Справа № 570/6470/25
Номер провадження 6/570/28/2026
18 березня 2026 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
pозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10) заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення,
покликаючись на своє тяжке матеріальне становище боржник у поданій 02 березня 2026 року заяві просить відстрочити виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 лютого 2026 року про стягнення з неї на користь ТзОВ "Споживчий центр" заборгованості за кредитом.
Учасники справи відповідно до ст.435ЦПК України належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви, у судове засідання не з'явилися.
За таких умов, суд у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд даної заяви у їх відсутність та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд встановив такі обставини.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 14 січня 2026 року по справі № 570/6470/25 задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №04.04.2025-100002223 від 04.04.2025 в сумі 10 080 грн. 00 коп.та 1 858 грн. 22 коп.судового збору.
Рішення суду набрало законної сили 16 лютого 2026 року.
Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами /ч.1 ст.18.ЦПК України/.
Згідно зі ст.435 ЦПК України визначив, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно з ч.1. 3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Враховуючи вищенаведені норми права, суд вважає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п.10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Як виснував Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2019 року (справа № 2-54/08; провадження № 61-15140св18) відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Дослідивши подані ОСОБА_1 докази, суд приймає до уваги те, що відповідач має на утриманні двоє малолітніх дітей, перебуває на обліку по вагітності (28-29 тижнів), має єдиний дохід у розмірі 860 грн. на місяць, а тому вважає, що сплата боргу в сумі 10 080 грн. 00 коп.одноразовим платежем створить для неї надмірний тягар.
Суд також враховує те, що сам факт звернення відповідача (боржника) з даною заявою до суду вказує на те, що остання не ігнорує наявних зобов'язань, а лише просить про те, щоб їй надали час для забезпечення можливості його виконати, тобто відстрочити виконання. Відстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії боржника спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача, адже особа не намагається ухилятися від виплати стягнення, а навпаки лише просить надати їй можливість сплачувати ці (значні для неї кошти) після 01 липня 2026 року, цим самим виявляє ініціативу до добровільного погашення заборгованості.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа, у зв'язку з чим у задоволенні заяви в цій частині належить відмовити. Водночас, суд зазначає, що заявник не позбавлений права повторно звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, подавши докази на підтвердження обставин його втрати.
З огляду на викладене та зважаючи на наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, якими є скрутне фінансове становище боржника, суд вважає за можливе відстрочити його виконання до 01 липня 2026, що не суперечитиме вимогам ст.435 ЦПК України.
Керуючись ст.435 ЦПК України, суд
задоволити заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення.
Відстрочити до 01 липня 2026 року виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 14 січня 2026 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованості за кредитним договором №04.04.2025-100002223 від 04 квітня 2025 року в сумі 10 080 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 1 858 грн. 22 коп.,
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.