Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3308/26
Номер провадження 1-кс/711/1091/26
02 квітня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження №12026250000000069, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України, про накладення арешту на майно, -
Заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , по матеріалам кримінального провадження №12026250000000069, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України, про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, в період часу з 24 лютого 2026 року по 31 березня 2026 року, під час особистих зустрічей із ОСОБА_6 , вимагав та одержав від останнього неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, за здійснення впливу на прийняття рішення посадовими особами експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що знаходиться у м. Києві, щодо встановлення групи інвалідності на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, які відповідно до Примітки до ст.369-2 КК України та ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», є особами, уповноваженою на виконання функцій держави, та які мали скласти та видати медичні документи щодо встановлення групи інвалідності ОСОБА_6 , усупереч положень чинного законодавства, чим вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
24.02.2026, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не представилось за можливим, ОСОБА_5 у ході телефонної розмови з ОСОБА_6 з використанням мобільного застосунку WhatsApp запропонував останньому спосіб зняття з військового обліку у зв'язку зі станом здоров'я, шляхом підготовки медичних документів.
Надалі, 25.02.2026 ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_5 , а також медичних працівників, звернувся до працівників Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення та почав діяти під контролем правоохоронних органів.
У подальшому, 25.02.2026, близько 18.00 год., у ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , з використанням мобільного застосунку WhatsApp, ОСОБА_5 повідомив, що оптимальним варіантом для ОСОБА_6 буде оформлення 2 групи інвалідності, що буде коштувати 10 000 доларів США.
Після цього, 05.03.2026, близько 11.00 год., за попередньою домовленістю ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_6 на автовокзалі м. Городище Черкаського району, Черкаської області, де у ході розмови ОСОБА_5 висунув ОСОБА_6 вимогу щодо надання йому грошових коштів у сумі 10 000 доларів США двома частинами по 5000 доларів США, при цьому друга частина мала бути передана після оформлення необхідних медичних документів, що підтверджують групу інвалідності. Дані медичні документи ОСОБА_6 після їх отримання мав подати до пенсійного фонду для внесення даних до електронного реєстру та видачі пенсійного посвідчення. Після цього останній отримає можливість виїхати за межі України.
У подальшому, 08.03.2026, близько 10 год., у ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , з використанням мобільного застосунку WhatsApp, ОСОБА_5 повідомив, що ОСОБА_6 потрібно буде передати медичні довідки, що підтверджують хвороби останнього, копію паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду, а також при особистій зустрічі частину грошових коштів у сумі 5 000 доларів США. Далі ОСОБА_5 у ході розмови зазначив, що за свою роботу йому окремо від озвученої суми потрібно буде передати 500 доларів США. Після цього, 11.03.2026 ОСОБА_6 відправив ОСОБА_5 копії своєї медичної карти до відділення №7 «Нової Пошти» у м. Бровари Київської області.
Після цього, 13.03.2026, близько 10 год. 25 хв., у ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , з використанням мобільного застосунку WhatsApp, ОСОБА_5 повідомив, що через медичну комісію у м. Києві, яка раніше називалась МСЕК, йому буде призначена група інвалідності, після чого його знімуть з військового обліку. Тоді ж, ОСОБА_5 висунув ОСОБА_6 вимогу у наданні частини грошових коштів у сумі 5 500 доларів США, з яких 5000 доларів США це грошові кошти, потрібні для початку виготовлення медичних документів, а 500 доларів США - за роботу ОСОБА_5 . Решту коштів у сумі 5 000 доларів США потрібно буде передати ОСОБА_5 коли будуть виготовлені медичні документи для отримання групи інвалідності.
Надалі, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про незаконність своїх дій, 31.03.2026, близько 11 год. 50 хв., перебуваючи в салоні автомобіля JEEP COMPASS, р.н. НОМЕР_1 , біля автостанції м. Сміла, що за адресою: Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Незалежності, 111, зустрівся з ОСОБА_6 , де отримав від нього раніше обумовлену суму неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів на загальну суму 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) доларів США, за здійснення впливу на службових осіб експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, розташованої у м. Києві з метою складання та видачі медичного документу про встановлення ОСОБА_6 ІІ групи інвалідності, після чого ОСОБА_5 був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення, у порядку ст.208 КПК України, а його протиправна діяльність була припинена.
31.03.2026 о 12.05 годині ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затриманий в порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
31.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7124080400:01:001:1086 площею 1,8 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1024857171240).
Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить легковий автомобіль JEEP COMPASS, р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 .
Разом з цим, слідчий вказує, що у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майни, як виду покарання.
Санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, а тому слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про накладення на майно підозрюваного ОСОБА_5 арешту із забороною розпоряджатися будь-яким чином цим майном.
На підставі клопотання слідчого, враховуючи положення ч.2 ст.172 КПК України, розгляд клопотання про арешт майна проводився без повідомлення власника майна - підозрюваного ОСОБА_5 .
До початку судового розгляду від слідчого ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, при цьому клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Згідно з вимогами ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття слідчого, прокурора та інших зацікавлених осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
Положеннями ч.4 ст.107 КПК України визначено, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вказаних обставин, слідчий суддя повважав за можливе розгляд клопотання проводити у відсутність учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.
Дослідивши клопотання слідчого, погоджене прокурором, та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що слідчими СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12026250000000069, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченихч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України.
31.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - в одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Санкція ч.3 ст.369-2 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 7124080400:01:001:1086 площею 1,8 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1024857171240).
Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить легковий автомобіль JEEP COMPASS, р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 .
За змістом ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Нормами ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Враховуючи те, що слідчим та прокурором доведено, що вищезазначене майно належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а санкція статті в якій підозрюється останній, передбачає покарання у виді конфіскації майна, а тому з метою збереження майна для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, а також дієвості кримінального провадження, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, на думку слідчого судді, на вказане майно необхідно накласти арешт із встановленням заборони розпорядження ним, оскільки незастосування вказаного заходу, на переконання слідчого судді, з урахуванням обставин і характеру розслідуваного кримінального правопорушення, може призвести до відчуження вказаного майна, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст.175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), а саме на:
- земельну ділянку з кадастровим номером 7124080400:01:001:1086, площею 1,8 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1024857171240);
- легковий автомобіль JEEP COMPASS, р.н. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , встановивши заборону розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1