Справа № 694/627/26
про залишення позовної заяви без руху
"01" квітня 2026 р. м. Звенигородка
Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ткаченко Алла Дмитрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав,
10 березня 2026 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ткаченко Алла Дмитрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав.
Дослідивши позовну заяву і додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Процес позбавлення батьківських прав умовно поділяється на етапи, зокрема, етап звернення заявника з відповідною заявою до органу опіки та піклування про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини (1); судовий етап, звернення з позовом та розгляд справи в суді (2); виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав (3).
Питання щодо позбавлення батьківських прав певної особи повинно обов'язково розглядатися в досудовому порядку органом опіки та піклування з оформленням та видачою про це письмового висновку.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку та строки. Суд вважає, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка документів, збір необхідної доказової бази. У цьому контексті суд звертає увагу на позицію ВС України, викладену в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц, відповідно до якої позбавлення батьківських прав є передчасним без відповідного висновку органу опіки та піклування і попередження батька про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Разом з тим, в матеріалах позовної заяви відсутній висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Позивачем зазначено лише, що до відповідного органу подано заяву щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
В прохальній частині позову міститься вимога щодо витребування висновку від органу опіки та піклування, проте не зазначено про причини неможливості отримання вказаного висновку самостійно, якщо такі існують.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з відповідачем та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 березня 2017 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» заборонену законодавством поведінку батьків можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Ткаченко Алла Дмитрівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків терміном п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ю. Смовж