Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/450/26
Провадження № 2/711/1028/26
заочне
13 лютого 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -
Позивач ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.01.2025 о 13 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Короленківська, 4, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 .
За фактом ДТП між його учасниками було складено електронний європротокол, відповідно до якого винуватцем ДТП є водій автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , який під час виїзду з місця стоянки/ під час відкривання дверей, здійснив зіткнення з «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 .
Як зазначено, на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в АТ «СК «АРКС» Договором страхування наземного транспорту «Все включено» Оферта № 0321093а4ка від 17.12.2024.
Власник пошкодженого автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 08.01.2025. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля визнано страховим випадком, у зв'язку з чим, на підставі: акт огляду транспортного засобу від 08.01.2025; рахунку № 1112532 від 14.01.2025; Страхового Акту № : ARX4365327 від 22.01.2025; розрахунку страхового відшкодування, АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 84329 грн. 73 коп.
У позовній заяві також вказано, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, власник автомобіля «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ "НАСК "ОРАНТА" полісом № ЕР219145051 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснили виплату страхового відшкодування в розмірі 55306 грн. 18 коп. (страхове відшкодування з урахування зносу автомобіля засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 ).
Позивач також зазначає, що між АТ «СК «АРКС» та ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 21.02.2025 та Додаток № 1 до Угоди від 21.02.2025, згідно з якою розмір страхового відшкодування становить 60115 грн. 41 коп., а узгоджений між сторонами розмір страхового відшкодування складає 55306 грн. 18 коп. Отже, згідно вказаного вище, позивач вважає, що він отримав право вимоги на таке відшкодування.
Враховуючи зазначені вище обставини, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24 214 грн. 32 коп. (84 329 грн. 73 коп. - 60 115 грн. 41 коп. = 24 214 грн. 32 коп.) та понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп.
Ухвалою суду від 26.01.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. До того ж, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
Відзив на позовну заяву не подано.
У судове засідання представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку. Водночас, 09.02.2026 до суду надійшло письмове клопотання представника позивача - адвоката Сечка С.В. про розгляд справи без участі представника Товариства.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за відомим зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 223, 130, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.01.2025 о 13 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Короленківська, 4, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та транспортного засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
За фактом означеної дорожньо-транспортної пригоди між його учасниками було складено електронний європротокол від 04.01.2025, згідно з яким винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є водій автомобіля Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , який під час виїзду з місця стоянки / під час відкривання дверей, здійснив зіткнення з «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 .
За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , - автомобіль «Volkswagen Tiguan», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 . Крім того, за даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , - автомобіль «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 .
Судом також встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди (04.01.2025) майнові інтереси власника автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в АТ «СК «АРКС», згідно з Договором страхування наземного транспорту «Все включено» Оферта № 0321093а4ка від 17.12.2024. Предметом даного Договору є передача страхувальником ( ОСОБА_2 ) за плату ризику пов'язаного з об'єктом страхування, страховику (АТ «СК «АРКС») на умовах визначених цим Договором. Об'єктом страхування є майно (марка, модель: Ford Mustang; реєстраційний номер: НОМЕР_5 ).
08.01.2025 власник пошкодженого автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_2 звернувся у АТ «СК «АРКС» із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, згідно з Договором страхування наземного транспорту «Все включено» Оферта № 0321093а4ка від 17.12.2024.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , 08.01.2025 проведено його огляд, про що складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) та отримано рахунок № 1112532 від 14.01.2025, відповідно до якого вартість ремонту автомобіля «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 84329 грн. 73 коп.
На підставі зібраних документів та заяви про виплату, яка подана власником пошкодженого транспортного засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , АТ «СК «АРКС» складено розрахунок страхового відшкодування та страховий акт № ARX4365327 від 22.01.2025 на суму 84329 грн. 73 коп.
АТ «СК «АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування, згідно з актом № ARX4365327, в розмірі 84 329 грн. 73 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1112292 від 23.01.2025.
Крім того, як уже зазначалось вище, винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 04.01.2025 о 13 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Короленківська, 4, є відповідач ОСОБА_1 , а його цивільно-правова відповідальність, на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА», згідно з полісом серії ЕР № 219145051 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Між АТ «СК «АРКС» та ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 21.02.2025 та Додаток № 1 до Угоди від 21.02.2025, відповідно до якої розмір страхового відшкодування становить 60 115 грн. 41 коп., а узгоджений між сторонами розмір страхового відшкодування складає 55306 грн. 18 коп.
ПАТ "НАСК "ОРАНТА" виплатило АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування, з урахування зносу автомобіля засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 55306 грн. 18 коп. (призначення платежу: стр.вiдшк. зг.регр.вимоги № 2207/18/ЦВ вiд 17.02.2025, без ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією № 11326 від 24.02.2025.
Враховуючи вказані вище обставини, АТ «СК «АРКС» отримало право вимоги на таке відшкодування.
Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі викладених вище фактичних обставин, мають таке правове регулювання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України)
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Цивільне процесуальне законодавство закріплює положення щодо того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази для суду не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У ч. 2 ст. 16 ЦК України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За нормами статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою (постанова ВС від 22.01.2019 у справі №676/518/17).
Відповідно до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Частина друга статті 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з положеннями статті 11 ЦК України, заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.024 № 3720-IX, який введено в дію з 01.01.2025, регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.
За положеннями ст. 5 цього Закону, страховим випадком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб.
Відповідно до статті 6 цього Закону, укладаються договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів: 1) договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування); 2) договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє на території держав - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", зазначених і не викреслених у страховому сертифікаті "Зелена картка" (далі - міжнародний договір страхування).
Умови та строк дії укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності передбачені у статті 11 згаданого Закону.
За обставин цієї справи винуватцем у дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав механічних пошкоджень, є відповідач, що під сумнів сторонами не ставиться.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Пунктом 69 частини 1 статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством. Крім того, за п. 50 ч. 1 ст. 1 цього Закону, передбачено, що страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.
Відповідно до п.п. 3, 10 ч.1 ст. 4 цього Закону, до класів страхування іншого, ніж страхування життя, належать, зокрема клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу); клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника).
Загальні умови, вимоги до договору страхування, а також предмет договору і об'єкт страхування визначені у ст. 89 Закону України «Про страхування». Положення стосовно сторін договору страхування та інших осіб передбачені у ст. 90 цього Закону.
Відповідно до ст. 97 згаданого Закону, договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію. Договір страхування життя може бути укладений шляхом складання одного документа (договору страхування), який підписується сторонами, або шляхом обміну листами, документами, які підписуються стороною, що їх надсилає. У разі подання страхувальником письмової заяви за формою, встановленою страховиком, про намір укласти договір страхування такий договір може бути укладений шляхом надсилання страхувальнику відповідної переддоговірної інформації і документів та видачі страхувальнику страхового свідоцтва (поліса) , що не містить розбіжностей з поданою заявою, крім випадків, якщо страхувальник надав на це попередню згоду у заяві. Страхувальник має право відмовитися від договору страхування, якщо поліс містить розбіжності із заявою, протягом 45 днів з дня його отриманняя а страховик зобов'язаний повернути отримані кошти за таким договором у повному обсязі.
Договором страхування визначається перелік документів, що підтверджують факт та обставини настання страхового випадку і розмір заподіяної шкоди (збитку), а також форма, спосіб та порядок подання таких документів, якщо інше не передбачено законодавством України. Обов'язок підтвердження факту настання події, яка може бути визнана страховим випадком за договором страхування, покладається на страхувальника або іншу особу, визначену договором страхування. У разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства (ч.ч. 1-4 ст.102 згаданого Закону).
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування», страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов'язанні (потерпілий) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов'язку завдавача шкоди з відшкодування останньої.
Згідно зі статтею 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов'язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов'язанні, в межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Суброгація (subrogation) - це перехід до страховика на підставі відповідного акту права вимоги, яке страхувальник має щодо особи, винної у збитках. Це правило поширюється на страховика лише на суму фактично виплаченого ним страхового відшкодування (передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми). З латинської термін «суброгація» перекладається як «заміщення, обрання взамін». Суброгація випливає безпосередньо із закону і не потребує підтвердження договором страхування. Доказами наявності у страховика права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, є договір страхування і документ, який підтверджує виплату страхового відшкодування. Основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди та у зв'язку з яким було виплачено страхове відшкодування і заміну в ньому кредитора.
До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Тобто, суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та положення Закону України «Про страхування» (в редакції, чинній на час виниклих правовідносин).
Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого деліктного зобов'язання. У такому разі, страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 в справі № 910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 в справі № 910/2603/17.
Вирішуючи цей спір, судом достеменно встановлено, що на підставі страхового акта № ARX4365327 від 22.01.2025 та розрахунку суми страхового відшкодування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок потерпілої особи у розмірі 84329 грн. 73 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1112292 від 23.01.2025.
Слід зазначити, що відповідачем не оспорюються вказані розрахунки та розмір виплат.
Між АТ «СК «АРКС» та ПАТ "НАСК "ОРАНТА" було укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 21.02.2025 та Додаток № 1 до Угоди від 21.02.2025, відповідно до якої розмір страхового відшкодування становить 60 115 грн. 41 коп., а узгоджений між сторонами розмір страхового відшкодування складає 55306 грн. 18 коп.
Так, ПАТ "НАСК "ОРАНТА" виплатила АТ «СК «АРКС» страхове відшкодування, з урахування зносу автомобіля засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 55306 грн. 18 коп. (призначення платежу: стр.вiдшк. зг.регр.вимоги № 2207/18/ЦВ вiд 17.02.2025, без ПДВ), що підтверджується платіжною інструкцією № 11326 від 24.02.2025.
Оскільки, розмір витрат АТ «СК «АРКС» на виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу «Ford Mustang», державний номерний знак НОМЕР_2 , АТ «СК «АРКС», складає 84329 грн. 73 коп., при цьому ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (цивільно-правова відповідальність у якій була застрахована винуватцем дорожньо-транспортної пригоди) погодила розмір страхового відшкодування в сумі 60 115 грн. 41 коп., то залишок коштів, що підлягають стягненню з відповідача, складає 84329 грн. 73 коп. - 60 115 грн. 41 коп. = 24 214 грн. 32 коп.
Таким чином, АТ «СК «АРКС» має право вимоги до винуватця дорожньо-транспортної пригоди - відповідача у справі, ОСОБА_1 . Крім того, встановлені судом обставини дають підстави вважати, що саме відповідач у справі повинен сплатити до страхової компанії грошові кошти, які останньою були сплачені потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, - необхідно стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 24214 грн. 32 коп.
При цьому, слід зазначити, що відповідач не скористався правом подати відзив на позов та докази на спростування доводів позивача.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп., з урахуванням норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору), що підтверджується платіжним документом № 1186416 від 14.01.2026.
Таким чином, оскільки позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі - 2662 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-84, 141, 259, 268 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (код ЄДРПОУ 20474912, м. Київ, вул. Іллінська, 8) грошові кошти у розмірі 24214грн. 32коп., а також судовий збір у розмірі 2662грн. 40коп., а всього - 26876грн. 72коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складений 09.03.2026.
Головуючий суддя С.М. Позарецька