючись на ті обставини, що після ухвалення Смілянським міськрайонним судом Черкаської області заочного рішення про задоволення позову ТОВ «Він Фінанс» до ОСОБА_1 , з останньої було стягнуто на користь позивача41 788,21 грн.
Враховуючи, що підставою отримання позивачем грошових коштів в розмірі 41788,21 грн був виконавчий листа № 703/5650/24, виданий 14.01.2025 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області на підставі заочного рішення, яке було скасовано, то вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню сума в розмірі 41788,21 грн.
В судове засідання учасники справи не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про поворот виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.444 ЦПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з ч.5 ст.444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
За змістом ч.6 ст.444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.
Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.
Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі. За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.
Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.
З системного тлумачення вищевказаного положення закону випливає, що порядок та процедура повороту виконання рішення стосується саме правовідносин, які склалися внаслідок виконання рішення суду, прийнятого в межах однієї справи. Можливість повороту виконання допускається за наявності обов'язкової умови скасування (визнавши його нечинним) рішення судами вищих інстанцій.
Особливістю ухвал суду щодо повороту виконання рішення є те, що вони приймаються на стадіях виконання судового рішення.
Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання заочного рішення суду від 14 січня 2025 року, державним виконавцем ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) 19 червня 2025 було відкрито виконавче провадження № 78384992 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Він Фінанс» заборгованості у загальній сумі 41788,21 грн.
27 червня 2025 року державним виконавцем ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) виконавче провадження № 78384992 було закрито у зв'язку з його виконанням.
Згідно інформації ВДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального міністерства юстиції України № 9832/20.13-43 від 05.02.2026, 27.06.2025 з рахунку боржника ОСОБА_1 платіжним дорученням списано кошти на депозитний рахунок Відділу в сумі 45967,03 грн, з яких перераховано на рахунок стягувача ТОВ «Він Фінанс» борг в сумі 41788,21 грн та кошти в сумі 4178,82 грн перераховано на користь держави згідно постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 19.06.2025.
За вказаних обставин, зважаючи на вищенаведені положення законодавства, те, що заявником надані докази на підтвердження виконання рішення суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви адвоката Калініна С.К., поданої в інтересах ОСОБА_1 про поворот виконання рішення.
Окрім того, у заяві про поворот виконання рішення, адвокат Калінін С.К. просив стягнути з ТОВ «Він Фінанс» витрати по оплаті послуг Адвокатського бюро «Калінін і Партнери» за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 6000,00 грн.
ТОВ «Він Фінанс» у своїй письмовій заяві заперечував про стягнення витрат на правничу допомогу.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 756/15736/18.
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18).
Суд зазначає, що в матеріали справи надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт № 817 наданих послуг від 08.12.2025; ордер на надання правничої допомоги.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України») зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц також зауважено, що подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.
Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд зазначає, що розмір гонорару адвоката встановлений у фіксованому розмірі, водночас, із зазначенням детального опису робіт (обсягу правової допомоги).
Суд також ураховує, що для підготовки заяви про поворот виконання рішення, на думку суду, адвокату не потрібно було опрацьовувати велику кількість законодавчих актів, які підлягають застосуванню з огляду на зміст заяви, не передбачають складності та витрати значної кількості часу.
А тому суд констатує, що визначений в наданих представником відповідача документах розмір витрат є завищеним та не відповідає складності справи, витраченому адвокатом часу та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги характер спірних правовідносин, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних ним робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, виходячи із засад розумності та справедливості, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу, понесені ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню в розмірі 2000 гривень.
Керуючись ст. ст. 444, 260, 261 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про поворот виконання рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Допустити поворот виконання рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 січня 2025 року у цивільній справі № 703/5650/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 41788,21 грн., стягнутих на підставі виконавчого листа № 703/5650/24, виданого 14.01.2025, на підставі заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2025 року у цивільній справі № 703/5650/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у сумі 2000,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Сторони у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, 04112, ЄДРПОУ 38750239;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя: Ю.В. Крива