Справа № 953/4049/26
н/п 1-кс/953/1822/26
"03" квітня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42026222010000023 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України, -
02.04.2026 о 12:04 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене 01.04.2026 в ході огляду місця події у ОСОБА_4 за адресою: м. Харків, вул. Алчевських,49 шляхом заборони користування і розпорядження ним: Virtuti Militari Польский орден ОСОБА_5 ; Кокарда з головного убору польської військової форми.
Визначити місцем зберігання вказаного майна камеру схову ХРУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків вул. Алчевських, 49.
На обґрунтування клопотання прокурор вказує, що сектором дізнання Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 42026222010000023 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України, за фактом того, що моніторінгом мережі Інтернет встановлено, що невстановлена особа на Інтернет-аукціоні розмістила оголошення про продаж польського ордена « ОСОБА_6 », номер якого відповідає тому, що належав офіцеру ОСОБА_7 , що має історичну цінність.
Так, на інтернет-ресурсі violity.com невстановленою особою з нікнеймом « ОСОБА_8 » виставлено оголошення про продаж Virtuti Militari Польский орден HONOR OJCZYZNA, вартістю 11001 грн., також вказано: /крест 1792, бронза, потертости, окисление бронзы типично для 190-летней вещи)/
Як вказує прокурор, згідно з інформацією отриманою моніторінгом мережі Інтернет встановлено, що невстановлена особа на Інтернет-аукціоні розмістила оголошення про продаж польського ордена « ОСОБА_6 », номер якого відповідає тому, що належав офіцеру ОСОБА_7 -працівники НКВС вбили його навесні 1940 року і поховали поблизу с. П'ятихатки, тобто вказаний виріб має історичну цінність, та їх привласнено незаконно.
Так, в ході проведення ОМП за адресою: м. Харків, вул. Алчевських,49 від 01.04.2026, громадянин ОСОБА_4 добровільно видав речі: Virtuti Militari Польский орден ОСОБА_5 ; Кокарда з головного убору польської військової форми.
Вищевказані речі були вилучені та запаковані у сейф-пакет та опечатані биркою з підписами всіх учасників огляду місця події.
Постановою дізнавача від 01.04.2026 вищевказані предмети визнані речовими доказами по даному кримінальному провадженню.
Таким чином, з метою зберігання речових доказів відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі або відчуження вилученого майна, виникла необхідність у арешті майна, перелік якого зазначено в клопотанні.
Разом з цим, необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю забезпечення доказової бази та обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатимуть встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути відчужене, приховане або пошкоджене тощо.
В судове засідання прокурор не з'явилась, повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. Разом з цим, 02.04.2026 прокурор Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подала до канцелярії суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити (а.с. 41).
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання. Разом з цим, 02.04.2026 подав через канцелярію заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, проти арешту майна не заперечував (а.с. 40).
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна та прокурора.
Більш того, власник майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному 31.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222010000023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України (а.с. 1в-2).
Так, 01.04.2026 в період з 15:40 год. по 16:10 год. в ході проведення огляду місця події за адресою: м. Харків, вул.. Алчевських, 49, було виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено в протоколі огляду місця події (а.с. 16-21).
Клопотання про арешт майна подано до канцелярії суду 02.04.2026 о 12:04 год. (а.с. 1).
Відповідно до вимог ст. 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Таким чином, прокурором дотримано вимоги закону щодо звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням про арешт майна до суду.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
При цьому, постановою старшого дізнавача СД ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_9 від 01.04.2026, майно вилучене під час проведення огляду місця події 01.04.2026, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026222010000023 від 31.03.2026 (а.с. 28).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на користування майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Прокурором доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Так, вилучене майно, яке зазначено в клопотанні прокурором, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Отже, на виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи вказану вимогу КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне заборонити розпорядження та користування вилученим майном, до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
З огляду на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 107, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню за № 42026222010000023 від 31.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.193 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене у ОСОБА_4 в ході проведення огляду місця події 01.04.2026 за адресою: м. Харків, вул. Алчевських,49, а саме: Virtuti Militari Польский орден ОСОБА_5 ; Кокарда з головного убору польської військової форми, шляхом заборони його користування та розпорядження, - до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку.
Місцем зберігання арештованого майна, визначити камеру речових доказів Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, згідно з Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1