справа № 760/20056/25
провадження № 2/691/289/26
03 квітня 2026 року м. Городище
Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3718689 від 21.10.2021 у сумі 44750 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн. 00 коп.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 21.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 3718689, за умовами якого останнє надало позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за його користування та інші платежі, відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника.
Укладений договір було розміщено в особистому кабінеті позичальника.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказану суму.
09.02.2022 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 80-МЛ відповідно до якого, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і ОСОБА_1 за кредитним договором № 3718689 від 21.10.2021.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3718689 у розмірі 44750 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. - сума заборгованості за сумою кредиту; 33750 грн. 00 коп. - сума заборгованості за сумою відсотків, 1000 грн. 00 коп. сума заборгованості за комісією.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Осьмінін С.Д. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що його довірителька не заперечує проти факту укладення договору та отримання коштів у визначеній сумі, але заперечує щодо нарахування процентів за договором та комісії, які включені до загальної суми заборгованості. Строк кредитування за укладеним договором з 21.10.2021 по 20.11.2021. Позивач нарахував проценти поза межами строку кредитування. Зі змісту розрахунку нарахування процентів первісним кредитором ТОВ «Мілоан» він продовжував нараховувати проценти після спливу строку кредитування з 21.11.2021 по 19.01.2022 у загальному розмірі 14500 грн. що є абсолютно протиправним. Крім того, позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки, штраф, пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором - п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Заявлена вимога про стягнення заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 33750 грн. явно перевищує суму (тіло) кредиту у розмірі 10000 грн., що є несправедливим та не відповідає принципам розумності, справедливості, пропорційності.
Крім того, комісія за обслуговування кредитної заборгованості, що нарахована позивачем, може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Позивачем не надано доказів, що відповідач зверталася до нього більш ніж один раз на місяць для отримання інформації про стан заборгованості за кредитним договором та отримання виписки, а тому нарахування комісії у розмірі 1000 грн. є безпідставним.
Щодо витрат на правову допомогу у сумі 8000 грн., представник відповідача зазначив, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат /встановлення їхньої дійсності та необхідності/, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Розмір гонорару є завищеним та не відповідає складності справи, та витраченого адвокатом часу.
Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав відповідь на відзив, у якому вказав, що умовами кредитного договору передбачено порядок продовження строку кредитування та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.
Відповідач своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором до 20.11.2021 не виконала, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає умовам договору. У період з 21.10.2021 по 20.11.2021, що є строком кредитування, нарахування процентів на залишок кредиту здійснювався кредитором за ставкою 1.25%, у зв'язку із продовження користування відповідачем кредитними коштами, строк кредитування продовжився з 21.11.2021 по 19.01.2022 і нарахування процентів здійснювалося за стандартною (базовою) ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Після 26.01.2022 кредитор не застосовував до відповідача стандартну процентну ставку і вимоги про стягнення процентів не заявляв. Таким чином, сума заборгованості за процентами складає 33750 грн.
Відповідач була повністю ознайомлена з розміром процентної ставки та погодилася на такі умови, підписавши договір про споживчий кредит. ОСОБА_1 мала можливість розрахувати доцільність взятих на себе зобов'язань та оцінити всі ризики у зв'язку з їх настанням. Кредитодавець виконав усі умови договору, у тому числі, щодо нарахування процентів за кредитним договором.
Крім того, під час укладення договору позивач була ознайомлена з нарахуванням комісії за надання кредиту, що становить 1000 грн., за ставкою 10 % від суми кредиту, одноразово. Вона підтвердила, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними та прийняла на себе зобов'язання сплачувати платежі за кредитом щомісячно в число місяця, як день повернення кредиту, включаючи й умови щодо сплати комісії.
Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000 грн., то указана сума є обґрунтованою, відповідає середнім ринковим розцінкам на аналогічні послуги в Україні та узгоджується з положеннями чинного законодавства і судової практики. Указану суму понесено ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.
У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Осьмінін С.Д. подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якому вказав, що відповідач не заперечує проти факту укладення договору та отримання коштів у визначеній сумі. Однак заперечує щодо нарахування процентів за договором та комісії, які включені до загальної суми заборгованості. Нараховані проценти після спливу строку кредитування з 21.11.2021 по 19.01.2022 у загальному розмірі 14500 грн. є абсолютно протиправними.
Крім того, нарахування комісії за обслуговування кредитної є нікчемною відповідно до ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Врахувавши доводи сторін, ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Судом установлено, що 21.10.2021 ОСОБА_1 склала анкету-заяву на кредит № 3718689, з метою отримання кредитних коштів у сумі 10000 грн. 00 коп., строком на 30 днів і датою повернення 20.11.2021. Сума до повернення складає 14750 грн. 00 коп. Комісія за надання кредиту 1000 грн., нараховуються за ставкою 10,00 % від суми кредиту. Проценти за користування кредитом 3750 грн., нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день його користування.
21.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 3718689, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 10000 грн. 00 коп. строком на 30 днів.
Термін повернення, сплата комісії та процентів за користування - 20.11.2021.
Пунктом 1.5. указаного договору передбачено, у тому числі, орієнтовану загальну вартість кредиту для позичальника на весь строк кредитування, що складає 14750 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
За умовами п. 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариству електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником Товариства через веб-сайт, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника на номер 2277. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.
За змістом п. 6.3. договору, позичальник, у тому числі, приймаючи пропозицію Товариства про укладення кредитного договору, також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т. ч. правилами та графіком розрахунків) договору в цілому та підтверджує, що він: ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариства, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 6.4., 6.5. договору, укладення кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Згідно пункту 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 3718689 від 21.10.2021, визначено графік платежів кредитних коштів, за яким загальна вартість кредиту складає 14750 грн. 00 коп.
Відповідно до платіжного доручення № 59250937 від 21.10.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок відповідача ОСОБА_1 кошти в сумі 10000 грн. 00 коп.
Крім того, факт зарахування указаної суми грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 підтверджується випискою за договором, складеної АТ КБ «Приват Банк» від 16.02.2026.
Згідно відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення, заборгованість ОСОБА_1 договором № 3718689 від 21.10.2021, останній надано кредит у сумі 10000 грн., нарахована комісія за оформлення кредиту у сумі 1000 грн. На строк кредитування з 21.10.2021 по 20.11.2021 нараховані відсотки у сумі 3750 грн. Також нараховані відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування з 21.11.2021 по 19.01.2022 у сумі 30000 грн.
Разом із тим, у позовній заяві відсутні посилання на пролонгацію договору № 3718689 від 21.10.2021, з посиланням на відповідні докази, які це підтверджують.
Крім того, для пролонгації договору позичальнику слід виконати умови, передбачені п. 2.3 договору, зокрема сплатити комісію та певну частку заборгованості по кредиту.
Однак відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, позичальником такі дії вчинено не було, а тому за умовами договору його пролонгація не відбулася.
Як неодноразово зазначено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 300/438/18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Із викладеного вбачається, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок отримання процентів установлюється договором, протягом дії якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до умов договору. А після закінчення дії договору, у випадку наявності невиконаного зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Тому позичальник зобов'язана була сплатити ТОВ «Мілоан» кошти у розмірі та на умовах, що визначені договором № 3718689, та в межах строку його дії, а саме до 20.11.2021, у сумі 14750 грн. 00 коп., з яких: 10000 грн. - заборгованість за кредитом, 3750 грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.
Позовних вимог про відповідальність позичальника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач не заявляв.
09.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог № 80-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає/відступає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників.
За умовами п. 6.2.3. договору право вимоги переходить до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, що вказана в п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Факт здійснення між сторонами приймання-передачі документації підтверджується відповідним актом приймання-передачі (Додаток № 2 до цього договору), підписаний особами, що мають повноваження на здійснення цих дій від кожної сторони.
Оплата за договором факторингу підтверджується платіжним дорученням № 66410 від 09.02.2022.
При цьому суд враховує, що за договором факторингу можуть бути передані лише ті права та обов'язки, які належали клієнту на час передачі таких прав.
На підставі викладеного суд вважає, що розмір непогашеної ОСОБА_1 заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за кредитним договором № 3718689 складає 14750 грн. 00 коп., які й підлягають стягненню на користь позивача.
Щодо судових витрат.
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8000 грн., надавши договір № 0107 про надання правової допомоги від 01.07.2025, акт № 408 наданих послуг від 06.07.2025 та детальний опис послуг.
При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.
У позовній заяві зазначено, що адвокат надав правничу допомогу, на яку затратив: 1) 30 хв. часу на консультацію клієнта; 2) 2 год. на ознайомлення з матеріалами кредитної справи; 3) 30 хв. на погодження правової позиції клієнта; 4) 3 год. 30 хв. на складення позовної заяви.
Суд критично відноситься та такого розрахунку, виходячи з наступного.
Позивач у справі є фінансовою компанією з 2021 року, одним із видів діяльності якої є надання послуг факторингу. Лише за одним договором № 80-МЛ від 09.02.2022 позивач придбав право вимоги до 3146 боржників. Тому консультування позивача та погодження його правової позиції по кожній позовній заяві, тривалістю 1 год., суд вважає надуманими.
Дві години на ознайомлення адвоката з матеріалами кредитної справи по одному кредитному договору, за яким не було сплачено жодного платежу, суд також вважає завищеними.
Три з половиною години часу для професійного адвоката на складення позовної заяви по одному кредитному договору та одному договору факторингу, основну частину якої складає цитування норм ЦК і ЦПК України які є ідентичними для такого роду позовів, без посилання на актуальні правові позиції Верховного Суду та ЄСПЛ, суд також вважає неправдоподібними.
Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.
При цьому суд звертає увагу й на те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу складає 80% від суми основного боргу позичальника.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про не співмірність витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. і вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.
При цьому суд враховує, що оскільки сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною початково, тобто з метою завищення розміру відшкодування на правничу допомогу в разі часткового задоволення позову, тому така поведінка сторони позивача є явним зловживанням.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що оскільки об'єктивні витрати на правничу допомогу складають 3000 грн., позов задоволено частково, тому саме з цієї суми слід стягнути їх відшкодування пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто 988 грн. 82 коп.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 798 грн. 44 коп.
Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 3718689 від 21.10.2021 у сумі 14750 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., витрати на правничу допомогу в сумі (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 82 коп. та судовий збір у сумі 798 (сімсот дев'яносто вісім) грн. 44 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.
Суддя Л. В. Подорога