Справа № 702/143/26
Провадження № 2/702/365/26
про витребування доказів
02.04.2026 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Барської Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Возної В.В.,
представник позивача, відповідач не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває вищезазначена справа.
Заявлена вимога обґрунтована тим, що ТОВ «ФК» Джобер» надав відповідачу ОСОБА_1 банківські послуги, а відповідач в порушення умов договору не здійснює повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 13965,90 грн.
Як стверджує позивач, між ТОВ «ФК» Джобер» та ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» укладений Договір відступлення права вимог №1-30/11/2023, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до відповідача на вказану суму.
Постановленою 23.02.2026 ухвалою у справі відкрите спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився в тексті позовної заяви клопотав про розгляд справи за його відсутності, а, у випадку неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за зареєстрованим місцем свого проживання, жодних заяв чи клопотань не подавав.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем на обґрунтування заявлених вимог матеріали справи, суд встановив, що позовна вимога носить матеріальний характер і позивач просить стягнути на його користь заборгованість за Договором кредитування.
Однак, всупереч вимог п.3 частини 3 ст. 175 ЦПК України , звертаючись до суду із зазначеними вище вимогами, позивач до позовної заяви не додав обґрунтований розрахунок сум, які просить стягнути на його користь.
У доєднаній до позовної заяви виписці з особового рахунку за Кредитним договором №718326 відсутні відомості про строк, упродовж якого нараховувалися відсотки за користування кредитом, та застосовану позивачем відсоткову ставку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас, ч.7 ст. 81 ЦПК України унормовує, що суд витребовує докази у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства.
Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин спору є необхідність у витребуванні у позивача детального розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 .
Судове засідання слід відкласти у зв'язку з зазначеними обставинами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 43, 81, 84, 223, 260-261, 353 ЦПК України, суд,
Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» надати на адресу суду детальний розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором №718326 від 25.08.2021 між ТОВ «ФК» Джобер» та ОСОБА_1 .
Виконати ухвалу суду в строк до 01.05.2026 включно.
Відкласти судове засідання, у зв'язку з витребуванням доказів, на 15 год. 00 хв. 04.05.2026.
Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» для виконання.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Тетяна БАРСЬКА